Порівняльна характеристика розвитку дошкільної освіти у країнах СНД.

Упродовж останніх років активно впроваджуються в практику роботи дошкільних освітніх установ групи короткочасного перебування дітей, різні центри дошкільної освіти: фізкультурно-оздоровчі, ранній корекції розвитку дитини та ін. Слід зазначити, що мережа груп короткочасного перебування розвивається не всупереч і не замість традиційних дошкільних установ повного дня, а разом з ними.

Разом з традиційними режимами функціонування дошкільних освітніх установ (12-годинним і цілодобовим режимами перебування дітей), починаючи з 2000 року використовуються також 10-годинною і 14-годинною режими (у багатьох випадках 14-годинний режим найбільш прийнятний для батьків і дешевший, чим цілодобовий). Це дозволяє підвищити доступність дошкільної освіти для різних категорій батьків.

Крім того, нині паралельно з розвитком традиційних форм дошкільної освіти апробовуються нові моделі: дошкільні групи на базі загальноосвітніх установ, дошкільні групи на базі установ додаткової освіти, а також систематична освіта дітей дошкільного віку в умовах сімейного виховання.

Російські ДНЗ керуються Типовим положенням про дошкільну освітню установу (1995), яке регулює діяльність державних, муніципальних освітніх установ; пропонується порядок комплектування ДНЗ, кількісний склад груп, їх наповнюваність залежно від віку: приймаються діти від 2 міс. до 7 років на підставі медичного висновку.

ДНЗ, виконуючи різноманітні функції, несе відповідальність за якість своєї роботи, за відповідність результатів діяльності державному освітньому стандарту. Стандарт (англ. - зразок, основа, мірило) включає федеральний і національно-регіональний компоненти (ст. 7 Закону РФ "Про освіту"). Сьогодні тимчасовий державний освітній стандарт дошкільної освіти спроектований як система державних вимог до психолого-педагогічних умов виховання і навчання дітей. У ньому зміст дошкільної освіти диференціюється по наступних напрямах: фізичному, пізнавально-мовному, соціально-особистісному, художньо-естетичному. Він реалізується в тій або іншій освітній програмі. Федеральний компонент стандарту виступає як інваріантна частина, що не підлягає зміні на місцях, забезпечує збереження кращих традицій, подальший розвиток системи дошкільної освіти. Цей компонент створює єдність освітнього простору на території РФ, регулює якість освіти, є основою атестації ДНЗ, об'єктивної оцінки рівня освіти. Національно-регіональний компонент відбиває соціально-економічні, національно-етнічні, природно-кліматичні, культурно-історичні особливості області (регіону). Цей компонент доповнює обов'язковий мінімум змісту освітньої програми, що реалізовується в ДНЗ. Доповнення повинне органічно і природно вписуватися в основну освітню програму установи. Прикладом реалізації національно-регіонального компонента може бути регіональна освітня програма для дошкільників "Наш будинок - Південний Урал", побудована на ідеях народної педагогіки, гуманістичних за змістом і універсальних по використанню [Е.С. Бабунова].

Нині на території РФ відповідно до листа Міносвіти РФ від 23.09.2002 р. № 03-51-142 ин / 23-03 "Про нові актуальні програми по дошкільній освіті" діють наступні програми: "Веселка", "Розвиток", "Дитинство", "Школа 2100", "Обдарована дитина", "Витоки", "З дитинства - в отроцтво", "Золотий ключик", "Співтовариство", "Крихітка" та ін.

У Концепції модернізації російської освіти на період до 2010 р. висувається завдання забезпечення якості освіти, у тому числі і дошкільної. З оновленням змісту дошкільної освіти пов'язано підвищення його якості. Оновлення вимагає як позитивного досвіду організації освітнього процесу ДНЗ, так і критичного осмислення негативних тенденцій, що склалися в дошкільній освітній системі.

Таким чином, основними напрямами розвитку системи дошкільного утворення на сучасному етапі є перехід до особистісно-орієнтованої взаємодії, персоніфікованого підходу, пошана особистісна, та дитини, її прав, створення умов для розвитку суб'єктної позиції дитини в різних видах діяльності.

У Білорусі зусилля в галузі дошкільної освіти спрямовано на поєднання її інформаційного змісту з національними народними традиціями, історією, культурою. Відповідно до реформи загальноосвітньої школи відбувається перехід до 12-річного навчання. Отже, термін перебування дітей у дитячих садках скорочено до шести років, хоча закон про початок навчання з цього віку ще не ухвалено.

З урахуванням потреб сім'ї і суспільства створені дитячі ясла, сади, ясла-сади і групи з гнучким графіком роботи, дитячі установи сімейного типу, різній спрямованості в роботі (поглибленим естетичним і фізичним розвитком, санаторного типу, для дітей з особливостями у фізичному і психічному розвитку) та ін.

У республіці узятий курс на розробку варіативних програм, методик і посібників, які можуть вибирати вихователі, організовуючи виховно-освітню роботу з дітьми через різні види дитячої діяльності. У цих же цілях розроблена нова модель дошкільної установи - відкритий дитячий сад, де батьки є безпосередніми учасниками виховно-освітнього процесу як асистенти вихователів, керівників гуртків, секцій, студій. 97% педагогів, зайнятих у сфері дошкільного виховання і освіти, мають вищу і середню спеціальну освіту. Плата батьків за перебування дітей в дошкільних установах складає в середньому 12% від загальних витрат на утримання дитини. Інші фінансові кошти на утримання дітей в цих установах дотуються з державного бюджету.

С учасні державні дошкільні установи використовують інноваційні педагогічні технології: навчання лічбі та письму за методикою Зайцева, ТРВЗ, система Монтессорі, "Перший крок". Базова національна програма "Пралеска" застосовується в усіх ДНЗ.

У приватних дитячих садках проводять заняття по логіці, читанню, математиці, образотворчому і театральному мистецтву, музиці, співу, хореографії, англійській мові, фізвихованню. П'ятиразове збалансоване харчування розробляють дієтологи, враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини. У штаті працюють лікарі, психолог і медсестри, які стежать за особливостями мови, поставою і психологічним станом. Число дітей в групі менше, ніж в муніципальних садах, - в середньому 10 чоловік. Працюють такі сади в основному з восьми ранку до семи вечора, хоча в деяких є можливість залишити малюка на кілька годин довше, заплативши за це окремо. Приватний садок може працювати і за державною програмою навчання, а також використовувати випробувані альтернативні методики або впроваджувати свої власні. Контролюється ця діяльність за допомогою ліцензування і сертифікації програм.

Концепцію розвитку освіти та національну програму розроблено в Молдові, визначено головну мету формування гармонійної особистості з дошкільного віку. Реалізація формули реформування освіти передбачає обов'язковість дошкілля, а отже, неухильне впровадження підготовки до школи дітей п'яти-семилітнього віку. Структурні зміни торкнулися дитячих садків, де створено прогімназійні та проліцейні групи. Навчання й виховання дітей здійснюються сімома мовами - молдавсько-румунською, російською, українською, польською, єврейською, болгарською, гагаузькою.

Дошкільна освіта є першим ступенем системи виховання і навчання. Воно є мережею ясельних і дошкільних установ різних типів (як державних, так і приватних) з різним режимом роботи, відповідним освітнім стандартам.

Основною метою дошкільної освіти є всебічна підготовка дитини до життя і школи, розвиток її творчих здібностей шляхом реалізації психофізіологічного і інтелектуального потенціалу. Виховання дітей до 3 років здійснюється, як правило, в сім'ї, яка в цьому випадку користується підтримкою держави відповідно до чинного законодавства.За бажанням батьків, згідно з рішенням і за сприяння органів місцевого управління або засновників приватних установ, можуть бути створені дошкільні установи і для дітей до 3 років (дитячі ясла). Держава гарантує фінансову і матеріальну підтримку виховання дітей в державних яслах і дитячих садах. Діти з 3 до 6 (7) років можуть здобути дошкільну освіту в дошкільних установах різних видів і форм власності або в комплексах "Дитячий сад - початкова школа" з різним режимом роботи залежно від рівня розвитку дитини і бажання батьків.

Підготовка дітей дошкільного віку до школи обов'язкова з 5-річного віку і здійснюється в підготовчих групах дитячого саду або школи або за бажанням батьків в сім'ї. Держава забезпечує необхідні фінансові, матеріально-технічні умови для успішного проведення навчально-виховного процесу в підготовчих групах. Залежно від місцевих умов такі групи можуть бути організовані і при початкових школах.

Таким чином, розвиток колишніх радянських республік відбувається в різних соціокультурних умовах. Відповідно й реформування змісту здійснюється різними темпами й за різними напрямами. Водночас спільним є визнання обов'язковості дитячих садків як першої ланки в системі освіти кожної з цих країн. Дошкільна освіта спирається на досвід, накопичений у минулі роки, а її базовими структурами залишаються дитячі ясла, ясла-садки, дитячі садки (дошкільні навчальні заклади).