Основи наступу в тилу противника. Бойовий порядок та бойові завдання відділення у наступі

Наступ – вид загальновійськового бою, сукупність взаємозв’язаних і узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом ударів, вогню і маневру військових частин і підрозділів, які проводяться за єдиним замислом в обмеженому районі протягом короткого часу для розгрому противника, що обороняється, оволодіння районами місцевості (рубежами, об’єктами), створення сприятливих умов для подальших дій.

Наступ полягає в ураженні противника вогнем наявних вогневих засобів у сполученні з вогневими та авіаційними ударами, які наносяться засобами старших командирів, рішучій атаці підрозділів та захопленні призначеного об'єкта, району або рубежу.

Ефективне ураження противника в наступі досягається стрімкою та безперервною атакою відділення на всю глибину об’єкта захоплення з веденням прицільного вогню з озброєння бойової машини (бронетранспортера) та стрілецької зброї при економному використанні боєприпасів.

Атака полягає у стрімкому і безупинному русі підрозділів у бойовому порядку, в поєднанні з інтенсивним вогнем з бойових машин десанту (бронетранспортерів), а у міру зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Об’єктом атаки відділення може бути жива сила, вогневі засоби та техніка противника, розміщенні на напрямку його дій.

Атаці об’єкта передує вогневий наліт, який проводиться засобами старшого командира, в ході якого знищуються (подавлюються) жива сила та вогневі засоби противника, які заважають просуванню підрозділів.

Перед атакою підрозділів проводиться вогнева підготовка наступу, а в ході наступу вогнева підтримка атаки.

Атака на бойових машинах проводиться в тому випадку, коли об'єкт захоплення надійно подавлений авіацією, ракетним ударом та вогнем артилерії.

Атака в пішому порядку проводиться у випадку, якщо до її початку не вдалося розкрити та надійно подавити протитанкові засоби противника, а також на різко пересіченій та важкодоступній для бойових машин місцевості.

Наступ ведеться по вказаних напрямках, з широким застосуванням маневру для оточення, розчленування та послідовного знищення противника по частинах.

Наступ може вестись на об’єкт для його захоплення та знищення, на противника, що обороняється, наступає або відходить.

Наступ на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу, а наступ на противника, що наступає ведеться шляхом зустрічного бою, а на противника, який відходить шляхом його переслідування.

Для аеромобільно-десантних (парашутно-десантних) підрозділів при викиданні (висадці) у тил противника, при виконанні ними найближчого завдання або під час ведення рейдових дій буде характерним наступ з ходу. Наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником аеромобільно-десантними (парашутно-десантними) підрозділами проводиться, як правило, при виході з оточення та проведенні контратак на блоковані у своєму тилу десанти та рейдові групи противника.

Наступ з ходу на противника, який обороняється, з ходу відділення здійснює у складі взводу з вихідного положення для наступу, яке призначається у складках місцевості, що приховують від спостереження та вогню противника у напрямку висування до переднього краю противника та позначаються радіотехнічними і сигнальними засобами. Відділення повинно скрито зайняти вихідну позицію. Особовий склад розташовується в траншеї, а БМД (БТР) на вогневій позиції поряд із траншеєю або в глибині вихідного району разом з іншими машинами взводу.

У вихідному положенні для наступу здійснюється підготовка особового складу та бойової машини (бронетранспортера) до наступу. Якщо наступ передбачається на бойових машинах (бронетранспортерах), то здійснюється посадка особового складу у машину. Перебування у вихідному положенні для наступу повинно бути короткочасним.

Для організованого висування, розгортання та переходу до атаки призначаються:

маршрути висування;

рубежірозгортання;

рубіж переходу до атаки;

рубіж безпечного віддалення;

рубіж спішування (під час атаки у пішому порядку).

Рубіж розгортання у взводні колони призначається на віддаленні 2-3 км від переднього краю оборони противника.

Рубіж переходу до атаки вибирається так, щоб висування до нього здійснювалось скрито, а віддаленість його забезпечувала б ведення дійсного вогню із основних видів зброї та дозволяла б безупинно, на максимальній швидкості досягати переднього краю оборони противника у призначений час ("Ч”). Він може призначатися на віддаленні до 600 м від переднього краю противника, а іноді і більше.

Рубіж безпечного віддалення від розривів снарядів своєї артилерії складає: для бойових машин десанту (бронетранспортерів) – 300 м; для особового складу, який атакує противника в пішому порядку – 400 м.

Рубіж спішування призначається якомога ближче до переднього краю оборони противника, як правило, в місцях укритих від вогню його кулеметів та протитанкових засобів ближнього бою. Інколи він може співпадати з рубежем переходу до атаки.

Для захоплення та знищення об’єкта відділення може десантуватись:

на об’єкт;

поблизу об’єкта (до 3 км);

на деякій віддалі від об’єкта (більше 3 км).

Об’єктами захоплення та знищення можуть бути:

системи високоточної зброї (ВТЗ) противника;

елементи пунктів управління (ПУ), вузлів зв’язку, аеродромів, тилу, залізничних станцій, гідротехнічних та інших споруд;

насосні станції, трубопроводи;

переправи на водних перешкодах, мости та підрозділи, які їх охороняють;

вигідні ділянки місцевості на шляхах висування противника;

при проведенні спеціальних дій – бази (табори) НЗФ, склади тощо;

інші об’єкти.

Аеромобільно-десантне (парашутно-десантне) відділення наступає у складі взводу. Фронт наступу складає до 50 м. Відділення може вести наступ на одному з флангів та в центрі бойового порядку взводу.

Бойовий порядок відділення, яке наступає у пішому порядку складається із ланцюга з інтервалом між солдатами 6 – 8 м (8 – 12 кроків) та бойової машини десанту (бронетранспортера). Для зручності ведення вогню та кращого використання місцевості солдати в ланцюзі можуть висуватись трохи вперед або вбік, не порушуючи загального напрямку фронту наступу ланцюга і не заважаючи діям сусідів. Бойова машина десанту (бронетранспортер) діє за ланцюгом відділення, на його фланзі або безпосередньо в ланцюзі.

Аеромобільно-десантному (парашутно-десантному) відділенню у наступі вказуються місце у бойовому порядку взводу, об’єкт атаки та напрямок продовження наступу або пункт збору.