Психолого-лінгвістичні особливості писемного і усного мовлення

v Психолого-лінвістичні особливості ПМ		v ПМ є вторинною формою комунікації, яка спирається на графічний, а не слуховий канал зв'язку.
	v ПМ відбувається за відсутності співрозмовника, спільної ситуації з адресатом, безпосереднього контакту і зворотного зв'язку. ПМ має монологічний характер порівняно з діалогічністю усного мовлення.
	v ПМ має стійку вмотивованість. Його мотив і задум залежать від суб’єкта письма, а не від реплік партнера по комунікації.
	v ПМ не містить додаткових, позамовних, пара-лінгвістичних засобів спілкування, типових для усного мовлення (жести, міміка, інтонація, наголос, паузи). Для вирізнення нової або важливої інформації в писемному тексті використовують поділ на абзаци, підкреслення, шрифтові виділення.
	v ПМ вимагає суворого дотримання мовних норм, граматичної і стилістичної правильності.

Потреба в правильному розумінні майбутнім читачем тексту й отримання адекватної, бажаної реакції на своє повідомлення вимагає від автора обґрунтованості, логічної послідовності і зв'язності писемного висловлювання. Це відображається у лінгвістичному оформленні повідомлення.

v Писемне мовлення уможливлює		Усвідомлення і вдосконалення всіх операцій пов'язаних із висловлюванням своїх та чужих думок;
	Автоматизацію набутих навичок мовлення;
	Відшліфування відчуття мови;
	Підвищення рівня володіння усним мовленням.

v Писемне мовлення		В лінгвістиці	s Книжний стиль мовлення.
	В психології	s Складний процес, в якому відбувається співвідношення мовленнєвих звуків, букв і мовленнєвих рухів, які здійснює людина.   s Сугубо монологічне мовлення, оскільки відсутня ситуація спілкування і безпосередній контакт між учасниками.   s Процес передачі думки в графічній формі.
	В методиці	s Об’єкт оволодіння учнями графічною і орфографічною системами іноземної мови для фіксації мовного і мовленнєвого матеріалу з метою його кращого запам’ятовування і в якості допоміжного засобу для оволодіння усним мовленням і читанням, оскільки письмо з ними тісно пов’язано.   s Базою письмового мовлення є усне мовлення.   s Письмо пов’язано з мовленням самим механізмом породження, що просліджується від замислу (що сказати, написати) через відбір необхідних засобів мови (які потрібні слова, як їх поєднувати та інше).   s В процесі письма (як і при читанні) встановлюється графемно-фонемні відповідності: v При письмі – від звуків до букв – кодування змісту. v При читанні – від букв до звуків – декодування змісту.