Тема 7. Надання першої медичної допомоги при переломах, опіках, відмороженнях

 

Навчальні запитання

1. Види переломів. Ознаки. Надання першої допомоги. Види транспортних шин.

2. Види опіків. Ступені важкості. Визначення площі опіку. Правила надання першої допомоги при різних видах опіків.

3. Відмороження. Ознаки. Перша медична допомога.

 

 

Анотація теми

7.1. Види переломів. Ознаки. Надання першої допомоги. Види транспортних шин.

При вивченні цього питання слід розглянути класифікацію переломів. При наданні допомоги при переломах використовують іммобілізацію (фіксацію) за допомогою стандартних шин чи підручних засобів. Іммобілізація здійснюється у фізіологічно вигідному положенні в залежності від виду перелому.

Прибинтовуються шини чи підручні засоби не туго, тобто так, щоб не здавлювати м'які тканини і не порушувати кровообігу.

При відкритому переломі на рану накладають асептичну пов'язку, а потім

фіксують кінцівку.

Іммобілізацію ушкодженої кінцівки треба проводити як можна швидше

після травми (менше травмуються тканини в ділянці ушкодження).

Якщо потрібно застосувати джгут, то його накладають до іммобілізації,

замок джгута розміщують таким чином, щоб він був легко доступним.

Шину фіксують бинтом або тканиною спочатку над переломом, а потім

– накладають тур від периферії до центру.

Необхідно вивчити, як проводять транспортну іммобілізацію при

пораненнях черепа та ушкодженнях хребта, для цього використовують ватно-марлеве кільце або м'яку підстилку з заглибленням у центрі, які особливості має транспортна іммобілізація при ушкодженнях різних ділянок тіла.

7. 2. Види опіків. Ступені важкості. Визначення площі опіку.

При вивченні теми щодо опіків слід розглянути класифікацію, симптоми

по ступенях, види хімічних опіків, особливості радіаційних опіків, порядок дій при наданні першої медичної допомоги, профілактики опікового шоку.

7.3. Відмороження. Ознаки. Перша медична допомога.

При розгляданні питань щодо відморожень слід вивчити класифікацію відморожень по ступенях, порядок надання першої медичної допомоги в залежності від ступеня та характеру відмороження.

 

Контрольні питання та завдання

1. Дайте класифікацію видів переломів та їх ознаки.

2. У чому полягає суть надання першої допомоги та профілактики ускладнень при різноманітних переломах.

3. Охарактеризуйте правила накладання шин для транспортної іммобілізації.

4. Які ваші дії при наданні невідкладної допомоги при опіках.

5. Проаналізуйте особливості надання медичної допомоги при відмороженні в залежності від ступенів.

Література:13,14,18,21,22,29,30,31

Тема 8. ЗАСОБИ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ

РЕЧОВИН. ДЕСМУРГІЯ

 

Начальні запитання:

1. Поняття про асептику та антисептику.

2. Класифікація лікарських засобів.

3. Підготовка та правила проведення підшкірної та внутрішньом’язової ін’єкції.

4. Поняття про десмургію.

5. Види пов’язок та правила бинтування кінцівок, суглобів, тулуба людини.

 

Анотація теми

8.1. Поняття про асептику та антисептику.

Асептика – метод профілактики (стерилізація інструментів та ін.) проникнення мікробів у рану, тканини чи порожнини тіла, напр. при операціях.

Антисептика передбачає комплекс заходів, направлених на знищення мікробів на шкірі, в рані, патологічному утворенні, чи організмі в цілому.

При вивченні цього питання слід розглянути методи антисептики, лікарські речовини, асептичні та антисептичні лікарські засоби, що використовуються для профілактики й лікування захворювань.

8.2. Класифікація лікарських засобів.

Медикаменти можуть застосовуватися з метою рятування від причини хвороби (етіологічне лікування) для впливу на механізми захворювання й відновлення порушених функцій організму, а також для усунення окремих симптомів захворювання.

Походження лікарських речовин дуже різноманітне. Для їхнього виготовлення використовується сировина рослинного й мінерального походження, мікроорганізми. Багато ліків одержують синтетичним шляхом.

До лікарських засобів рослинного походження відносяться кофеїн, кодеїн, препарати валеріани, конвалії і т.д.

До лікарських засобів тваринного походження - риб'ячий жир, шлунковий сік, гормональні препарати та ін.

Препарати мінерального походження: вазелін, іхтіол.

Продукти життєдіяльності мікробів використовують для одержання антибіотиків (пеніцилін, стрептоміцин та інші).

До синтетичних препаратів відносять, наприклад: амідопірін, сульфаніламідні препарати, снотворні засоби тощо. Хімічний синтез - невичерпне джерело одержання лікарських засобів.

Лікарські форми класифікують за їхньою консистенцією на тверді, м'які, рідкі.

Ліки вчиняють місцеву дію, тобто виникає реакція на місці безпосереднього контакту ліків із тканинами, і загальну дію, при якій виникає реакція всього організму після усмоктування ліків у кров.

Розрізняють ентеральний і парентеральний шляхи введення лікарських речовин.

Ентеральний шлях – це введення ліків через травний тракт. Він включає прийом через рот, під язик, через пряму кишку, а також безпосередньо в шлунок, або дванадцятипалу кишку через зонд.

Уведення через рот – найпростіший і зручний для хворого шлях. Більшість ліків усмоктується в тонкому кишечнику. Лише деякі речовини всмоктуються в шлунку, наприклад, алкоголь, морфін. Дія ліків, прийнятих усередину, розвивається через 15-40 хвилин.

Усмоктуючись у тонкому кишечнику, ліки надходять до печінки, де можлива їхня часткова інактивація /втрата активності/.

Ректальний шлях - уведення ліків через пряму кишку. З прямої кишки ліки через 7 - 10 хвилин усмоктуються у венозну мережу в систему нижньої порожнистої вени і надходять у загальний кровоток в обхід печінки. Тому сила дії препаратів при ректальному введені вище, ніж при введені через рот. У шлунок і дванадцятипалу кишку ліки уводять через зонд при особливих обставинах, наприклад, при отруєннях під час промивання шлунка.

8.3. Підготовка та правила проведення підшкірної та внутрішньо м’язової

ін’єкції. Парентеральний шлях уведення – це введення лікарських речовин, минаючи травний тракт. До цього способу відносять: зовнішнє застосування, інгаляційний спосіб /шляхом вдихання/ і за допомогою ін'єкцій.

Вивчаючи це питання, слід розглянути будову шприця, види шприців, види гілок, правила і техніку виконання підшкіряної та внутрім'язової ін'єкцій.

8.4. Поняття про десмургію.

Десмургія (від греч. Desmos- зв'язок, пов'язка і ergon - справа) – вчення про правила накладання і застосування пов'язок.

Слід знати, що залежно від мети накладання і застосовуваного матеріалу пов'язки поділяються на тверді та м'які.

Тому необхідно вивчити види пов'язок, правила бинтування та техніку накладання пов'язок.

8.5. Види пов’язок та правила бинтування кінцівок, суглобів, тулуба людини.

Насамперед необхідно засвоїти загальні правила накладання пов'язок на голову, кінцівки, тулуб.

Контрольні питання та завдання.

1. Дайте визначення термінів асептика і антисептика.

2. Охарактеризуйте види антисептики та класифікацію антисептичних речовин.

3. Які існують види лікарських речовин та засоби їх застосування?

4. Дайте характеристику ентеральному та парентеральному шляхам введення лікарських речовин.

5. Назвіть особливості використання шприц - тюбика.

6. Що розуміють під терміном десмургія?

7. Які види пов'язок та перев'язувального матеріалу існують?

8. Охарактеризуйте загальні правила накладання пов'язок.

9. Накладіть пов’язки: Дезо, чепець, колосовидну на плечовий суглоб, хрестоподібну на гомілковий суглоб.

Література:13,14,21,22,30,31

Додаток А

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР)

Назва речовини їх властивості.	Шляхи потрапляння в організм.	Клініка	Перша допомога
Хлор - газ, стелиться по землі, заповнюючи заглиб. проникаючи в негерметичні приміщення; важчий повітря	Надходить до організму через дихальні шляхи	Малі та середні концентрації викликають печіння і різь в очах, відчуття стиснення та біль за грудниною, першіння в горлі, сльозовиділення, сухий болісний кашель, спазм голосової щілини. Великі концентрації – набряк легенів, втрата свідомості, смерть від зупинки дихання, внаслідок набряку легенів парами СL	Надіти протигаз та швидко винести на свіже повітря, заборонити самостійно пересуватися. Якщо немає протигазу, надіти ватно-марлеву пов’язку, змочену в 2 % розчині питної соди (20 г. соди на 1 л. води) Інгаляцію кисню не проводити
Аміак – безбарвний газ різко подразнюючий запах. Застосов. в промисл. та при виготовленні добрив	Надходить через дихальні шляхи	Невелика концентрація – фарингіт, ларингіт, трахеїт, бронхіт (продов. 3-5 д.н.) Високі концентрації – кашель, біль, стиснення в груднині, слизово-гнійний бронхіт, спазм голосової щілини, пневмонія, набряк легенів	Ватно-марлева волога пов’язка, термінова евакуація. Ізолюючий протигаз. Якщо його не має, ватно-марлева пов’язка, змочена в 5% розч. лимонної кислоти чи в 5% розч. укусу
Азотна кислота, оксиди азоту	Надходить через шкіру, дихальні шляхи, травний шлях	На шкірі коагулюють білки, утворюючи сухий щільний струп, забарвлений в зелено-жовтий колір. Струп – безболісний. Опіки можуть бути 3-4ст. При потраплянні на рогівку –сліпота. Вдихування – мозкові та серцево -судинні розлади, токсичний набряк легенів. Легка ст. ларингіт, трахеїт, головокружіння (провж. 3-5 д.н) Ст. сер.важкості – бронхопневмонія. Важка ст. – набряк легень	Швидка сан. обробка. Протерти очі розчином 2% соди, пити воду в великій кількості. Надіти протигаз, евакуація.
Ртуть– метал сріблясто-білого кольору. В 13.5 разів важча за воду. При ударі поділяється на дрібні кульки. Температура плавлення +38,90С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується	Надходить через органи дихання та шлунково кишковий шлях. Токсичні пари ртуті та її солі	Через 8-24 години починається загальна слабкість, головний біль, підвищується температури; згодом – біль у животі, розлад шлунку біль у яснах, апатія й емоційна нестійкість, тремтять руки. В тяжких випадках розвивається гостра ниркова недостатність	Необхідно вивести з приміщення всіх людей, відчинити навстіж усі вікна. Захистити органи дихання вологою марлевою пов’язкою

 

 

Додаток Б

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ нНАСЕЛЕННЯ

 

Підручні (повсякденний одяг, пристосований для захисту)

Р – 2; дитячий та Р – 2 «Пелюстка» та ін

Протигази

Респіратори

Найпростіші засоби

Протибактеріальні засоби

Специфічної профілактики: антибіотики; вакцини; анатоксини; бактеріофаги.

Неспецифічної профілактика: антибіотики; інтерферони; сульфаніламіди

Табельні: АІ – 2; ІПП – 8;ППІ.

Антидоти: проти ФОР; ціанідів; люїзитів

Радіозахисні: радіо-протектори; комплексони; абсорбенти

МЕДИЧНІ

Табельні

ОРГАНІВ ДИХАННЯ

ШКІРИ

с

 

	Цивільні: для дорослих; дитячі; промислові		Загальновійськові

 

 

Література

1. Мягченко О.П. Безпека життєдіяльності людини та суспільства: Навч. посібник К. 2010 р. – 384с.

2. Бердій Я.І. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник Л. 2009. – 286с.

3. Михайлюк В.О. Цивільна безпека. Навч. посібник К. 2008. – 158 с.

4. Методичні вказівки до самостійної роботи «Безпека життєдіяльності» /інфекційні хвороби/. Одеса ОДЕУ 2007р. – 43 с.

5. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності: Підручник К. 2004 р. – 560с.

6. Гищак Т.В. Долина О.В.Основи медичних знань та медицини катастроф: Навч. посібн. К.2003р – 140 с.

7. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. /За ред. Скобло, Соколовської. – К., 2003 – 424 с.

8. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. /За ред. В.Г. Цапка. К. Знання прес, 2003 – 397 с.

9.Основи медичних знань та медицини катастроф: Навч. посіб /Дищак Т.В. К.: Паливода, 2003 – 144 с.

10. Безпека життєдіяльності: Навч. посібн. Рекомендовано Мін. освіти і науки України /Дуднікова І.І.- К., 2003 – 270 с.

11. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник К. 2003 р.–267 с.

12. Гридасов В.І., Ковальов В.М., Медицина катастроф. Х. 2002. – 448 с.

13. Черняков Г.О. Медицина катастроф підручник., К., 2002. – 350 с.

14. Желібо Є.П., Завіруха Н.М. Безпека життєдіяльності, Л., 2001. – 320с.

15. Хван Т.А., Хван П.А. Безопасность жизнедеятельности, Ростов -на- Дону, 2000. – 384 с.

16. Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовецкий А.П., Практикум з безпеки життєдіяльності /Навч. посібн. для ВНЗ., Суми, 2000. – 232 с.

17. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності / Навч. посібн. для ВНЗ, Суми, 2000. – 364 с.

18.Основи медичних знань та медицини катастроф: Навч. посіб.Дищак Т.В. К.: Паливода, 2003 – 144 с

19. Безпека життєдіяльності: Навч. посібн. Рекомендовано Мін. освіти і науки України /Дуднікова І.І.- К., 2003 – 270 с.

20. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник К. 2003 р.

21. Гридасов В.І., Ковальов В.М., Катрич М.В.Медицина катастроф. Х. 2002.

22. Черняков Г.О. Медицина катастроф підручник., К., 2002.

23. Желібо Є.П., Завіруха Н.М. Безпека життєдіяльності, Л., 2001.

24. Хван Т.А., Хван П.А. Безопасность жизнедеятельности, Ростов -на- Дону, 2000.

25. Пістун І.П., Кіт Ю.В., Березовецкий А.П., Практикум з безпеки життєдіяльності /Навч. посібн. для ВНЗ., Суми, 2000.

26. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності /Навч. посібн. для ВНЗ, Суми, 2000.

27.Гридасов В.І., Ковальов В.М., Катрич М.В.Медицина катастроф.

Практикум Х. 2004.

28. Методичні вказівки до вивчення циклу «Безпека життєдіяльності» для студентів І курсу денної форми навчання всіх спеціальностей, Одеса, ОДЕУ, 2007

29. Гридасов В.І., Ковальов В.М., Катрич М.В.Медицина катастроф. Х. 2002.

30. Методичні вказівки до практичних занять з циклу «Безпека

життєдіяльності» для студентів І курсу денної форми навчання всіх

спеціальностей, Випуск 1, Одеса ОДЕУ 2005

31. Халмурадов Б.Д. Безпека життєдіяльності. Перша допомога в надзвичайних ситуаціях: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 138 с.