Порівняльна характеристика розвитку дошкільної освіти у країнах Європи (Фінляндія, Норвегія, Данія).

Основна мета освітньої політики Фінляндії полягає в наданні громадянам рівних можливостей у здобуванні освіти, незалежно від віку, місця проживання, майнового стану, статі або рідної мови. Дошкільна, молодша шкільна, середня та вища освіта є, у принципі, безкоштовною: навчання, соціальне забезпечення, харчування у школах безоплатні на всіх рівнях, так само як і підручники та навчальні матеріали для початкової та середньої школи.

Проблеми фінської дошкільної освіти постійно знаходяться у фокусі суспільної дискусії, основне питання якої «Як зробити перехід дитини до школи безболісним?». Фінська шкільна система фактично не має дитячих садків, але дошкільне навчання проводиться у школах і в денних центрах турботи. Дошкільне навчання - це освіта за рік до того, як діти починають ходити в загальноосвітню школу. Мета полягає в тому, щоб підсилити дитячу здатність до навчання. На практиці дітям викладають нові предмети та прищеплюють нові навички через гру. У Фінляндії існує закон, який вимагає, щоб усі муніципалітети забезпечили безкоштовне дошкільне навчання всім дітям у віці шести років, але участь у такому навчанні є добровільною. Більшість шестирічних дітей тепер відвідують центри денної опіки (дитячі садки) чи невеликі сімейні групи денного піклування у приватних будинках, які працюють за розумну оплату залежно від доходів батьків. Усі шестилітки отримали право на безкоштовне навчання з 2001 року. Кожен місцевий управлінський орган може вирішувати питання організації дошкільного навчання у школах, дитсадках чи приватних будинках згідно з Актом про дитячу денну опіку (1973) або в інших підпорядкованих для цього установах. У 2003 році 98 % шестиліток відвідували заклади дошкільної освіти.

Дошкільна освіта Фінляндії будується на головних суспільних цінностях, які обумовлені в національному законодавстві та міжнародних деклараціях, рекомендаціях або договорах, що прагнуть захистити права людини та життєздатність земної кулі. Роль дошкільної освіти полягає у сприянні розвитку дітей як особистостей та духовно відповідальних членів суспільства, указуючи їм на відповідні вчинки згідно із загальноприйнятими правилами й оцінкою інших людей.

Провідна роль у дошкільній освіті полягає в дитячому зростанні, розвитку та навчальних можливостях, яка підтримує та наставляє фізично, психологічно, соціально, пізнавально й емоційно та попереджує будь-які труднощі, що можуть виникнути. Це дуже важливо для зміцнення дитячого здорового почуття самоповаги за допомогою позитивних навчальних вражень і забезпечує можливості для різних взаємодій з іншими людьми. Дитячий світ вражень повинен збагачуватись, і він має бути знайдений за допомогою нових сфер інтересів. Дошкільна освіта Фінляндії також бере до уваги спеціальні потреби дівчаток і хлопчиків.У досягненні кінцевих цілей вихователем та батьки беруть солідарну відповідальність за постійну співучасть у дошкільній освіті.

Мета фінської дошкільної освіти визначається можливостями розвитку та навчальним потенціалом кожної дитини індивідуально, з одного боку, та потребами суспільства, з іншого. Тому серед завдань дошкільної освіти визначаються такі: дитячу позитивну самооцінку необхідно підсилювати, і їх уміння вчитись буде розвиватися; діти вчитимуться, як розмірковувати над тим, що є погано, а що ні; дитяча мовознавча та культурна особистість, їх можливості виражати себе по-різному повинні підсилюватись і розвиватись; діти повинні цікавитися природою та залежністю людини від неї, бути відповідальними за природу та створене людьми середовище.

Дошкільна освіта у Фінляндії базується на інтеграції. Зміст інтегративної освіти забезпечується темами, пов'язаними зі сферою дитячого життя, з одного боку, та змісту дитячих поглядів на світ, з іншого. Цілі інтегративної освіти сумісно договірні та визнані суспільством, у якому живуть діти. Виховне середовище в дошкільній освіті спирається на фізичне, психологічне, соціальне, пізнавальне та емоційне оточення, у якому ця діяльність здійснюється. Невід'ємні фактори виховного середовища включають взаємодію між вихователем і дитиною, між вихованцями, а також різні функціональні методи та навчальні завдання.

У спільній роботі з батьками, та дітьми вихователь планує, забезпечує й визначає такі види діяльності, які ведуть до розвитку дитячих емоцій, умінь і знань, і розширює інтереси дитини. Робота в дошкільній освіті базується на ігровій діяльності, яка відбувається відповідно до рівня розвитку кожної дитини, що також стимулює лінгвістичні здібності в дітей, їх потенціал до вивчення нового. Діяльність включає дитячі потреби, відбувається через гру й уяву. Суттєві методи роботи комбінуються з різними гуманітарними предметами, дитячим досвідом і набутими знаннями.

На початковому етапі дошкільного навчання вихователь складає план розвитку партнерства з батьками, а також за участю дитини. Мета такого плану - гарантувати вихованцю найкращі можливості зростання та навчання. План дитячого дошкільного навчання складається окремо для кожної дитини або спільно для групи. Він акцентує увагу на факторах, необхідних для індивідуального розвитку (особливості дитячого зростання, тенденції розвитку та дитячі проблеми).

Уся освіта в Норвегії - громадська, кількість приватних шкіл невелика, і вони зобов'язані виконувати усі правила громадських шкіл відповідного типу. Більше 90 % дітей відвідують громадські школи. Найвищим органом управління є Міністерство церкви і освіти. У його компетенцію входить визначення основного напряму в освіті, затвердження навчальних програм, складання інструкцій, методичних вказівок, циркулярів. Міністерство вирішує також фінансові питання і загальні питання регламентації навчального процесу, тривалість навчального року, кількості навчальних годин в тиждень і так далі.

Управління школами на місцях здійснюють відділи народної освіти. У Норвегії - 20 графств, і в кожному є такий відділ. У нього входять виборні члени, часто представники політичних партій, промисловці, громадські діячі.

Дошкільне виховання здійснюється в Норвегії порівняно недавно і не отримало ще достатнього розвитку. Абсолютно всі дитячі садки та школи країни працюють за єдиним навчальним планом. Національний навчальний план для дошкільного закладу було затверджено в 1994 році. Він включає 5 основних предметів: 1) суспільство та релігія, 2) мова та спілкування, 3) естетика, 4) навколишнє середовище, 5) фізичне виховання.

На навчально-розвивальних заняттях діти здобувають загальні знання про рідну країну, про її культуру та суспільство, світ узагалі. В дітей уже змалку починають формувати позитивне ставлення до основних християнських та моральних цінностей, розвивають комунікативні навички, навчають їх норм суспільної поведінки. Тут вони отримують перший досвід спілкування в колективі. Малят також навчають цінити та берегти природу. Особливої уваги надають фізичному вихованню дітей.

Переважають ігри і різні види діяльності за інтересами. Норвезькі педагоги не вважають за доцільне навчати дітей читати, лічити та писати до школи. Звичайно, якщо батьки бажають, вони можуть навчати цього дитину вдома самостійно, але до обов'язкової програми дошкільного виховання це не входить. У кожному дитячому садку вихователі розробляють та затверджують окремий робочий план на рік відповідно до загального навчального плану. Крім того, щотижня на інформаційну дошку вивішують план роботи дитсадка, розклад проведення занять та різних заходів, щоб батьки завжди були поінформовані щодо подій і мали можливість вибирати.

У кожному дитсадку є дві бібліотеки — для вихователів і для дітей (батьки можуть тимчасово брати додому дитячі книжки).

Два дні на тиждень у дошкільному закладі проводяться "відкриті дні" для батьків, коли вони можуть спостерігати за своїми дітьми під час навчально-розвивальних занять та отримати від вихователів педагогічні поради.

Керівництво дитсадка постійно співпрацює з батьками (особлива увага й підтримка надається тим, чиї діти потребують спеціальної допомоги), зі школами, де потім навчатимуться вихованці, та з громадськими організаціями, які підтримують заклад. Регулярно проводяться зустрічі із батьками дітей, які вже пішли до школи, з метою надання їм порад та допомоги.

У завдання дитячих садків входить соціальний і інтелектуальний розвиток дітей, проте вони не є частиною, шкільної системи, оскільки не здійснюють формального навчання і не проводять ніякої підготовчої роботи для вступу до школи. Таким чином, їх функції можуть розглядатися тільки як соціальна допомога працюючим матерям.

Найпоширенішими типами закладів державного дошкільного виховання у Данії є: денні ясла, садки, ясла-садки, ігрові майданчики та цілодобові дошкільні заклади, призначені для виховання і лікування дітей з проблемами фізичного та психічного розвитку, надання їм психолого-педагогічної допомоги і здійснення корекції. Педагогічний персонал отримує трирічну підготовку з психології, фізіології, педагогіки.

Характерною особливістю датських дошкільних закладів є те, що значна частина вихователів — чоловіки (вони становлять майже п'яту частину педагогів, які працюють з дошкільнятами). Це має велике значення для дітей з неповних сімей, де вихователем є тільки мати. У Данії працює центр Міжнародної Монтессорі-асоціації, яка активно пропагує ідеї досвіду Марії Монтессорі в усіх країнах світу і має в них свої «дочірні» організації.