Фіскальна політика як чинник детінізації підприємницького середовища.

ТЕМА 10. ФУНКЦІОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

ПЛАН

1. Фіскальна політика як чинник детінізації підприємницького середовища.

2. Удосконалення дозвільної системи діяльності підприємств

3. Стимулювання інноваційної активності малих і середніх підприємств як основа посилення інноваційної компоненти економічної безпеки підприємництва

4. Посилення конкурентоспроможності підприємств як критерій їх економічної безпеки

Фіскальна політика як чинник детінізації підприємницького середовища.

Якщо стратегічні засади забезпечення економічної безпеки підприємництва в Україні чітко визначають мету та завдання, які необхідно реалізувати суб’єктам системи економічної безпеки бізнесу, їх функції, а також основні напрями державної політики у цій сфері, то тактичні засади цієї політики необхідно визначати за основними (чи найбільш незабезпеченими) функціональними складниками економічної безпеки підприємництва. Останнє є важливим з огляду на необхідність підвищення місця України в рейтингах визнаних міжнародних економічних організацій за рівнем сформованості сприятливого економіко-правового середовища щодо ведення підприємницької діяльності.

Враховуючи це, актуальною є потреба удосконалення таких аспектів економічної безпеки підприємництва в Україні, як система оподаткування, дозвільна сфера, а також інноваційний та виробничий складники.

Характеристики системи оподаткування значною мірою визначають стимули до підприємницької діяльності, її активізації та ділову активність населення загалом. В умовах надмірного податкового тиску частина підприємств та/чи обсягів господарської діяльності об’єктивно переходить у тіньовий сектор ринку, що викривлює ринкове конкурентне середовище, створює конкурентні переваги тіньовому сектору порівняно з суб’єктами, які здійснюють легальну підприємницьку діяльність, часто призводить до розвитку неформальних суспільних та економічних стосунків між органами державного управління, контролюючими структурами, бізнесом та навіть до криміналізації підприємницького середовища. Суттєве зростання показників розвитку підприємництва (зокрема за рахунок зниження рівня тінізації і криміналізації підприємницького середовища) та забезпечення належної активізації підприємницької діяльності в Україні об’єктивно може бути забезпечена лише через постійне відновлення обсягів господарської діяльності підприємств та збільшення масштабів виробництва товарів і послуг, що є неможливим без інвестицій, розвитку науково-технічного потенціалу підприємств тощо. Диспропорції у розвитку галузей економіки, постійна нестача власних оборотних засобів для фінансування інвестицій, створення рівних засад конкуренції для всіх суб’єктів ринку все більш наполегливо потребують вирішення питання про регулювання податкового навантаження, зокрема у галузях, які визначають динаміку розвитку вітчизняної економіки та/чи її територій.

Низький рівень ефективності вітчизняної податкової системи призвів до значної тінізації економіки України, що негативно впливає на всі соціально-економічні процеси, які відбуваються в суспільстві. Тіньова економіка створює реальну загрозу національній безпеці та демократичному розвитку держави, негативно впливає на імідж країни, її конкурентоспроможність, ефективність структурних та інституційних реформ. За різними оцінками рівень тонізації вітчизняної економіки становить 39,0 % - 56,8% (відповідно до результатів досліджень міжнародної організації Transparency International індекс сприйняття корупції в 2010 р. – 2,3 (у найменш корумпованих країнах він становить – 9,0-10, і навпаки, у країнах з високим рівнем корупції – менше 3,0)). Значним є рівень тінізації у секторі малого і середнього підприємництва. Понад 50% підприємств сектора МСП в Україні функціонують у тіньовому чи необліковуваному сегментах ринку, набули тенденційного характеру кримінальні злочини щодо суб'єктів підприємницької діяльності.

Регулювання податкового навантаження необхідно розглядати як вагомий та об’єктивно необхідний інструмент детінізації бізнесу та подальшої активізації ділової активності в Україні. Недоліки вітчизняної системи оподаткування призводять до криміналізації підприємницького середовища, що виявляється як в ухиленні (повного або часткового) від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів (стаття 212 Кримінального кодексу України), а так і в об’єктивно пов’язаних з цим таких злочинних діях, як фіктивне підприємництво, банкрутство, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності (статті 205, 218 та 219 Кримінального кодексу України); формування неформальних економічних стосунків між працівниками контролюючих структур та суб’єктами підприємництва (більшість статей розділу «Злочини у сфері службової діяльності» Кримінального кодексу України).

Наслідком цього є не лише посилення криміналізації підприємницького середовища, а й суспільного життя загалом, а також через недосконалу судову систему (більшість злочинів у сфері оподаткування у значних розмірах, матеріали щодо яких направлені контролюючими органами до суду, не завершуються притягненням до кримінальної відповідальності) формування у суспільстві зневажливого ставлення до дотримання законодавства, низький рівень правового забезпечення ринкового конкурентного середовища.

Високі ставки податків та обов’язкових соціальних платежів вітчизняні підприємці вважають найбільш важливим фактором, який перешкоджає подальшому розвитку підприємництва у нашій країні та другим за значенням (після корупції в органах державної влади та місцевого самоврядування), який стримує розвиток бізнесу в Україні. Так вважають 55,5% опитаних підприємців. За результатами регіональних опитувань такі оцінки є ще вищими в таких містах, як Дніпропетровськ (57,4% опитаних підприємців), Донецьк (61,0%), Суми (57,7%).

Неналежна ефективність вітчизняної податкової політики та недосконалість податкової системи України призводять не лише до зниження рівня ділової активності населення, але й є однією з передумов виникнення та розвитку неформальних суспільних та економічних стосунків між органами державного управління, контролюючими структурами, бізнесом і навіть криміналізації підприємницького середовища; фактором низького рівня конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості України на світовій арені. Згідно з рейтингом країн Світового банку за рівнем регуляторного клімату щодо розвитку підприємництва Україна перебуває на 128 місці серед 175 країн. Методика рейтингу передбачає врахування десяти груп показників, у тому числі сплату податків, за якою Україна посідає 174 місце. При цьому за показником кількості податкових платежів на рік Україна посідає 173 місце, за показником витрат часу на сплату податків (2185 годин на рік) – 174 місце, за показником витрати, пов’язані з процедурою банкрутства (42% від вартості майна) – 172 місце, а середній відсоток сукупного податку становить 60,3% від валового прибутку вітчизняних підприємств. Це перешкоджає формуванню належного економічного середовища щодо ведення підприємницької діяльності, а також знижує рівень економічної безпеки нашої держави.

Вітчизняна податкова система є неефективною, носить яскраво виражений фіскальний характер і характеризується значними (часто хронічними) диспропорціями, про що свідчить динаміка вагомих кількісних і якісних показників у цій сфері.

Незважаючи на збільшення обсягів податкових надходжень продовжує зростати кількість кримінальних посягань на підприємців, т.зв. «рейдерства», корупційних та дискримінаційних дій, що свідчить про неспроможність органів державного управління забезпечувати концептуальні функції держави щодо управління країною, її суспільством, покликаних в тому числі створити умови безпечного середовища для життєдіяльності її громадян. Крім того, в умовах не забезпеченості державою основоположних принципів оподаткування (насамперед рівності суб’єктів оподаткування, рівномірності податкового навантаження тощо), посилення податкового тиску часто призводить до збільшення податкового навантаження на легальний сектор економіки, зокрема на крупний легальний бізнес, який є базисом національної конкурентоспроможності.

Питома вага платників, які сплачують податок на прибуток перевищує питому вагу прибуткових підприємств (становить 71,1%); незважаючи на збільшення офіційної заробітної плати у базових галузях економіки у 91,2% перевірених підприємств виявлено порушення щодо дотримання вимог чинного законодавства при виплаті заробітної плати, що свідчить про значну неефективність вітчизняної системи оподаткування оплати праці, існування подвійного характеру її оподаткування та надмірного загального податкового навантаження на оплату праці.

Незважаючи на збільшення загальної суми податкових платежів, їх структура залишається не раціональною і не відповідає практиці країн ЄС. Зокрема, в Україні низькою є питома вага місцевих податків і зборів (37,8%), близько 80% податкових надходжень формується за рахунок лише трьох видів податків. У країнах ЄС кількість видів податків (зокрема, до місцевих бюджетів) є більшою, що забезпечує більш раціональний розподіл податкового навантаження на економіку та суспільство. Так у структурі загальних податкових платежів країн ЄС-27 частка податку на прибуток становить 23,2%, податку на додану вартість –17,5%, прибуткового податку з доходів громадян – 6,7%.

Разом з тим в Україні ще не задіяні усі належні резерви системи оподаткування щодо формування бюджету. Про це свідчить рівень загального податкового навантаження у 27 країнах ЄС, який в середньому становить близько 40% (у таких країнах, як Швеція – 51,3%, Данія – 50,3%, Бельгія – 45,0%) і має тенденцію до подальшого зростання. Проте згідно з досвідом країн ЄС подальше зростання податкового навантаження в Україні може стати можливим лише за рахунок розширення бази оподаткування, передусім за рахунок збільшення питомої ваги у загальних податках інших платежів (окрім податку на прибуток та ПДВ); збільшення податків до місцевих бюджетів та/чи залучення до бази оподаткування податків від продажу нерухомого майна, відсотків за депозитами та капіталовкладеннями з одночасним зменшенням ставок податку на прибуток та ПДВ, зниження відрахувань підприємств до фондів обов’язкового державного соціального страхування. З огляду на системний характер проблеми та довгостроковий її негативний вплив на показники розвитку підприємництва і ділової активності в Україні лише зміни системи оподаткування у цьому напрямі дозволять гармонізувати вітчизняну податкову системи до принципів ЄС та посилити фундаментальні підвалини для макроекономічної стабільності, стимули для іноземних інвестицій.

Недосконалість вітчизняної податкової системи (у контексті активізації ділової активності в Україні), її негативний вплив на забезпечення стимулів для інноваційного розвитку, освітньої сфери, формування ресурсної бази економічного розвитку для наступних поколінь, низький рівень податкової дисципліни вже зараз призводять до криміналізації підприємницького середовища; переміщення податкового тягаря на все більш вузький сектор, на центральний бюджет і лише окремі бюджетотворчі види податкових платежів; перетворення податкової системи у чинник пригнічення ділової та інвестиційної активності, стимулювання ухилення від сплати податків та відплив капіталів за кордон.