Зовнішньо-торгівельна політика України. Місце України в міжнародній торгівлі. Україна і СОТ.

Об’єктивні основи зовнішньоекономічних зв’язків в У.: 1. їх необхідність для викор. МПП з метою розвитку країн для формування ефективної стр-ри ек-ки; для задоволення життєвих потреб населення; для розв’язання екологічних проблем; 2. об’єктивна можливість цих зв’язків, яка пов’язана з економічним потенціалом України; 3. існуючий механізм зв’язків зовнішн.-економ. Такий механізм існує на макрорівні(на загальнодерж.), на мікро ріні (між підприємствами) на глобальному, на регіональному.

Національні принципи міжнародних економічних відносин У.: принцип суверенітету, вільного вибору форм міжнародних економ. відносин, рівність міжнародних партнерів, захист нац. інтересів, еквівалентність обміну.

Хар-ка зовнішньої політики У.: стан торг. Балансу(до 2000 р. – від’ємне сальдо; 2000-2004р. – позитивне); у 2005р. (виріс експорт повільно на 5%, а імпорт на 2,5%)

Найбільші імпортери: Росія, Туреччина, Італія, Німеччина, Польща, США, Білорусь, Єгипет. Найбільші експортери: Росія, Німеччина, Туркменистан, Польща, Італія, Білорусь, Франція.

Україна експортує: недорогі метали та вироби, мінеральних продуктів і продукцію хім..пром-ті, продукція АПК, текстиль, машинобуд-ня та приладобудування. А імпортує: енергет.матеріали, механічне та електронне обладнання, хім. продукція, полімерні матеріали, готові харчові продукти текстиль та вироби з неї, целюлозні та паперові матеріали.

У 1994р. подала заявку на вступ в ГАТТ, в 1995р. – створена СОТ на основі угоди ГАТТ(150 держав є членами).

Процедура входу до СОТ: 1. створ. Робоча група з країн, які мають економічні інтереси з країною претендентом. Починаються консультації та переговори на двосторонній основі. Повинні підписані бути протоколи про взаємний доступ на ринки товарів та послуг.(Україні залишилось підписати з Китаєм та Киргистаном. 2. робоча група виступає з докладом про пакет зобов’язань країни – претендента. Потім на міжнар. Нараді СОТ країну приймають.

Вступ України до СОТ означає приєднання до наступних принципів у зовн. торгівлі:

Режим найбільшого сприяння (принцип недискримінації на митному кордоні); Принцип національного режиму (вітчизняні пільги на усі ін. кордони СОТ); Принцип захисту нац. Промисловості (можна використовувати митні тарифи для захисту); Створення сталих умов для торгівлі; Принцип справедливої конкуренції (не можна використовувати субсидії в протекціоністських заходах); Заборона квот (пільг, обмежень імпорту); Принцип можливих дій у надзв. обставинах (можливість використання вилучень та захисних приміток); Принцип регіональних торгівельних домовленостей; Спеціальні умови для країн, що розвиваються; Виключення текстилю та одягу з заборони використання квот на імпорт для країн, що розвиваються.

Можливі наслідки вступу України до СОТ:

“+”: 1) виграш укр. споживачів внаслідок зниження цін на товари та послуги, розширення асортименту і якості тов. та послуг; можливе зниження цін на вітчизняну продукцію у виробництві якої використовують імпортні компоненти; 2) Збільшення торгівлі імпортом; збільшення можливостей для експорту; 3)Розвиток транспортної інфраструктури і збільшення перевезень; 4)Додаткові обсяги іноземних інвестицій внаслідок використання незахищених ринків товарів внаслідок малої конкуренції; 5) Переваги для експортерів у зв’язку з доступом до світових ринків товарів та послуг; використання міжнародно-визнаних прав для захисту національних економічних інтересів; зниження комерційних ризиків за рахунок стабільного режиму торгівлі; зниження транспортних витрат;

“-”: 1) Лібералізація торгівлі посилює вплив світової кон’юнктури на економіку України; збільшення ризиків в умовах глобальної наставності; 2) Збільшення безробіття; 3) Експансія мінімальних товарів та послуг; 4) Зменшення внутрішнього виробництва товарів; 5) Порушення торгівельного балансу, можливий вплив на курс національної валюти; 6) Відмова від традиційних методів регулювання торгівельного балансу, проведення економічної політики.