Навчальні запитання
1. Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності.
2. Природні небезпеки. Правила поведінки населення.
3. Техногенні небезпеки.
4. Соціальні та політичні небезпеки. Правила поведінки населення.
5. Види зброї масового ураження.
6. Людина як елемент системи «людина- техніка- навколишне середовище».
Функції аналізаторів людини у сприйнятті небезпечних факторів та забезпеченні безпеки людини.
Анотація теми
2.1. Класифікація негативних факторів середовища життєдіяльності.
|
 |
Рис. 4. Класифікація негативних факторів техногенного, природного, соціально-
політичного характеру.
2.2. НС природного характеру.
Землетрус – це підземні поштовхи та коливання земної поверхні, які виникають унаслідок раптових зсувів та розривів земної кори чи верхньої частини мантії і розповсюджуються на великі відстані у вигляді потужних коливань. При розгляді цього питання слід дати характеристику інтенсивністі землетрусів, ступінь коливання поверхні землі за 12 - бальною шкалою Ріхтера.
Ураганом називається довготривалий вітер величезної руйнівної сили. Швидкість вітру при ураганах досягає 50 м/сек.
Необхідно вивчити правила поведінки людей, які спрямовані на збереження життя людини, під час землетрусів, ураганів та інших природних стихійних лих.
2.3. НС техногенного характеру.
При розгляді даного питання зверніть увагу, що все більших масштабів набувають транспортні катастрофи.
Слід розглянути види транспортних катастроф: авіаційні аварії і катастрофи, випадки тероризму на авіалініях, аварії на залізничному транспорті (при зіткненні з іншими видами транспорту, при виникненні пожежі та вибуху), на водному транспорті, (в умовах пересування судів по річці, морю можливі вибухи, пожари, витік хімічних речовин) і та.ін.
Необхідно звернути увагу на різноманітність уражень під час указаних катастроф (ушкодження м’яких тканин, переломи, опіки, кисневе голодування при розгерметизації літака, переохолодження, ураження хімічними речовинами і та. ін.).
Аварії на виробництві з викидом СДОР. На підприємствах хімічної, нафтопереробної, целюлозопаперової, м’ясомолочної та харчової промисловості можуть відбуваться аварії з викидом СДОР.
У зонах можливого зараження СДОР знаходиться 135 міст України, в тому числі і місто Одеса.
При розгляді даного питання необхідно визначити, від яких факторів залежать розміри осередка ураження, класифікацію СДОР, заходи безпеки та захисту населення в залежності від виду СДОР, порядок дій населення в осередках ураження (додаток А).
