Роль, яку відіграє сектор малого і середнього підприємництва у забезпеченні інноваційної активності економіки як ключової компоненти національної конкурентоспроможності, а також у зміцненні інноваційного функціонального складника економічної безпеки підприємництва країни, є важливою. Про це свідчить досвід розвинених держав, у більшості яких малі та середні підприємства є провідниками науково-технічного прогресу та джерелом інновацій, вони апробовують і реалізують наукові досягнення великого бізнесу.
Проте в Україні загалом та на регіональному рівні, зокрема, не створені належні умови для інтеграції підприємств сектора малого і середнього бізнесу у процеси інноваційного розвитку економіки, активізації інноваційної діяльності цього сектора економіки та виконання ним ролі інноваційної компоненти конкурентоспроможності вітчизняного великого бізнесу, що є значною проблемою в економіці України. Інноваційна активність малих і середніх підприємств в Україні є не високою. Рівень поширення інноваційних процесів у цьому секторі помітно відстає від рівня поширення інноваційних процесів у вітчизняній економіці взагалі (що не характерно для розвинених держав), а також від рівня поширення інноваційних процесів у секторі малих і середніх підприємств розвинених країн світу. Так в середньому по Україні лише близько 6% промислових малих та близько 16% промислових середніх підприємств є інноваційно активними (Німеччина – понад 60%). Традиційно вищими за середній рівень є значення показників інноваційної активності підприємств сектора малого і середнього підприємництва, розташованих у м. Києві. У галузевому аспекті більш активно впроваджують технологічні інновації підприємства харчової промисловості і переробки сільськогосподарських продуктів (29% від загальної кількості інноваційно-активних підприємств), машинобудування (22%), легкої промисловості (14%).
Діяльністю, спрямованою на дослідження та розвиток займаються підприємства машинобудівної та нафтопереробної промисловості, а також меблевої та харчової промисловостей. Проте рівень інноваційної діяльності підприємств щодо впровадження прогресивних технологічних процесів залишається мізерним.
Частка малих і середніх підприємств, які впровадили нові технології у виробництво для того, щоб запровадити принципово нові, чи більш конкурентоспроможні товари, становить на 19,8% менше, ніж частка МСП, які за допомогою нових технологій удосконалювали продукцію – 39,9%. Найбільша частка МСП, які не розробляли нових технологій для удосконалення продукції, спостерігається серед підприємств сільського господарства (60,0%). Це пояснюється тим, що сільськогосподарську продукцію важче удосконалювати, ніж промислову продукцію або продукцію у сфері будівництва.
Серед видів економічної діяльності підприємств сектора МСП найбільша частка підприємств, які запровадили новий продукт, зосереджена у сфері промисловості (47,3%) та торгівлі (42,4%). Переважна більшість підприємств сектора МСП не мають ні українських (78,9%), ні міжнародних патентів (97,6%) на розробки нових технологій, які були впроваджені на підприємстві протягом останніх 5 років, для удосконалення продукції або створення нового продукту.
Серед МСП, які впроваджували нові технології для__удосконалення продукції або створення нового продукту, майже кожне четверте підприємство (21,1%) має українські патенти на ці розробки. За кордоном були визнані розробки 2,4% МСП. Ці підприємства отримали міжнародний патент.
Поділ підприємств на традиційні (увійшли підприємства з нижчими показниками діяльності та більш консервативні) та сучасні (вищі показники діяльності та сучасні методи управління) засвідчив, що нові технології для удосконалення продукції використовували 72,9% МСП, серед традиційних – лише 52,2% підприємств.
Найбільш суттєвими факторами, які перешкоджають інноваційній діяльності підприємств сектора МСП, є:
- проблеми фінансового характеру (висока капіталомісткість інноваційної діяльності та значний розмір необхідних початкових інвестицій; брак власних коштів підприємств, ускладненість залучення фінансових ресурсів з ринкових джерел, недостатня фінансова підтримка з боку держави);
- проблеми організаційно-комунікаційного характеру (відсутність систематизованої інформації про новітні технології, наукові розробки та інновації, наявні патенти; нерозвиненість інноваційної інфраструктури з надання посередницьких, інформаційних, юридичних, експертних, фінансово-кредитних та інших послуг; недоліки нормативно-правової бази інноваційної діяльності; недостатність умов для налагоджування коопераційних зв’язків з іншими суб’єктами інноваційного процесу);
- проблеми інформаційного характеру (відсутність або недоступність систематизованої інформації про нові технології, які мають потенціал комерціалізації, а також про стан та прогнозні оцінки кон’юнктури ринків збуту інноваційної продукції);
- проблеми внутрішньовиробничого характеру (низький інноваційний потенціал підприємств; низький рівень оплати роботи, що не сприяє залученню кваліфікованих кадрів тощо);
- проблеми ринкового характеру (висока вартість нововведень; невизначеність строків інноваційного процесу; високий економічний ризик інноваційної діяльності; тривалі терміни окупності нововведень; низький платоспроможний попит на вітчизняну інноваційну продукцію).
Метою регулювання інноваційної діяльності сектора МСП повинно стати посилення інноваційної активності цього сектора економіки, а також формування регіональних інноваційних кластерів з підприємств сектора МСП та великого бізнесу, де сектор МСП розглядається як основа розвитку регіональної інноваційної системи. Вважаємо, що заходи посилення інноваційної активності сектора МСП повинні враховувати специфіку економічного потенціалу розвитку сектора МСП за регіонами країни, у галузевому аспекті, а також відповідно до критеріїв регулярності та мети ведення інноваційної діяльності підприємствами.
Аналіз статистичних даних свідчить про схожість практично всіх регіонів України за галузевою структурою розвитку сектора МСП та економічним потенціалом сектора МСП у галузевому аспекті, а також про досить суттєві диспропорції у регіональному аспекті за показниками розвитку та ефективності функціонування сектора МСП в Україні. Враховуючи взаємозв’язок розвитку сектора МСП та інноваційної активності регіону діяльність регіональних інноваційних систем слід акцентувати у регіонах з високим рівнем економічного потенціалу сектора МСП. До таких регіонів доцільно (рейтингова оцінка яких вище середнього значення згідно з комплексним щорічним рейтингом регіонів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва) віднести: м. Київ, Одеську, Дніпропетровську, Донецьку, Вінницьку, Харківську, Миколаївську, Запорізьку, Київську, Львівську, Херсонську, Полтавську та Луганську області, а також Автономну республіку Крим).
Разом з тим функціональні акценти регіональних інституцій розвитку інноваційної активності сектора МСП повинні диференціюватись залежно від рівня розвитку інституційної інфраструктури підтримки підприємництва у регіоні (оскільки ці інституції можуть перейняти частину функцій із стимулювання інноваційної активності сектора МСП), а також від рівня інноваційної активності підприємств у відповідному регіоні загалом.
Державна політика щодо стимулювання розвитку прошарку науково-дослідних МСП передбачає комплексні заходи щодо формування регіональної інноваційної системи. Такі заходи мають бути спрямовані на розвиток інформаційно-комунікативної інфраструктури, популяризацію ідеї інтеграції корпоративного і науково-дослідного секторів та сприяння розвитку цього процесу.
Державна політика щодо сприяння розвитку інноваційної активності інноваційно орієнтованих МСП має враховувати та забезпечувати специфічні вимоги до якісних характеристик економічних ресурсів. Формування та інноваційна активність цього прошарку МСП залежить від розвитку регіональних ринків інтелектуальної власності та інноваційних бірж.
Найбільший потенціал чисельності (як свідчить досвід розвинених країн (Великобританії, Німеччини, Франції, США) інноваційно активних МСП мають традиційні підприємства, які функціонують у сферах старої індустріальної економіки і під тиском ринкової конкуренції змушені вдаватись до ситуативного чи періодичного оновлення технологічних процесів та принципів організації власної діяльності. Інноваційна активність цього сегмента МСП значною мірою залежить від ефективності функціонування регіональної інноваційної системи, від рівня відпрацьованості механізмів комплексного забезпечення основними економічними ресурсами.
Для активізації інноваційного розвитку підприємств сектора МСП регіональні органи державного управління повинні забезпечити цьому процесу режим максимального сприяння, створити у регіоні ефективну інфраструктуру та механізми заохочення перетворення нових ідей в комерційні конкурентоспроможні продукцію та послуги. Вирішувати проблеми забезпечення інноваційного розвитку сектора МСП регіону необхідно на основі добре обгрунтованої державної політики, конкретні механізми реалізації якої повинні діяти безпосередньо на регіональному і місцевих рівнях. Більше того, в умовах енергетичної кризи, вступу до СОТ конкурентоспроможність підприємств сектора МСП регіону має вирішальне значення, а отже необхідне також фінансування стимулювання інноваційної моделі розвитку виробництв, впровадження енергозберігаючих технологій для підвищення конкурентоспроможності і якості продукції підприємств цього сектора економіки.
З метою вирішення окресленої проблематики, слід сприяти розширенню підприємницької діяльності по наданню послуг у сфері розвитку інноваційних технологій, в т.ч. щодо енергозбереження. Необхідно здійснювати конкретні заходи, спрямовані на підтримку венчурних фірм та малих підприємств інноваційної спрямованості, вироблення політики приватизації установ науково- технологічної сфери, розвиток та поглиблення міжнародного співробітництва у трансферті технологій. Крім наведеного, складниками стратегії інноваційного розвитку підприємств сектора МСП в межах регіональної інноваційної системи повинні стати:
1. Формування системи ефективної міжгалузевої кооперації (кластерів суб’єктів сектора МСП) для забезпечення ресурсоекономних виробничих циклів. У цьому напрямі регіональним органам державного управління необхідно:
- сприяти утворенню мережі коопераційних та конкурентних зв’язків між малими підприємствами у таких сферах підприємницької діяльності, як суміжні поставки, виробництво чи збут, а також в таких напрямах, як наукові дослідження чи конструкторські розробки;
- сприяти організації партнерства між великими підприємствами та підприємствами сектора малого підприємництва з метою забезпечення трансферту успішних інноваційних технологій, а також формування коопераційних та мережевих зв’язків між великими та малими підприємствами. Цього можна досягнути покриттям організаційних витрат на проведення щомісячних сесій (індивідуальних консультацій) представників сектора малого підприємництва та представників керівних ланок великих підприємств; формування мереж, що об’єднують великі, середні та малі підприємства тощо;
- підтримувати малі підприємства регіону щодо розвитку їх потенціалу та залучення до великих міжнародних підприємств у ролі субпідрядників. У цьому напрямі необхідно сприяти: підвищенню рівня знань суб’єктів сектора малого підприємництва щодо можливостей співпраці з великими підприємствами з-за кордону; підвищенню якості виробничих процесів у секторі малого підприємництва; підвищенню компетентності працівників апарату управління малих підприємств; спрощенню доступу до світових ринків.
2. Фінансово-економічне стимулювання запровадження суб’єктами сектора МСП інноваційних технологій. Метою цього напряму є активізація роботи в напрямі модернізації основних фондів підприємств сектора малого підприємництва регіону ресурсомістких галузей економіки (а в подальшому – більшості галузей). До заходів у цьому напрямі необхідно віднести:
- виділення коштів для здійснення фінансово-кредитної підтримки закупівлі інноваційних технологій суб’єктами сектора малого підприємництва;
- прийняття та достатнє фінансування регіональних програм інноваційного розвитку та енергозбереження; присвоєння у регіональних програмах розвитку підприємництва інноваційним та інвестиційним проектам, які спрямовані на придбання чи створення ресурсоекономних технологій, статусу пріоритетних напрямів економіки з метою надання фінансово-кредитної підтримки таких проектів (включаючи пільгове кредитування та компенсаційні відшкодування відсоткових ставок за комерційними кредитами).
3. Сприяння залученню інвестицій на підприємства сектора МСП. Заходами у цьому напрямі повинні стати:
- ведення просвітницької роботи серед суб’єктів підприємницької діяльності щодо необхідності та економічної доцільності придбання ресурсоощадних технологій та обладнання, їх впливу на конкурентоспроможність продукції підприємств;
- здійснення посередницьких та координаційних функцій регіональними органами державного управління між суб’єктами малого підприємництва області та інвесторами, виробниками (постачальниками) ресурсоощадного устаткування та технологій;
- залучення та активізація діяльності (за допомогою фінансового та організаційного сприяння) громадських та асоціативних підприємницьких організацій для здійснення консультаційно-освітніх та методичних послуг щодо запровадження ресурсоощадних технологій суб’єктами малого підприємництва, пропагування інноваційної культури підприємництва; популяризації інноваційних технологій та устаткування, а також інноваційних проектів, розробки проектів щодо створення та розвитку незалежних громадських інноваційних організацій, підвищення рівня знань всіх ключових суспільних груп, які беруть участь в господарських процесах та тих, які можуть впливати на підвищення рівня інноваційності підприємств сектора малого підприємництва. Предметом цих проектів можуть бути: конференції, семінари, тренінги, теле- та радіорепортажі, буклети, статті, конкурси для підприємств на найкращі проекти тощо.
4. Сприяння утворенню та поширенню знань між науково-дослідними інституціями та підприємствами сектора МСП. До заходів у цьому напрямі необхідно віднести:
- надання дотацій (компенсації частини витрат) за створення нових робочих місць для аспірантів на підприємствах сектора малого підприємництва, які передбачають виконання інноваційних науково-дослідних робіт (розробок). Це сприятиме підвищенню готовності малих підприємств співпрацювати з науковцями, науково-дослідними організаціями або самостійно здійснювати науково-дослідну діяльність. Критеріями таких заходів повинні бути: здатність підприємства підтримувати проект організаційно та фінансово; важливість інноваційного науково-дослідного проекту для розвитку підприємства; наявність продовження працевлаштування після завершення проекту;
- підтримка підприємств у сфері трансферту технологій шляхом створення центрів та мережі трансферту і розвитку інноваційних продуктів та технологій для сектора малого підприємництва. До пріоритетних завдань цих центрів повинні увійти: сприяння концентрації та кооперації між малими підприємствами та науково-дослідними інститутами (іншими постачальниками інновацій); розвиток співпраці з іншими суб’єктами трансферту технологій; створення мережі центрів трансферту технологій на регіональному рівні; ідентифікація технологій, які відповідають потребам суб’єктів малого підприємництва регіону; просування створених суб’єктами сектора малого підприємництва регіону технологій на закордонні ринки та навпаки; проведення технологічних аудитів на підприємствах; дослідження ринку щодо нових технологій та оцінка ринкового потенціалу технологій; організація переговорів, які мають на меті передачу технологій; дослідження спроможності адаптації технологій на малих підприємствах регіону; консалтинг у сфері інтелектуальних прав та створення академічних малих підприємств тощо.
5. Підвищення якості роботи регіональних органів державного управління у напрямі моніторингу та планування інноваційного розвитку підприємств сектора МСП. Для цього необхідно розробити механізми постійного моніторингу на рівні інфраструктури інноваційного розвитку сектора малого підприємництва на регіональному рівні, рівні інноваційних проектів та рівні підприємства. Впровадження системи моніторингу дозволяє здійснювати систематичну поточну оцінку ефективності впроваджуваних заходів, оцінку ефективності використання суспільних коштів та оцінку впливу реалізованих заходів на інноваційний розвиток сектора малого підприємництва регіону.
Необхідне також створення системи інформації про інноваційні технології та суб’єкти інфраструктури підтримки інноваційного розвитку сектора малого підприємництва у мережі Інтернет. В межах цієї системи учасники та користувачі можуть обмінюватись інформацією, підвищуючи ефективність використання наданої допомоги. Варто також зазначити, що для забезпечення інноваційного розвитку суб’єктів малого підприємництва регіону необхідний комплексний підхід до вирішення проблеми стимулювання впровадження інноваційних технологій із використанням перелічених заходів. Особливо ефективним є поєднання фінансово-кредитної підтримки, формування системи ефективної кооперації (кластерів) малих підприємств та просвітницьких кампаній щодо доцільності запровадження інноваційних технологій та устаткування.
