Фактори, що впливають на валютний курс.

Загалом до факторів, що впливають на валютний курс, можна віднести:

• довгострокові (структурні), які формують основні вартісні характеристики грошових одиниць як основи товарного наповнення грошей. Це продуктивність праці, довгострокові темпи зростання національного доходу, місце і роль країни в світовій торгівлі і вивозі капіталу. Названі фактори формують довгочасні пропозиції обміну між грошовою масою і товарами та послугами, тобто формують реальну купівельну спроможність валюти даної країни. Сукупність цих факторів дає змогу розглядати валютний курс як синтезуючу економічну категорію, оскільки в ній віддзеркалюються майже всі найважливіші підсумкові показники функціонування господарського комплексу країни;

• середньострокові (стан платіжного балансу країни, відносний рівень відсоткових ставок, різницю в темпах зростання цін);

• короткочасні (кон'юнктурні) фактори складають в основному психологічні моменти, які безпосередньо впливають на валютні курси. Це насамперед компетентна думка провідних банкірів, валютних дилерів, керуючих валютними відділами транснаціональних корпорацій про найближчі перспективи ймовірної зміни валютних курсів. Саме відповідно до даних прогнозних оцінок приймаються практичні рішення про переводи авуарів із одних валют у інші. Такий самий короткочасний вплив на валютні курси справляють і валютні інтервенції. На валютний курс впливає темп інфляції. Чим вищий темп інфляції в країні, тим нижче курс її валюти, якщо не протидіють інші фактори. Інфляційне знецінення грошей в країні викликає зниження купівельної спроможності та тенденцію до падіння їх курсу до валют країн, де темп інфляції нижче. Дана тенденція зазвичай простежується в середньо- та довгостроковому плані. Вирівнювання валютного курсу, приведення його у відповідність до паритету купівельної спроможності здійснюється в середньому на протязі 2 років.

Серед наведених факторів найсуттєвіший вплив на валютний курс має стан платіжного балансу тієї чи іншої країни. Якщо він є активним, то і курс валюти має тенденцію до підвищення і, навпаки, якщо, наприклад, певна країна має пасивний платіжний баланс на світовому ринку, то це означає, що за певний період її валютні витрати перевищують надходження з-за кордону. За цих умов пропозиція даної валюти країни на світових ринках зросте і коли вона перевищить попит, її курс впаде. Валютний курс має сильний вплив на міжнародні економічні відносини. З його допомогою вдається порівняти витрати виробництва підприємств з цінами світового ринку.

 

Прогнозування валютного курсу.

Фундаментальний аналіз зміни курсів валют заснований на припущенні, що основні зміни курсів відбуваються під дією макроекономічних чинників розвитку економік країн-емітентів валюти. Аналітики, що прираховують себе до фундаменталістів, уважно відслідковують базові показники макроекономічного розвитку окремих країн і прогнозують зміни курсів валют у довгостроковій перспективі.

Технічний аналіз заснований на положенні про те, що макроекономічні показники в короткостроковій і середньостроковій перспективі мало відбиваються на змінах курсів валют. Більше того, курси валют можна з винятковою точністю прогнозувати тільки за допомогою методу технічного аналізу, основою якого є математична система. Технічний аналіз простежує тенденцію коливань курсів валют і дає сигнали до купівлі та продажу.

 

 

Резервні валюти.

Резервна валюта - національна валюта провідних країн світу, яка накопичується центральними банками інших країн як резерв коштів для міжнародних розрахунків. Резервні валюти (світові гроші) це:

· Національні валюти ведучих промислово розвинених країн – долар США, фунт стерлінгів, японська ієна, німецька марка, французький франк (дві останні були такими до 1 січня 2002р.)

· Міжнародні валюти (СДР)

· Регіональні (ЕКЮ, з 1 січня 1999р. – євро).

Об’єктивні посилки для здобуття статусу резервної валюти:

· Домінуючі позиції країни у світовому виробництві, експорті товарів і капіталів, в золото-валютних резервах.

· Розвинена мережа кредитно-банківських установ, в тому числі за кордоном.

· Організований та місткий ринок позичкових капіталів.

· Лібералізація валютних операцій.

· Вільна оборотність валюти, що забезпечує попит на неї в інших країнах

· Активна зовнішня та валютно-кредитна політика.

· Упровадження валюти в міжнародний оборот через банки та міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації.