Основні центри торгівлі валютою.

Сьогодні світовий фінансовий ринок ще визначають як величезні міжнародні фінансові центри, що мобілізують і перерозподіляють у всьому світі значні обсяги фінансових ресурсів. Існують певні стадії розвитку міжнародного фінансового центру, а саме:

Перша стадія - розвиток місцевого ринку; друга стадія - перетворення в регіональний фінансовий центр; третя стадія - розвиток регіонального фінансового центру до стадії міжнародного фінансового ринку.

До найважливіших елементів існування міжнародного фінансового центру, якими має володіти країна, належать: стійка фінансова система та стабільна валюта; наявність інституцій, що забезпечують раціональне функціонування фінансових ринків; гнучка система фінансових інструментів; відповідна структура й достатні правові гарантії; людський капітал; існування комплексних ринків, як довгострокових, так і короткострокових; економічна свобода; найсучасніша технологія передавання інформації та засоби зв’язку.

Найбільш активно перелив фінансових ресурсів здійснюється у МВЦ світу, як Нью-Йорк і Чикаго - в Америці,, Франкфурт Лондон -на-Майні, Париж, Цюріх, Женева, Люксембург -в Європі, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн - в Азії. У міжнародні фінансові центри перетворилися деякі офшорні центри, насамперед у басейні Карибського моря — Панама, Бермудські, Багамські, Кайманові, Антильські та інші острови. Поява фінансових центрів на периферії світового господарства (Багамські острови, Сінгапур, Гонконг, Панама, Бахрейн та ін.) обумовлена нижчими податковими й операційними витратами, незначним державним втручанням та ліберальним валютним законодавством. Але сьогодні тільки Лондон, Нью-Йорк, Токіо відповідають таким основним показникам та стандартам міжнародного фінансового центру, як: широкий спектр інструментів фінансового ринку; всесвітня участь у внутрішніх та іноземних секторах ринку; ефективні міжнародні системи зв’язку.

Валютні спекуляції.

Валютні спекуляції - купівля-продаж іноземних валют, які проводяться з метою одержання спекулятивного прибутку на різниці в їхніх курсах; здійснюється фізичними і юридичними особами, банками, ТНК і ТНБ на валютному ринку. Валютні спекуляції значно підсилилися в умовах плаваючих валютних курсів, тому що їх коливання помітно зросли. Вони негативно впливають на діяльність банків і економіку в цілому. Спекулянти - укладають угоди виключно з метою заробити на сприятливому русі курсів, і тому рух курсу для них є бажаним. Вони здійснюють купівлю контрактів, щоб пізніше продати їх за вищою ціною і не мають на меті страхувати сучасні й майбутні позиції від курсового ризику. Спекулянтів можна поділити на:

а) трейдери - намагаються використовувати коливання курсу одного чи кількох контрактів, що досягається купівлею контрактів, коли очікується підвищення їх ціни, і продажем при зворотному її русі. Для відкриття позиції за похідними операціями потрібні відносно невеликі витрати капіталу. Виникає «ефект важеля», який дає можливість отримати великі прибутки або спричинити великі збитки.

б) арбітражери - намагаються використовувати відмінності курсу у різний час чи на різних ринках (наприклад, між форвардним курсом на валютному ринку і курсом відповідного валютного ф’ючерса). Це досягається шляхом одночасного продажу відносно переоціненого інструменту і купівлі відносно недооціненого. Арбітражна операція дає змогу отримати інвестору прибуток практично без ризику і не потребує яких-небудь значних інвестицій Арбітражери сприяють вирівнюванню курсів, цін і поновленню паритетних співвідношень між взаємозв’язаними активами на різних торговельних майданчиках, ринках, а також між ф’ючерсним ринком і відповідними іншими ринками.

Валютний арбітраж.

Валютний арбітраж - валютна операція, що сполучає покупку (продаж) валюти з наступним здійсненням контругоди з метою одержання прибутку за рахунок різниці в курсах валют на різних валютних ринках ( просторовий арбітраж ) чи за рахунок курсових коливань протягом визначеного періоду ( часовий арбітраж).

Розрізняються: 1. простий валютний арбітраж, здійснюваний із двома валютами, складний (із трьома і більш валютами); 2. на умовах наявних термінових угод.

При просторовому валютному арбітражі створюється закрита валютна позиція: оскільки покупка і продаж валюти на різних ринках здійснюються одночасно, тому валютний ризик не виникає. У сучасних умовах з розвитком електронних засобів зв'язку й інформації, розширенням обсягу валютних операцій курсові розбіжності на окремих валютних ринках стали виникати рідше, і в результаті просторовий валютний арбітраж поступився місцем часовому валютному арбітражу. В залежності від мети розрізняється: Спекулятивний арбітраж - має на меті заробити на різниці валютних курсів у зв'язку з їхніми коливаннями. Конверсійний арбітраж - має на меті купити найбільше вигідно необхідну валюту. Це використання конкурентних котирувань різних банків на одному чи різних валютних ринках. У сучасних умовах валютні курси на різних валютних ринках рідко відхиляються на величину, рівну чи перевищуючу різницю між курсами продавця і покупця, що дозволяє практикувати лише конверсійний арбітраж у просторі. Банк здобуває необхідну валюту на тому валютному ринку, де вона дешевше. Сучасні електронні засоби інформації (Рейтер-монітор, Телерейт) дозволяють стежити за всіма змінами котирувань на ведучих валютних ринках. Накладні витрати по засобах зв'язку відносно скоротилися і не грають істотної ролі в умовах значного мінімального обсягу угоди (від 5 млн. дол. і більше).