Методичні основи визначення ймовірності банкрутства підприємства.

Для успішного господарювання на ринкових засадах суттєво важливим є можливість оцінки ймовірності банкрутства суб'єктів підприємницької та іншої діяльності. В Україні, де протягом багатьох десятиріч панувала позаринкова система господарювання, що виключала офіційне визнання банкрутства як економічного явища, нема загальновизнаної вітчизняної методики визначення ймовірності банкрутства суб'єктів господарювання. У зв'язку з цим доводиться користуватися зарубіжними методичними підходами, в основу яких покладено факторні моделі прогнозування банкрутства підприємств та організацій.Найпростішою є двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства (організації). Вона передбачає обчислення спеціального коефіцієнта Z і має такий формалізований вигляд: Z = -0,3877 - 1,0736*Кзл + 0,579q_пк,де k_m — коефіцієнт загальної ліквідності; q_nK — частка позикових коштів у загальній величині пасиву балансу.

За двофакторною моделлю ймовірність банкрутства будь-якого суб'єкта господарювання є дуже малою за будь-якого від'ємного значення коефіцієнта Z і великою — за Z > 1.

Більш обгрунтованою та більш поширеною є п 'ятифакторна модель Альтмана.

Індекс Альтмана «Z» розраховується за формулою:

Z = 3,ЗК, + 0,99К₂ + 0,6К₃ + 1,4К₄ + 1,2К₅, де 3,3; 0,99; 0,6; 1,4 і 1,2 — коефіцієнти регресії, що характеризують міру впливу на індекс «Z»; К, — характеризує прибутковість основного та оборотного капіталу; визначається діленням суми балансового прибутку на загальну вартість активів; з певною часткою умовності його можна назвати показником рентабельності виробництва;

К₂ — відображає дохідність суб'єкта господарювання і розраховується як співвідношення чистої виручки від реалізації продукції і загальної вартості активів підприємства (організації); К₃ — визначає структуру капіталу фірми; обчислюється як відношення власного капіталу (за ринковою вартістю) до позикового капіталу (суми коротко- і довгострокових пасивів); K₄ — відображає рівень чистої прибутковості виробництві (діяльності); розраховується діленням обсягу реінвестованого при< бутку (суми резерву, фондів соціального призначення та цільової-; фінансування, нерозподіленого прибутку) на загальну вартість активів фірми;

К₅ — характеризує структуру капіталу та визначається як відношення власного оборотного капіталу до загальної вартості активів суб'єкта господарювання.

Для визначення ймовірності банкрутства того чи того суб'єкта господарювання розрахунковий індекс «Z» необхідно порівняти з критичним його значенням.

Значення Індексу «Z»	Можливість банкрутства
1,8 І нижче від 1,81 до 2,6 від 2,61 до 2,9 від 2,91 до 3,0 і вище	Дуже висока Висока Достатньо ймовірна Дуже низька

Тести

Абсолютний ефект характеризує загальну чи питому його величину, яку має підприємство від своєї діяльності протягом певного часу.

Абсолютний рівень характеризує якість виробу певного виду, що виготовляється підприємством у поточному періоді. Він визначається обчисленням узятих для його вимірювання показників без їх порівнювання з відповідними показниками аналогічних виробів.

Авансований капітал (від франц. avancer—виплачувати наперед)—це грошова сума, яку власник вкладає у певне підприємство (підприємницьку діяльність) з метою одержання зиску (прибутку).

Автоматизований контроль — перевірка якості прямим застосуванням автоматичних пристроїв (включаючи промислових роботів) без участі людини як під час технологічного процесу, так і після завершення обробки чи складання виробу.

Автоматичність — економічно обгрунтоване увільнення людини від безпосередньої участі у виконанні операцій виробничого процесу.

Агентування — форма господарювання, за якої агент (посередник) діє від імені та в інтересах виробника чи споживача (в узагальненому розумінні — принципала).

Актив балансу — перша частина бухгалтерського балансу підприємства, в якій відображено майно за складом і розміщенням.

Активний контроль — контроль якості безпосередньо в ході технологічного процесу виготовлення виробу (його обробки) за допомогою спеціальних контрольних пристроїв, вмонтованих у технологічне устаткування (автоматичних індикаторів, вимірювальних головок, ізотопних, індукційних та інших приладів).

Акцизний збір — це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включається в їхню ціну. Він обчислюється у відсотках до обороту або у твердих сумах з одиниці реалізованої продукції за єдиними на всій території України ставками.

Акціонерне товариство — підприємство, яке створене на засадах угоди юридичними та фізичними особами шляхом об'єднання їхнього майна з метою здійснення господарської діяльності, статутний фонд якого поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Акція — цінний папір без визначеного терміну обігу, який засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в ньому та право на участь в управлінні таким товариством і одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.

Амортизація — процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції, що виробляється, з метою її повного відшкодування.

Асортимент — сукупність різновидів продукції кожного найменування, що відрізняються відповідними техніко-еконо-мічними показниками (типорозмірами, потужністю, продуктивністю, дизайном тощо).

Асоціація — форма договірного об'єднання підприємств та інших підприємницьких структур з метою постійної координації підприємницької діяльності.

База даних заведено називати сукупність даних, матеріалів чи творів, систематизованих у формі, яку «читає» машина. Усі бази даних охороняються авторським правом.

Баланс нетто — бухгалтерський баланс, який не включає регулюючі статті.

Баланс-бруто — бухгалтерський баланс, який включає регулюючі статті.

Балансовий прибуток — загальна сума прибутку підприємства за всіма видами діяльності, яка відображається в його балансі.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) — сприяння співробітництву центральних банків світу і здійсненню міжнародних фінансових операцій;

Банкрутство- неспроможність юр. особи -суб"єкта підприємницької діяльності, пов"язана з недостатністю активіі у ліквілній формі, задовольнити у встановлений для цього строк пред"явлені з боку кредиторів вимоги і виконати забов"язання перед бюджетом.

Безпатентна ліцензія- об'єктом є незахищені патентами технічні досягнення, «ноу-хау», виробничий досвід тощо.

Безперервність — мінімізація перерв у структурі технологічного циклу в дискретному виробництві з допомогою синхронізації операцій, застосування прогресивних методів оперативного управління виробництвом.

Бізнес - будь- яка діяльність за умов ринкової економіки, яка задовольняє потреби споживачів і забезпечує прибуток субєкту такої діяльності.

Бізнес-план (БП) — письмовий документ, в якому викладено сутність і способи реалізації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу й особливості управління ним.

Брокер — посередник за укладення угоди (підписання договору). Головним завданням брокера є зведення продавця з покупцем і допомога в досягненні між ними необхідної домовленості.

Валова виручка — повна сума грошових надходжень від реалізації товарної продукції, робіт, послуг і матеріальних цінностей.

Валова продукція — вартісний показник, який характеризує загальний показник промислово-виробничої діяльності підприємства. До її складу включають: готову продукцію; напівфабрикати, які відпускаються на сторону; вартість промислових робіт і послуг; залишки незавершеного виробництва, інструментів і приладів.

Валова продукція — показник її обсягу, який, крім елементів, що входять до складу товарної продукції, включає також зміну залишків незавершеного виробництва, вартість сировини та матеріалів замовника (давальницької сировини) і деякі інші елементи залежно від галузевих особливостей виробничої діяльності підприємства.

Валовий прибуток — це різниця між виторгом та виробничими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулюванням за неповними витратами).

Валові капітальні вкладення — це загальна сума одночасних витрат капіталу на просте й розширене відтворення виробничих основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури.

вартість напівфабрикатів власного виробництва, які реалізуються на сторону.

Вексель — особливий вид цінних паперів, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання боржника (векселедавця) повернути після настання строку певну суму грошей власнику векселя.

Велике підприємство — суб'єкт господарювання, який виробляє або велику частку загального обсягу виробництва галузі, або вважається великим за розміром (кількість зайнятих робітників чи акціонерів, обсяг реалізації, розмір активів, прибуток), або якому притаманні обидві ознаки.

Вивчення ринку товарів (ситуаційний аналіз), що передбачає комплексне дослідження ринку, рівня конкурентоспроможності продукції, вимог споживачів, методів формування попиту і каналів просування товарів.

Виключна ліцензія- п ередає ліцензіату права виключного користування об'єктом, але залишає за ліцензіаром право використовувати технічне рішення

Винахід- це результат творчої діяльності люд в будь- якої галузі промисловості.

Виробнича діяльність — обґрунтування обсягу випуску продукції згідно з потребами ринку, узгодження програми випуску виробів (виробничої програми) і виробничої потужності підприємства, забезпечення виробництва необхідними ресурсами, дотримання оперативно-календарних графіків виготовлення продукції.

Виробнича інфраструктура— комплекс галузей господарства, які обслуговують сферу матеріального виробництва.

Виробнича потужність — максимально можливий випуск продукції у номенклатурі та асортименті при повному використанні виробничого обладнання та виробничих площ з урахуванням застосування передової техніки виробництва і наукової організації праці.

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний випуск продукції (виконання робіт, надання послуг) з урахуванням попиту ринку, необхідних номенклатури, асортименту та якості за умови якнайповнішого використання устаткування і виробничих площ, застосування прогресивної технології та організації виробництва.

Виробнича структура- інтегрований склад підрозділів, де відбуваються відповідні виробничі процеси.

Виробничий процес — сукупність взаємопов'язаних процесів праці та природних процесів, у результаті яких вихідні матеріали та напівфабрикати перетворюються на готову продукцію.

Виробничі запаси — запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського приладдя та інших подібних предметів, що швидко спрацьовуються;

Виробничі фонди — сукупність засобів виробництва, які має підприємство для здійснення процесу виробництва. До складу виробничих фондів входять основні та оборотні фонди.

Виробничо- технічна структура оборотних фондів- співвідношення окремих елементів і стадій функціонування цих фондів.

Висококваліфіковані робітники — робітники з терміном фахової підготовки понад 2—3 роки та великим практичним досвідом, які можуть виконувати найскладніші та найвідповідальніші роботи.

Витрати майбутніх періодів — це грошові витрати, які здійснено в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (роботи, послуг) у наступні періоди.

Відносний рівень якості окремих видів нової продукції визначається порівнюванням їх техніко-експлуатаційних та економічних показників з абсолютними показниками якості найліпших аналогічних вітчизняних і зарубіжних зразків.

Вільні ціни —це ціни, що визначаються підприємством (організацією) самостійно. Проте держава певною мірою впливає на договірні та вільні ціни через антимонопольну політику, регулювання умов оподаткування і кредитування для окремих груп підприємств.

Внутрішня норма дохідності інвестицій — дисконтна ставка, за якої чистий приведений дохід дорівнює нулю.

Внутрішня ставка доходу відображає дисконтну ставку, за якої теперішня вартість грошових потоків і початкові інвестиції є приблизно однаковими за величиною.

Гнучкість — оперативна адаптація виробничого процесу до необхідного переходу на виготовлення іншої продукції.

Гомеостатичність — спроможність виробничої системи стабільно виконувати свої функції в межах допустимих відхилень.

Господарське товариство — підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їхнього майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Господарський ризик — це невизначеність (негаранто-ваність) одержання очікуваних доходів від виробничих інвестицій.

Грошовий потік — фінансовий показник, що характеризує ступінь так званої ліквідності підприємства; до його складу включаються чистий дохід підприємства та безготівкові видатки.

Державне мито справляється з підприємств, організацій та громадян за документи й учинення різноманітних юридично-правових дій.

Дилер — посередник, який здійснює перепродаж товарів від імені і за свій рахунок.

Дисконтна ставка (ставка капіталізації) характеризує по суті норму прибутку, відносний показник мінімального щорічного доходу інвестора, на який останній розраховує.

Дистриб 'ютор —посередник, який здійснює придбання то-варів безпосередньо у виробників та їх реалізацію своїм по-

Дифузійний ефект реалізується тоді, коли нововведення певного характеру поширюється на інші галузі; завдяки цьому відбувається мультиплікація.

діяльності.

Добровільна ліцензія -л іцензіар передає дозвіл використовувати об'єкт права на основі договору, що регламентує обов'язки, обсяг використання і розмір винагороди

Договір (контракт, угода) — форма документального закріплення партнерських зв'язків, яка обумовлює предмет договору, взаємні права та обов'язки, наслідки порушення домовленостей.

Договірні ціни встановлюються на підставі домовленості між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) на певні обсяги продукції та строки її поставки.

Допоміжна підприємницька діяльність — види підприємництва, що мають не лише уречевлений, а й неуречевлений характер, тобто інжинірингова, консалтингова, лізингова, марке-тингова, факторингова і подібна діяльність.

Дочірнє підприємство — підприємство з правами юридичної особи, контрольний пакет акцій або статутний фонд якого належать іншому підприємству.

Екологічний податок сплачують усі підприємства та організації, що завдають шкоди довкіллю; він стягується за нормативами, встановленими Кабінетом Міністрів України залежно від рівня, обсягу й характеру забруднення навколишнього природного середовища і погіршання якості природних ресурсів.

Економічна безпека підприємства — стан найефективнішого використання корпоративних ресурсів і підприємницьких можливостей для запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам і загрозам, забезпечення стійкого функціонування.

Економічна діяльність — прогнозування, планування, ціноутворення, оплата праці, ресурсне забезпечення, зовнішньоекономічна і фінансова діяльність, облік і звітність тощо.

Економічна ефективність виробництва — кількісне співвідношення результатів господарської діяльності і витрат.

Економічний ефект відображають різні вартісні показники, що характеризують проміжні й кінцеві результати виробництва в первинних виробничо-господарських ланках, галузях чи територіальних утвореннях.

Ефект «стартового вибуху» — це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі. Він можливий за умови, коли певний «стартовий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту в тій або іншій галузі виробництва чи діяльності.

Ефект акселерації який може мати місце в будь-якій діяльності, означає прискорення темпів поширення і застосування певного конкретного позитивного результату.

Ефективиність в-ва – це комплексне відображення кінцевих рез-тів використання робоч сили і засобів в-ва за певний промежуток часу.

Ефективність продукції визначається через зіставлення її корисного ефекту за нормативний строк служби із сукупними витратами за життєвий цикл виробу.

Загальний (балансовий) прибуток — весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу.

Заробітна плата — сукупність виплат у грошовій формі, які отримує робітник за певний період часу.

Звичайна ліцензія- з алишає ліцензіару право експлуатації технічного рішення і дає можливість укладати угоди з іншими ліцензіатами

Змінний контроль — поточний контроль якості окремих деталей, складальних одиниць і готових виробів на робочих місцях самими робітниками (виконавцями) або контрольними майстрами (контролерами) ВТК підприємства.

значеного в договорі строку.

Зовнішні портфельні інвестиції — іноземні інвестиції обсягом до 10% вартості здійснюваного за їх допомогою інвестиційно-інноваційного проекту.

Зовнішні прямі інвестиції — вкладення за кордоном капіталу, розмір якого становить не менше 10% вартості певного конкретного інвестиційно-інноваційного проекту.

Інвестиції — вкладення капіталу в підприємницьку діяльність з метою забезпечення його збільшення у майбутньому,

Інвестиційний проект — це комплект документів, що характеризують зміст та умови реалізації відповідних заходів для досягнення поставлених цілей.

Індекс рентабельності інвестицій — показник оцінки ефективності інвестицій, який визначається як відношення суми дисконтованих грошових потоків за весь інвестиційний період до суми дисконтованих інвестицій.

Інноваційна діяльність — здійснення нових науково-технічних розробок, конструкторсько-технологічної підготовки виробництва; використання ефективних нововведень; формування інвестиційних ресурсів для інноваційної

Інновація — використання результатів наукових досліджень і розробок, спрямованих на вдосконалення процесу виробничої діяльності, економічних, правових та соціальних відносин у сфері науки, культури, освіти та інших сферах діяльності суспільства.

Іноваійні проекти- сукупність прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі.

Інспекційний контроль — запланований чи здійснюваний за критичними сигналами метод контролю переважно у вигляді державного або внутрішньовиробничого нагляду.

Інструментальне господарство- сукупність внутрішньовиробничих підрозділів, що займаються придбанням, проектуванням, виготовленням, відновленням і ремонтом необхідних для здійснення виробничих процесів різних видів інструменту.

Інфраструктура підприємства — комплекс цехів, господарств і служб, що забезпечує необхідні умови для його діяльності (функціонування); вона служить своєрідним «тилом виробництва», що без нього неможлива робота будь-якого підприємства (фірми). Розрізняють виробничу та соціальну інфра струкгури, що складаються з певних елементів.

Інфраструктура ринку — сукупність організацій (установ), що мають різні напрямки діяльності, забезпечують ефективну взаємодію товаровиробників та інших ринкових агентів, які здійснюють просування товарів із сфери виробництва у сферу споживання.

Кадри — найчастіше це певна сукупність працівників даного підприємства, які мають достатньо високий рівень кваліфікації і значний стаж роботи.

Казначейське зобов'язання — вид цінних паперів на пред'явника, що розміщується виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчує внесення їх власниками певної суми грошових коштів у бюджет і дає право на одержання фінансового доходу.

Календарне планування — складник оперативно-виробничого планування, яке включає розробку конкретних виробничих завдань для підприємства в цілому та його структурних підрозділів на короткий проміжок часу.

Капітал - головна суму коштів, необхідних для започаткування та здійснення виробництва (діяльності).

Капітальне будівництво- це процес ств нових, а також реконструкцій, технічного переоснащення і розширення діючих виробничих та інфраструктурних обєктів підприємств.

Капітальні вкладення —періодично здійснювані довгострокові витрати капіталу на відтворення основних фондів (матеріальних активів) та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства (організації).

Кваліфікація — сукупність спеціальних знань і практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності.

Керівники — працівники, які обіймають посади керівників підприємств та їхніх структурних підрозділів, із заступниками керівників і головними спеціалістами включно.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів — показник, обернений до коефіцієнта оборотності таких коштів. Він показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборот-

Колективне підприємство — суб'єкт господарювання, утворений в процесі викупу державного підприємства або на основі іншого законного придбання майна трудовим колективом.

Колективний договір — угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією підприємства (організації), що використовує найману працю.

Командитне товариство — товариство, в якому разом з одним або більш учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, що їхня відповідальність обмежується вкладом у майні товариства.

Комерційна діяльність — організаційно-економічні заходи для досягнення очікуваних прибутковості (дохідності) та інших показників фінансової результативності виробництва.

Комерційне підприємство — самостійна виокремлена господарська одиниця з правом юридичної особи, яка займається комерційною діяльністю і має за мету отримання максимального прибутку.

Комерційну таємницю фірми (підприємства, організації) становлять відомості, що безпосередньо зв'язані з її діяльністю і розголошення яких може зашкодити суб'єкту господарювання.

Комівояжер — посередник, який продає товари з достав-

Комісіонер — посередник, який самостійно розпоряджаєть-ся товаром, приймаючи його на комісію від комітента (власника товару).

Комп 'ютерна програма - об'єктивна форма подачі сукупності даних і команд, призначених для забезпечення функціонування ЕОМ (набір інструкцій; операційні системи та прикладні програми, виражені у вихідному чи об'єктово-му коді).

Конкурентоспроможність продукції – сукупн її властивостей, що характеризує міру задоволення конкрентної потреби проти наявної на ринку аналогічної продукції.

Конкурентоспроможність продукції — сукупність споживчих якостей товару, які відображають його відмінність від аналогічного товару (то-вару-конкурента) за ступенем відповідності конкретним суспільним потребам і вартістю (ціною).

Консигнант — посередник, який реалізує товар з власного кладу на основі договору доручення.

Консорціум — тимчасове статутне об'єднання промислового і банківського капіталу для реалізації певної підприємницької ідеї та досягнення загальної мети.

Контроль — процес визначення досягнутих за певний період результатів діяльності, порівняння досягнутих результатів із запланованими і коригування діяльності, що в сукупності забезпечує виконання завдань плану на належному рівні.

Концерн — форма статутного об'єднання підприємницьких структур, що характеризується органічним поєднанням власності та контролю.