Кваліфікація діянь, вчинених за наявності окремих видів обставин, передбачених розділом VIII Загальної частини КК

Поняття та види обставин, які усувають злочинність діяння, та загальні положення кваліфікації діянь, вчинених за таких обставин

Нормативні акти, що передбачають обставини УЗД

Інші, крім КК, закони такі обставини не передбачають і, як видається, не можуть передбачати. Якщо визначати злочинність і караність - прерогатива КК, то й підстави для невизнання діянь злочинами можуть лише в КК чи в нормативно-правових актах вищого рівня. Тому обставини, які виключають злочинність, встановлюють у таких актах як:

- Кримінальний кодекс;

- Конституція;

- міжнародно-правові договори, ратифіковані Україною.

Схожість злочинів і діянь, вчинених за обставин, які усувають злочинність діяння

Схожість злочинів і діянь, вчинених за обставин, які усувають злочинність діяння, виявляється лише за їх зовнішніми ознаками – ознаками об’єктивної сторони. Насамперед вона виявляється у заподіянні шкоди, що водночас є наслідок відповідних злочинів. Водночас, при вчиненні аналізованих діянь:

- не порушується об’єкт кримінально-правової охорони;

- відсутня вина.

Якщо діяння, вчинено за обставин, що усувають їх злочинність, то особа переконана в правомірності і суспільній корисності (чи, принаймні, допустимості) заподіяння шкоди, не оцінює свою поведінку як протиправну і суспільно небезпечну.

З викладеного випливає важливий висновок, що має значення для кваліфікації діянь, вчинених за обставин, які виключають злочинність діяння, однак прямо не передбачені в КК – їх слід оцінювати як діяння, вчинені за відсутності всіх ознак складу злочину.

Соціальна корисність (соціальна прийнятність) окремих обставин, які усувають злочинність діяння

Є підстави погодитися з позицією згідно з якою вчинення діянь та заподіяння шкоди за обставин, які усувають їх злочинність, в одних випадках є соціально прийнятним, допустимим, а в інших – соціально корисним.

Види обставин, які виключають злочинність діяння

Обставинами, які виключають злочинність діяння, є:

1) обставини, передбачені розділом VIII Загальної частини КК;

2) обставини, передбачені статтями Особливої частини КК, які стосуються якогось одного виду злочину.

Класифікація обставин, які усувають злочинність діяння

З погляду теорії та практики, важливо розрізняти аналізовані обставини за такими підставами:

1. Де їх передбачено. За цією підставою можна виділити обставини, чинність діяння які передбачає:

- Кримінальний кодекс України;

- Конституція України;

- міжнародно-правові акти, ратифіковані Україною.

2. За соціальною оцінкою виділяються діяння:

- суспільно корисні;

- допустимі.

3. За зв’язком відповідних діянь з поведінкою інших осіб:

- пов’язані зі злочинною поведінкою інших осіб;

- не пов’язані зі злочинною поведінкою інших осіб;

- пов’язані чи не пов’язані зі злочинною поведінкою інших осіб.

Етапи кваліфікації діянь, вчинених за обставин, які усувають їх злочинність

Кваліфікація аналізованих діянь має певні особливості. Їх обумовлено, зокрема, тим, що:

- здійснюють кримінально-правове оцінювання поведінки інших осіб, яка викликала вчинення діяння. Причому в певних випадках констатують, що така поведінка, принаймні за зовнішніми ознаками, є злочинною (за умов необхідної оборони та затриманні злочинця);

- оцінюють шкоду, заподіяну в результаті вчинення діяння, за обставин, які усувають їх злочинність, тобто констатують, що заподіяна шкода за загальним правилом є ознакою певного злочину;

- визначають наявність або ж відсутність передбачених законом ознак, характерних для конкретної підстави, яка усуває злочинність діяння;

- результатом оцінювання є висновок про те, що поведінка особи була правомірною, або ж, що діяння вчинене за відсутності обставин, які усувають його злочинність;

- оцінюють діяння, яке заподіяло шкоду, що перевищує допустиму.

 

Кваліфікація діянь, вчинених за наявності окремих видів обставин, передбачених розділом VIII Загальної частини КК

Застосування відповідних інститутів Загальної частини кримінального права України передбачає вирішення питань кваліфікації і за нормами Особливої частини. Констатація факту, що має місце необхідна оборона, крайня необхідність чи затримання злочинця, можлива лише після того, як буде встановлено формальні ознаки певного злочину, передбаченого конкретною статтею Особливої частини кримінального законодавства. Для необхідної оборони та затримання злочинця це ознаки злочинів проти особи – вбивства, заподіяння тілесних ушкоджень, незаконного позбавлення волі. Для крайньої необхідності, крім вказаних наслідків, це також знищення чи пошкодження майна.

Відсутність у скоєному ознак будь-якого злочину чи малозначність посягання виключає навіть питання про потребу застосовувати кримінально-правові заходи і про обставини, що усувають злочинність діяння.

Важливо зазначити, що дії осіб, які заподіяли шкоду, за обставин, що усувають злочинність діяння, кваліфікують відповідні працівники правоохоронних органів. Дії ж, що є підставою для необхідної оборони, крайньої необхідності, затримання злочинця, як суспільно небезпечні, мають оцінювати самі особи, які правомірно заподіюють шкоду.