 |
Рис. 3.1.Концепція прийняття повноважень
Приклад побудови таблиці
Таблиця 1.2
Взаємозалежність мети та ресурсів організації
| Організація | Ресурси | ||||
| Назва | Мета | Матеріали | Техніка | Інформація | Кадри |
| ТЕС | вироблення енергії | вугілля, мазут, газ | турбіна | потреби споживачів | інженери-енергетики |
Продовження табл. 1.2
| лікарня | лікування людей | ліки | медичне обладнання | статистика захворювань | лікарі, медсестри |
6.5. Формули. При використанні формул слід додержуватися певних правил.
Довгі та громіздкі формули розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька невеликих однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі та нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують в середині тексту.
Експлікацію – розшифрування символів і числових коефіцієнтів – розташовують безпосередньо під формулою у такій послідовності, як вони наведені у формулі. Пояснення кожного символу і числового коефіцієнту подають з нового рядка. Слово “де”, з якого починається експлікація, пишуть після формули з нового рядка без абзацного відступу. Після нього двокрапка не ставиться і відразу йде перший символ і його розшифрування.
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті, інші нумерувати не рекомендується.
Порядкові номери позначають арабськими цифрами у круглих дужках і ставлять у правий край сторінки без крапки між формулою і її номером. Номер, який не вміщується в рядку з формулою, переносять у наступний рядок нижче формули, на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу дають на рівні основної горизонтальної риски формули.
Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад, перша формула третього розділу позначається наступним чином:
U = f (x, p) 
ext (max або min), x є M, (2.1)
де U - критерії оптимальності;
x = (x1, x2…, xn) – керовані змінні;
p = (p1, p2,…, pn) — параметри;
M – задані межі (область) зміни керованих змінних.
Написання формул рекомендується виконувати за допомогою стандартних математичних редакторів Microsoft Office. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумеруються послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова "Примітки" ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
1.Дані статистичних збірників.
2.Оприлюднені фінансові звіти.
3.Самостійні дослідження фірми.
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова "Примітка" ставлять крапку.
