Аварії на радіаційно-небезпечних об’єктах

Кюрі – це активність такої кількісті речовин, в якій відбувається 3,7 х 10 ¹⁰ розпадів атомів за 1 сек. У системі СІ за одиницю активності прийнято бекерель (Бк) – це кількість радіоактивних речовин, в якій відбувається 1 ядерне перетворення за сек. 1Кі = 3,7 х 10¹⁰ Бк

При вивченні цього питання слід звернути увагу на визначення поглиненої, еквівалентної, експозиційної доз випромінювання.

2.4. НС соціально-політичного характеру.

Вирішення будь-якого протиріччя глобального, регіонального, міжнаціонального, релігійного характеру з позиції сили супроводжується насильством. Суспільно – політичні конфлікти проявляються в різноманітних формах.

Вивчаючи це питання, необхідно розглянути види соціально-політичних конфліктів, фактори, що сприяють їх розвитку, види тероризму та його особливості у сучасних умовах, правила поведінки населення при даних НС.

2.5. Види зброї масового ураження. Ядерна зброя є найбільш руйнівною серед інших видів зброї масового ураження.

У сучасній ядерній зброї використовують два типи ланцюгової ядерної реакції:

- реакція ділення ядер атомів важких елементів;

- реакція синтезу ядер атомів легких елементів.

Приступаючи до вивчення правил поведінки населення у ядерному

осередку ураження, слід розглянути уражуючі фактори ядерного вибуху та характеристику їх впливу на організм людини.

Під хімічною зброєю розуміють ОР та засоби їх застосування. ОР – це

високотоксичні хімічні сполуки, які спричиняють масове ураження людей, тварин, заражають повітря, місцевість з розташованими на ній спорудами, водоймами, лісами, а також одяг, продукти харчування, фураж.

Важливим при вивченні цього питання є класифікація хімічної зброї.

Слід знати напрямки дії різних видів хімічної зброї та в залежності від цього характер уражень людини.

Необхідно розглянути положення Женевської конвенції щодо застосування хімічної зброї.

Приступаючидо вивчення питання щодо біологічної зброї, спочатку слід розглянути її види та засоби застосування.

Треба знати характер уражень людини в залежності від того чи іншого збудника захворювання, можливі симптоми захворювань.

2.6. Людина як елемент системи «людина – навколишнє середовище».

Слід уяснити, що система – комплекс взаємозв’язаних та взаємодiючих мiж собою елементiв, призначених для вирiшення конкретної задачi.

Взаємодії в системі «людина – машина – навколишнє середовище» можуть розвиватися за різними напрямками. За допомогою рис. 5, 5.1., рис.6. необхідно простежити сутність взаємозв’язків і взаємодій у цій системі.

Необхідно приділити увагу вивченню функцій тактильної, температурної, больової чутливості, а також зорового, слухового, рухового аналізаторів людини у сприйнятті небезпечних факторів та забезпеченні безпеки людини при вивченні компонентів системи «людина – навколишнє середовище», рівнів і особливостей її існування див. Рис.7 та Рис. 8.

Рис.5. Системи “людина - машина”

Рис.5.1. Системи “людина - машина”

Рис.6. Ситема «людина –машина» зі зворотними зв`язками.

Рис.7. Система “людина - машина” з пiдсистемою захисту людини.

Рис.8.Система “людина - машина” з пiдсистемою захисту навколишнього середовища.

Слід уяснити спільні риси та особливості систем «людина – машина»:динамічність, цiлеспрямованiсть, самоорганiзацiя, даптивнiсть.

Контрольні запитання та завдання

1. Наведіть класифікацію надзвичайних ситуацій (НС) за походженням.

2. Визначте суть кількісної характеристики оцінки ступеня небезпеки.

3. Наведіть приклади і дайте характеристику природних катастроф.

4. Охарактеризуйте дії населення щодо захисту домівки під час повеней.

5. Дайте характеристику правил поведінки населення на затопленій місцевості.

6. Перелічте правила поведінки населення підчас урагану.

7. Які особливості надання допомоги при аваріях на водному транспорті.

8. Дайте характеристику уражень СДОР.

9. Наведіть класифікацію СДОР.

10.Дайте характеристику взаємовідносин і взаємодій у системі «людина- машина - навколишнє середовище».