План лекції
1. Загальне визначення методів елімінування.
2. Метод ланцюгових підстановок.
3. Метод абсолютних різниць.
4. Метод відносних різниць.
5. Факторний аналіз із застосуванням методів елімінування.
6. Індексний метод.
Домашнє завдання: вивчити конспект, [1], ст.81-97; [2], ст.26-47; [3], ст.61-66, СРС № 7.
1. Загальне визначення методів елімінування.
Якщо на аналізований показник впливають кілька факторів, потрібно встановити роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний метод — елімінування (від латинського слова eliminare — виключати, усувати). Суть цього методу полягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів.
При застосуванні прийомів елімінування всі показники - фактори умовно поділяють на кількісні (наприклад, чисельність робітників, кількість відпрацьованих днів та годин тощо) та якісні (показники продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі та ін.). Тому при побудові аналітичної факторної моделі не треба забувати правила розташування факторів: спочатку розміщують кількісні фактори, а потім - якісні.
У практиці економічного аналізу застосовують кілька способів елімінування: метод ланцюгових підстановок, метод абсолютних різниць, метод відносних різниць, індексний метод..
2. Метод ланцюгових підстановок.
Прийом ланцюгових підстановок є універсальним і застосовується в усіх видах факторних моделей. Він полягає в послідовній заміні базового значення фактора його фактичною величиною, решта показників вважається незмінною. Така заміна зветься підстановкою, для кожної з них виконують усі дії, передбачені розрахунковою формулою.
Ступінь впливу певного фактора виявляється послідовним відніманням від кожного результату попереднього.
Схема застосування методу ланцюгових підставок
Таблиця1
| Взаємодіючі часткові показники | Узагальнюючий показник | Вплив на узагальнюючий показник зміни часткових факторів | |||||
| а | б | в | г | Т (а*б*в*г=т) | Назва часткового показника | Розрахунок впливу | |
| Баз | баз | Баз | Баз | Базовий | Тбаз | - | |
| Факт | Баз | Баз | Баз | Скорегований | Та | Та-Тбаз | |
| Факт | Факт | Баз | Баз | Скорегований | Тб | Тб-Та | |
| Факт | Факт | Факт | Баз | скорегований | Тв | Тв-Тб | |
| факт | Факт | факт | Факт | фактичний | Тфакт | Тфакт-Тв | |
Метод абсолютних різниць
Метод абсолютних різниць застосовується у мультиплікативних та змішаних моделях типу у = а 
(b – с) та у = (а – b) 
с.
Наприклад, для мультиплікативної моделі S = x 
y 
z вплив зміни факторів на результативний показник визначається таким чином:
,
де ∆х = хф – хб; ∆у = уф – уб; ∆z = zф – zб.
Алгоритм розрахунку впливу факторів способом ланцюгових підстановок
Таблиця 2
| Порядок дій | Мультиплікативна модель у = а 
| Кратна модель
у = 
|
| 1. Розрахунок показників | ||
| а) базисний показник | у0 = а0 в0 с0 | у0 = а0 /в0 |
| б)поступова заміна базових значень факторів на звітні | уум1. = а1 в0 с0 уум2. = а1 в1 с0 | уум1 = а1 /в0 |
| в) звітний показник | у1= а1 в1 с1 | у1 = а1 /в1 |
| 2. Розрахунок впливу зміни чинників на результативний | Δ у1.0 = уум1. - у0 Δ у2,1 = уум2. - уум1 Δ у3,2 = у1 - уум2. | Δ у1.0 = уум1 - у0 Δ у2,1 = у1 - уум1 |
| 3. Балансова перевірка | Δ у = у1 – у0 Δ у = Δ у1.0 + Δ у2,1 + Δ у3,2 | Δ у = у1 – у0 Δ у = Δ у1.0 + Δ у2,1 |
Умовні позначення: а0, в0 і т. д. - базове (планове, попереднього періоду) значення показників; а1, в1 і т. д. - фактичне (звітне) значення показників.
Перевірка правильності розрахунків: сукупний вплив факторів повинен дорівнювати загальній зміні результативного показника:
