Полтава ПУСКУ 2008
Укладач:
І. А. Артеменко – кандидат економічних наук, доцент
Навчально-методичний комплекс обговорено
і схвалено на засіданні кафедри міжнародної економіки
“___” _____________ 2008 р.
протокол №__
Зав. кафедри____________ проф. Гончаренко В.В.
“УЗГОДЖЕНО”
Декан факультету фінансів та обліку
_________________ доц. Коросташов О.М.
“___” _____________ 2008 р.
“УЗГОДЖЕНО”
Керівник НМЦ управління якістю освітньої діяльності
_________________ доц. Огуй Н.І.
“__” _____________________ 2008 р.
“УЗГОДЖЕНО”
Директор навчального центру
_____________ доц. Герман Н.В.
"____"_________________ 2008 р.
Зміст
1. | Вступ | |
2. | Навчальна програма дисципліни | |
3. | Тематичний план дисципліни | |
4. | Методичні рекомендації до вивчення дисципліни | |
5. | Індивідуальні завдання (навчально-дослідні проекти) для самостійної роботи студента та методичні рекомендації до їх виконання | |
6. | Карта самостійної роботи студента | |
7. | Порядок і критерії оцінювання знань студентів |
Вступ
Курс “Зовнішньоекономічна діяльність підприємства” – це професійно орієнтована дисципліна, яка є підґрунтям для формування системи теоретичних знань і професійних навичок майбутніх фахівців.
Навчальний курс “ Зовнішньоекономічна діяльність підприємства ” є інтегрованим і вивчає міжнародні аспекти діяльності підприємства, механізми, що регулюють його цю діяльність, алгоритми ведення зовнішньоекономічних операцій.
Метою вивчення даної дисципліни є формування у студентів системи теоретичних знань та набуття практичних навичок у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Завдання вивчення тем курсу зводяться до наступного:
- дослідження сутності та взаємозв’язку категорій «зовнішньоекономічна діяльність», «зовнішньоекономічні зв’язки», «зовнішньоекономічна операція»;
- вивчення механізмів регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- визначення основних напрямків ведення зовнішньоекономічних операцій;
- визначити інструменти дослідження закордонних ринків з метою їх вибору;
- набуття навичок здійснення експортно-імпортних операцій;
- засвоєння методичних основ міжнародної контрактної діяльності;
- дослідження механізмів залучення іноземних інвестицій, шляхом організації спільних підприємств, тощо.
Предметом курсу є відносини суб’єктів міжнародної економічної економіки, що виникають в процесі їх зовнішньоекономічної діяльності.
В результаті опанування курсу студенти повинні знати сучасну термінологію міжнародного бізнесу; методи та інструменти регулювання зовнішньоекономічної діяльності; особливості товарної та цінової політики на світових ринках, порядок розробки та укладання контрактів та вміти збирати та аналізувати інформацію з метою вибору та дослідження закордонних ринків; оцінювати кон’юнктуру зарубіжних ринків розробляти товарний асортимент; розраховувати експортні ціни; здійснювати та укладати міжнародні контракти; розраховувати митну вартість товару, суму мита, митних зборів, ПДВ при перевезенні товарів через кордон.
Робоча програма складена на основі навчальної програми з курсу «Зовнішньоекономічна діяльність», для студентів спеціальності 6.050103 «Міжнародна економіка», затвердженою Вченою Радою ПУСКУ 2.03.05, протокол №3.
2. Навчальна програма дисципліни
Змістовий модуль №1
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД): суб’єкти, види, та механізм регулювання.
Комплексна контрольна робота, яка проводиться за результатами вивчення тем 1-3 в 6 семестрі.
Тема 1. Економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
Економічна сутність ЗЕД країни та особливості. Причини та передумови розвитку ЗЕД.
Поняття зовнішньоекономічних зв’язків країн (ЗЕЗ). Основні форми ЗЕЗ.
Поняття зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) господарюючих суб’єктів. Види ЗЕД. Зовнішня торгівля як основний вид ЗЕД. Форми зовнішньої торгівлі. Види товарообміну: бартерні та компенсаційні угоди.
Спільне підприємництво як вид зовнішньоекономічної діяльності. Форми спільного підприємництва.
Створення вільних економічних зон (ВЕЗ) як вид ЗЕД. Роль ВЕЗ для розширення ЗЕД.
Функції ЗЕД. Фактори, що впливають на розвиток ЗЕД. Характерні риси сучасної системи ЗЕД. Нормативно-правове забезпечення ЗЕД.
Тема 2. Зовнішньоекономічна діяльність як система господарських зв’язків українських підприємств.
Поняття об’єкту ЗЕД. Поняття суб’єкту ЗЕД. Класифікація суб’єктів ЗЕД. Рівні економічної діяльності суб’єктів ЗЕД. Правові форми суб’єктів ЗЕД.
Основні способи співпраці національних та іноземних суб’єктів ЗЕД.
Принципи здійснення ЗЕД в Україні: принцип суверенітету: принцип свободи: принцип рівності: принцип верховенства закону; принцип захисту інтересів; принцип еквівалентності обміну.
Міжнародні принципи, що регламентують відносини між країнами світу.
Тема 3. Пошук та оцінка зарубіжних партнерів. Форми виходу підприємства на зовнішні ринки.
Методи пошуку іноземних партнерів. Найважливіші фактори, що впливають на вибір партнера.
Класифікація підприємств, що діють на світовому ринку. Аспекти діяльності потенційних партнерів, які необхідно вивчити при виборі фірми.
Вибір та оцінка партнерів на світовому ринку. Принципи оцінювання потенційних партнерів. Вивчення фірм та організація роботи по збору інформації щодо іноземних партнерів.
Тактика та стратегія проведення переговорного процесу.
Документарне забезпечення процесу встановлення контактів з потенційними партнерами.
Змістовий модуль № 2
Форми та види зовнішньоекономічної діяльності.
Друге модульне завдання складається з тестових вправ за темами 1-9 даного курсу, проводиться в 6 семестрі.
Тема 4. Зовнішньоторговельні операції (ЗТО).
Зміст зовнішньої торгівлі (ЗТ). Критерії та показники зовнішньої торгівлі. Суб’єкти зовнішньоторговельних операцій (ЗТО). Об’єкти ЗТО. Класифікація ЗТО. Принципи здійснення ЗТО.
Основні методи регулювання зовнішньоторговельних операцій. Рівні регулювання ЗТО. Тарифне регулювання.
Сутність нетарифного регулювання. Заходи, що обмежують ЗТ. Квотування. Види квот. Поняття ліцензування. Види ліцензій. Заходи, що стимулюють ЗТ.
Торгово-посередницькі операції при експорті та імпорті, умови і сфера їх застосування. Винагорода посередників. Можливості біржової торгівлі в ЗЕД. Міжнародні торги (тендери) в Україні.
Тема 5. Структура та зміст зовнішньоторговельного контракту (ЗТК).
Поняття зовнішньоторговельного контракту. Основні типи зовнішньоторговельних контрактів. Основні види міжнародних контрактів. Умови контракту. Поняття обов’язкових та додаткових умов контракту. Універсальні та типові умови контракту. Типовий контракт.
Структура контракту. Характеристика основних умов контракту: Преамбула. Предмет контракту. Базисні умови поставки (БУП). Ціна та загальна сума контракту. Якість товару. Термін платежу. Умови платежу. Санкції та рекламації. Юридичні адреси та підписи сторін.
Зміст додаткових умов контракту.: Здача-прийом товару; Упакування та маркування; Умови про гарантії; Арбітраж;Страхування; Арбітраж.
Тема 6. Базисні умови поставки (БУП).
Поняття БУП. Класифікація умов базисних умов поставки.
Характеристика БУП згідно правил «Інкотермс – 2000». Сутність показників групи «Е». Характеристика показників групи «F». Сутність показників групи «С». Характеристика показників групи «D».
Поняття митного очищення (розмитнення) товару. Вантажно-митна декларація (ВМД). Поняття митного очищення (розмитнення) товару для експорту. Поняття митного очищення (розмитнення) товару для імпорту.
Тема 7. Транспортне забезпечення, страхування ЗЕД.
Сутність поняття «послуга». Класифікація послуг. Основні групи послуг.
Транспортне забезпечення ЗЕД. Організація морських, залізничних, автомобільних та авіаперевезень. Вибір виду транспорту для перевезень. Транспортні документи.
Страхування при здійсненні транспортних перевезень в ЗЕД. Сутність страхування, основні види страхування в зовнішній торгівлі. Структура та види страхових полісів. Особливості страхування ЗЕД в Україні
Тема 8. Спільні підприємства з іноземними інвестиціями (СПІ).
Поняття та специфіка спільного підприємництва. Основні типи спільних підприємств (СПІ). Способи організації СПІ.
Мотивація створення СПІ. Особливості та характерні риси СПІ. Класифікація СП. Процес створення СПІ. Етапи створення СПІ. Статутний фонд підприємства, як основа створення СПІ. Техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) створення СПІ. Установчі документи СПІ – статут, засновницький договір. Фонди СПІ. Специфіка діяльності СПІ. Тенденції розвитку СПІ в Україні
Тема 9. Економічна ефективність ЗЕД підприємства.
Ефективність ЗЕД. її сутність, система критеріїв та показників. Фактори, що впливають на ефективність окремих напрямків ЗЕД підприємства, їх кількісна оцінка.
Методика розрахунків показників ефективності. Показники ефективності експортних, імпортних, товарообмінних операцій. Розрахунок економічного ефекту від експортно-імпортних угод. Ефективність створення та функціонування СПІ.
3. Тематичний план дисципліни
№ п/п | Назва теми | Кількість годин за видами занять | ||||||
денна | ||||||||
Разом | аудиторні | позааудиторні | ||||||
Лекції | Семінарські | Практичні | Лабораторні | Індивідуальні заняття під керівництвом викладача | Самостійна робота | |||
Модуль 1. Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД): суб’єкти, види, та механізмрегулювання.(Теми 1, 2, 3) | ||||||||
1. | Економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). | - | - | - | ||||
2. | ЗЕД як система господарських зв’язків українських підприємств . | - | - | |||||
3. | Пошук та оцінка зарубіжних партнерів. Форми виходу підприємства на зовнішні ринки. | - | - | |||||
Модуль 2 Форми та види зовнішньоекономічної діяльності. (Теми 1,2,3,4,5,6,7,8,9) | ||||||||
4. | Зовнішньоторговельні операції (ЗТО). | - | - | |||||
5. | Структура та зміст зовнішньоторговельного контракту (ЗТК). | - | - | |||||
6. | Базисні умови поставки (БУП). | - | - | |||||
7. | Транспортне забезпечення, страхування ЗЕД | - | - | - | ||||
8. | Спільні підприємства з іноземними інвестиціями. | - | - | |||||
9. | Економічна ефективність ЗЕД підприємства | - | - | |||||
ВСЬОГО | - | - |
4. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
Змістовий модуль 1. Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД): суб’єкти, види, та механізм регулювання.
Тема 1. Економічна сутність зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД).
(самостійне вивчення теми)
1.1. Методичні поради до вивчення теми
Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) кожної країни є важливою умовою її економічного зростання. Особливо це актуально в сучасних умовах, коли набувають інтенсивного розвитку процеси міжнародної економічної інтеграції, транснаціоналізації, міжнародного поділу праці, глобалізації світового господарства.
ЗЕД є суттєвим напрямком господарської діяльності і для України. Адже саме за рахунок ЗЕД наша країна вирішує проблему нестачі енергоносіїв, новітніх машин та устаткування, технологій, деяких товарів народного споживання. Поряд з цим ЗЕД сприяє розвитку перспективних напрямків експортного потенціалу.
Включаючись в систему міжнародних економічних відносин, Україна має враховувати сучасні тенденції світового розвитку, необхідно підвищити конкурентоспроможність та ефективність експортної політики.
Очевидною є необхідність по-новому осмислити ті сталі зв’язки, що склалися в процесі економічного співробітництва та визначити нові детермінанти діяльності країни в цілому та на рівні підприємства. Саме широкому вивченню особливостей ЗЕД на рівні підприємств, як основної та першочергової ланки економіки, присвячений цей курс.
Міжнародні економічні зв’язки для нашої країни є одним із ключових факторів економічного розвитку. Але необхідність ЗЕД України, як потужного фактору розвитку є тільки одним із її аспектів, а саме в контексті національних інтересів, бо є засобом досягнення підприємницьких та загальнодержавних цілей.
У регіональному та глобальному масштабі – весь господарський механізм України постає невід’ємною складовою світової економіки, що важливо в умовах глобалізації. Нині жодна країна світу, навіть найрозвинутіша, не може забезпечити свого розвитку, не беручи участі в тих інтеграційних процесах, які визначають геополітичні, геоекономічні передумови світової розстановки сил, глобальної конкуренції.
Предметом курсу ЗЕД підприємства є вивчення законів, закономірностей, тенденцій та механізму реалізації ЗЕД конкретної країни.
Економічна сутність ЗЕД проявляється в наступному:
· Це важливий і потужний фактор економічного росту та розвитку кожної країни (національний аспект ЗЕД)
· Це спосіб включення економіки кожної країни в систему світового господарства, а отже і в процеси міжнародного поділу праці та міжнародної кооперації, що особливо актуально в умовах зростаючих тенденцій до глобалізації (регіональний та глобальний аспект ЗЕД).
В результаті проведення економічних реформ у зовнішньоекономічній сфері сформувалися такі поняття: зовнішньоекономічні зв’язки (ЗЕЗ), зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД), зовнішньоекономічна операція (ЗЕО).
ЗЕЗ – це міжнародні господарські та торгово-політичні відносини, що включають в себе різні форми економічної взаємодії.
Основні форми ЗЕЗ:
1. Зовнішня торгівля.
Це найстаріша форма міжнародного співробітництва за допомогою якої здійснюється купівля-продаж товарів, продукції інтелектуальної власності (ліцензій, “ноу-хау”, інжинірингу); товарообмінні операції; аукціони; ярмарки; торги.
2.Надання послуг.
Великий розвиток у міжнародному бізнесі отримало посередництво, перевезення вантажів (транспортні послуги), банківські, біржові послуги, страхування, лізинг. Швидко розвиваються інформаційно-комп’ютерні послуги через Internet.
3.Спільне підприємництво.
Ця форма ЗЕД реалізується у формі інвестиційних проектів всіх галузей економіки, включаючи освіту, науку, культуру.
4. Співпраця (в галузі науки, культури, охорони здоров’я).
Сьогодні в світовому господарстві все більшого поширення набуває науково-технічна, економічна, інформаційна та ін. види співпраці.
5. Функціонування на території країни вільних економічних зон.
Таких територій налічується в світі більше 3 тис. В Україні – 11. Це функціонування певної території країни з особливо сприятливим режимом для діяльності іноземного капіталу.
Тобто, в таких регіонах: - відсутнє мито на ввіз (вивіз) устаткування, матеріалів, готової продукції; - існує пільговий режим оподаткування і вільний обіг конвертованої валюти; - держава надає загальні гарантії від конфіскації іноземної власності і надає зареєстрованим у ВЕЗ широке коло пільг та привілеїв.
Створюються з метою: - стимулювання економічного розвитку певної території чи галузі; - підготовки кваліфікованих робітників, підвищення зайнятості; - більш глибокого включення країни до процесу МПП; - насичення внутрішнього ринку зацікавленої країни високоякісною продукцією; - прискореного впровадження у виробництво результатів НТП.
За функціональною орієнтацією можуть бути: - екпортно-промислові; - зовнішньоторговельні; - науково-технічні; - туристично-рекреаційні; - банківсько-страхові.
6. Участь країни в діяльності міжнародних об’єднань та організацій.
Ця форма ЗЕД відіграє значну роль в організації співробітництва між країнами, регулюванні ЗЕД та міжнародної економічної співпраці. До найбільш впливових відносяться: ООН з її багаточисельними комісіями та інститутами, СОТ, Світовий банк, МВФ, Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародне агенство з гарантування інвестицій (БАГІ), ЄЕС, “Паризький клуб”, “Група 5”, “Група G7”(+ Італія та Канада) + Росія; «Група G8» + Росія (Австралія, ЄС (один член), Канада, США, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Японія) та багато ін.
Процесом реалізації ЗЕЗ на рівні виробничих структур являється ЗЕД.
ЗЕД (згідно Закону України “Про ЗЕД”(1991р.) – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, що побудована на взаємовідносинах між ними та має місце на території України та за її межами.
Різноманітність форм міжнародних відносин обумовлена великою кількістю видів ЗЕД. Згідно законодавства України дозволяється здійснювати більше 100 їх видів, а саме:
· Експорт та імпорт товарів, капіталів, робочої сили.
· Надання іноземним суб’єктам різного роду послуг
· Наукова, науково-техн., виробнича та ін. кооперація з іноземними суб’єктами
· Міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами
· Кредитні та розрахункові операції
· Спільна підприємницька діяльність з іноземними суб’єктами
· Підприємницька діяльність, пов’язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау.
· Орган-я діяльності в сфері проведення виставок, ярмарок, аукціонів, торгів, симпозиумів і т. д.
· Інші види діяльності не заборонені законодавством.
ЗЕД в усіх країнах спрямована на:
- сприяння вирівнювання темпів економічного розвитку;
- порівнянність витрат виробництва на національному та світовому рівнях;
- реалізацію переваг міжнародного поділу праці, що сприяє зростанню ефективності національних економік.
Функціями ЗЕД є:
- організація міжнародного обміну природними ресурсами та результатами праці в їх матеріальній та вартісній формах;
- міжнародне визначення споживчої вартості продуктів, що виробляються відповідно до міжнародного поділу праці;
- організація міжнародного грошового обігу.
ЗЕДвключає в себе дві основні підсистеми:
- зовнішньоторговельну діяльність;
- міжнародну виробничо-інвестиційну діяльність.
Структурною одиницею ЗЕД є зовнішньоторговельна операція (ЗЕО).
Зовнішньоекономічна операція – комплекс дій контрагентів різних країн з підготовки, укладання та виконання торгової, інвестиційної чи іншої угоди економічного характеру.
ЗЕО можуть здійснюватися за такими основними напрямками:
ü міжнародна торгівля (е-і операції, включає реекспорт та реімпорт, операції зустрічної торгівлі, торгові операції змагального типу);
ü міжнародний трансфер технологій (укладання ліцензійних та франчайзингових угод, інжиніринг, реінжиніринг, консалтинг, тощо);
ü міжнародні інвестиції (створення СП, капіталовкладення в межах ВЕЗ).
На зовнішньоекономічну діяльність впливає багато чинників, які можна групувати за різними критеріями (за джерелом впливу, за терміном дії, за характером впливу та ін.).
Головні з них:
1. Нерівномірність економічного розвитку різних країн світу.
2. Відмінності в сировинних ресурсах.
3. Відмінності в людських ресурсах.
4. Нерівномірність розміщення фінансових ресурсів.
5. Характер політичних відносин.
6.Різний рівень науко-технічного розвитку.
7. Специфіка географічного положення, природних та кліматичних умов.
Здійснення ЗЕД неможливо без відповідного нормативного забезпечення.
1. Основні закони, які регулюють ЗЕД:
Закон “Про ЗЕД“ (1991 р.); Закон “Про систему оподаткування“ (1991 р.); Закон “Про єдиний митний тариф“ (1993 р.); Закон “Про режим іноземного інвестування“ (1996 р.); Закон “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті“ (1994 р.); Закон “Про інвестиційну діяльність“ (1991 р.); Закон “Про загальні засади створення і функціонування ВЕЗ“ (1992 р.); Закон «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі ЗЕД“ (2000 р.); Закон “Про інноваційну діяльність“ (2002 р.).
2. Укази Президента («Про лібералізацію ЗЕД», 1993р; «Про вдосконалення валютного регулювання», 1994р.; «Про застосування правил інтерпретації комерційних термінів», 1994р.; «Про заходи щодо вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері ЗЕД» і т. д.).
2. Декрети Кабміну.
3. Накази Мінекономіки.
4. Концепції розвитку ЗЕД в Україні.
5. Програми довгострокового розвитку ЗЕД в Україні.
1.2. Інформаційні джерела
1. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Навч. посiбник / А.П. Рум’янцев; Н.С. Рум’янцева. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 6-14, С. 20-28.
2. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Нормативна база / Уклад. Ф. Федорченко. - Х.: Фактор, 2004. – С. 11-21.
3. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Навч. посiбник / За ред. Ю.Г. Козак; За ред. I.Ю. Сiваченко. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. – С. 6-20.
4. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Пiдручник / За ред. I.В. Багрова. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 80-85.
5. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Навч. посiбник / М.I. Дiдкiвський. - К.: Знання, 2006. – С. 52-56.
6. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Опорний конспект лекцiй / О.В. Пазинiч. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – С. 7-8.
7. Зовнiшньоекономiчний контракт: поняття, форма, змiст / Пiгач, Я.М., Труфанова, Л.М. / / Господарське законодавство: Навч. посiбник / Пiгач, Я.М., Труфанова, Л.М.. - К., 2005. - С.168-171.
8. Органiзацiя зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiтчизняних підприємств / Багрова, I.В., Гетьман, О.О., Власюк, В.Є. / / Мiжнародна економiчна дiяльнiсть України: Навч. посiбник / Багрова, I.В., Гетьман, О.О., Власюк, В.Є.. - К., 2004. - С.9-14.
9. Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / В.I. Саллi; О.В. Трифонова; В.Я. Швець. - К.: ВД "Професiонал", 2003. – С. 6.
10. Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Пiдручник / О.П. Гребельник. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 5-9, 43-47.
11. Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / О.П. Гребельник; О.О. Романовський. - М.: Демiур, 2003. – С. 6-9, 38-42.
12. Особливостi органiзацiї зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi // Облiк зовнiшньоекономiчної дiяльностi на пiдприємствах України: теорiя, практика, рекомендацiї: Навч. посiбник / Кадурiна, Л.О.. - К., 2007. - С.5-8.
13. Правовi основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч.-метод. посiбник / В.Б. Марченко; Д.В. Шаповалов. - К.: КНЕУ, 2005. – С. 24-25.
Тема 2. Зовнішньоекономічна діяльність як система господарських зв’язків українських підприємств .
2.1. Методичні поради до вивчення теми
Об’єктом ЗЕД є процеси обміну товарами, результатами творчої діяльності та інші види ЗЕД, відповідно до чинного законодавства країни.
Суб’єкти ЗЕ Д – це суб’єкти господарської діяльності, що відносяться до різних форм власності, самостійно здійснюючи ЗЕ операції з закордонними партнерами.
Усі вони об’єднуються спільними цілями, а саме:
1. Максимізація індивідуального прибутку;
2. Розширення свого виробництва;
3. Розширення ринків збуту завдяки проникненню в господарську сферу зарубіжних країн;
4. Підвищення ефективності свого виробництва через наближення до іноземного споживача;
5. Подолання інституційних, тарифних та нетарифних перешкод;
6. Розв’язання проблем, пов’язаних з нестабільністю міжнародних цін.
Макроекономічний рівень (згідно закону України “Про ЗЕД”)
Вищеназвані органи виконують наступні завдання:
· Гарантування довгострокової міжнародної конкурентоспроможності та економ. безпеки країни;
· Максимізація випуску продукції через структурні вдосконалення;
· Контроль за станом внутрішнього ринку через стимулювання його засобами зовнішньої конкуренції;
· Збільшення зайнятості;
· Поліпшення умов формування бюджету;
· Оптимізація розподілу доходів в масштабах економіки.
Міждержавний рівень.
Сучасні тенденції розвитку світового господарства зумовлюють дедалі більше перенесення регулятивних та управлінських функцій саме на ці органи.
Основні світові організації: СОТ, ООН (економічна і соціальна рада ООН); ОПЕК; МВФ; СБРР; ЄБРР; ГАТТ/СОТ; МАГАТЕ і т.д.
Задачі суб’єктів:
· Координація діяльності країн-членів цих організацій;
· Надання їм послуг, консультацій, фінансової допомоги;
· Обговорення економічних та соціальних проблем глобального та міжгалузевого рівня;
· Проведення досліджень та розробка рекомендацій стосовно їх вирішення.
Суб’єкти можна класифікувати за такими критеріями:
А.Щодорівнів економічної діяльності | 1. Мікроекономічний |
2. Макроекономічний | |
3. Міждержавний або наддержавний. | |
Б. За характером власності: | 4. Приватні |
5. Кооперативні | |
6. Державні | |
В. За обсягом операцій | 1. Великі |
2. Середні | |
3. Малі. | |
Д. За приналежністю капіталу | Національні |
Змішані. | |
Іноземні | |
Е. За правовим статусом: | 1. Повні товариства |
2. Товариства з обмеженою відповідальністю | |
3. Акціонерні товариства відкритого і закритого типу | |
4. Командитні товариства. | |
З. За сферою господарської діяльності: | 1. Промислові 2. Сільськогосподарські 3. Торгові 4. Транспортні 5. Страхові 6. Посередницькі 7. Туристичні і т. д. |
В Законі Укр. “Про ЗЕД” відображені основні принципи здійснення ЗЕД в Україні, а саме:
1. Принцип суверенітету: · Виключне право народу України на здійснення своєї ЗЕД; · Обов’язковість виконання суб’єктами ЗЕД усіх договорів та угод. |
2. Принцип свободи: · Добровільність участі в ЗЕД · Свобода у виборі форм здійснення ЗЕД · Підпорядкування законам України · Гарантування права власності на результати ЗЕД. |
3. Принцип рівності: · Рівність всіх суб’єктів перед законом, що її регламентує · Заборона дискримінації суб’єктів ЗЕД з боку держави та з боку інших суб’єктів господарювання |
4. Принцип верховенства закону: · Регулювання ЗЕД тільки законами України · Заборона підзаконних актів |
5. Принцип захисту інтересів: · Захист інтересів суб’єктів ЗЕД на території Укр. та за її межами · Захист інтересів держави у ЗЕД на території Укр. та за її межами |
6. Принцип еквівалентності обміну: · Незастосування демпінгу при здійсненні ЗЕД. |
Варіанти взаємодії різнонаціональних господарюючих суб’єктів:
У- національний господарюючий суб’єкт;
В – його зарубіжний контрагент;
МГК – міжнародний господарський контракт.
1. Розвиток господарських зв’язків між національними суб’єктами господарювання та їх іноземними партнерами на території України.
2. Розвиток господарських зв’язків між національними суб’єктами господарювання, які розташовані на території України, та їх зарубіжними партнерами, що знаходяться в своїй, або іншій країні.
3. Розвиток господарських зв’язків між національними суб’єктами господарювання, які розташовані за межами України, та їх зарубіжними партнерами, що знаходяться в своїй, або іншій країні.
4. Розвиток господарських зв’язків між національними суб’єктами господарювання, які розташовані за межами України та їх зарубіжними партнерами, на території третьої країни.
5. Розвиток господарських зв’язків між національними суб’єктами господарювання, які розташовані за межами України та їх зарубіжними партнерами, в країні-місці знаходження останніх.
План практичного заняття.
Питання для обговорення
Поняття об’єкту і суб’єктів ЗЕД.
Класифікація субєктів ЗЕД.
2. Характеристика видів та принципів ЗЕД.
2.3. Тестові завдання
1. Обов’язок України щодо виконання договорів і зобов’язань у галузі міжнародних економічних відносин – це:
а) принцип юридичної рівності і недискримінації;
б) принцип суверенітету народу України;
в) принцип верховенства закону.
2. Визначте пріоритетні напрями державної політики в Україні стосовно імпорту на сучасному етапі:
а) структурна перебудова імпорту;
б) поступове розширення селективного імпорту дефіцитної сировини з країн., що розвиваються;
в) стимулювання конкурентного середовища на внутрішньому ринку.
3. Обов’язок додержуватися при здійсненні ЗЕД порядку, встановленого законодавством України, це:
а) принцип верховенства закону;
б) принцип юридичної рівності;
в) принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва.
4. ЗЕД – це діяльність, яка пов’язана з відносинами між:
а) двома резидентами;
б) двома нерезидентами;
в) державою та нерезидентом.
5. Принцип верховенства закону – це:
а) рівність перед законом всіх суб’єктів ЗЕД;
б) регулювання ЗЕД тільки законами України;
в) обов’язок додержуватися при здійсненні ЗЕД тільки порядку, встановленого законодавством.
6. Головною підставою функціонування підприємства як суб’єкта ЗЕД є:
а) проходження системи реєстрації суб’єкта ЗЕД у МЗЕЗІТ;
б) внесення даного виду діяльності до статутних документів;
в) отримання карточки суб’єкта ЗЕД на митниці.
7. За дієздатністю суб’єкти ЗЕД поділяються на:
а) державу та власників;
б) підприємства та фірми;
в) фізичні та юридичні особи.
8. Хто з названих може бути суб’єктами ЗЕД в Україні:
а) громадяни України, права яких не обмежені законом;
б) юридичні особи, що зареєстровані в Україні;
в) уряд США;
г) уряд України;
д) громадяни інших держав відповідно до чинного законодавства.
9. Спільне підприємництво в Україні – це діяльність підприємства, заснована на:
а) базі об’єднання майна різних власників;
б) загальнодержавній (республіканській) власності;
в) власності та праці громадян – членів однієї родини.
10.Приватне підприємництво в Україні – це діяльність підприємства, заснована на:
а) особистій праці фізичної особи та виключно на її праці;
б) власності та праці громадян – членів однієї родини;
в) власності окремого громадянина з правом найму робочої сили.
11. Якщо в назві підприємства є абревіатура «ЛТД», то це:
а) командитне товариство;
б) повне товариство;
в) товариство з обмеженою відповідальністю.
12. Підприємство, акції якого розповсюджуються за відкритою підпискою, а також продаються і купуються на біржі, є:
а) консорціумом;
б) закритим акціонерним товариством;
в) відкритим акціонерним товариством;
командитним товариством
13. Демпінг – це продаж за кордоном товарів за цінами, які порівняно з цінами у країнах експорту є:
а) дещо вищі;
б) такі самі;
в) нижчі;
г) значно вищі.
14. Принцип верховенства закону – це:
а) рівність перед законом всіх суб’єктів ЗЕД;
б) регулювання ЗЕД тільки законами України;
в) обов’язок додержуватися при здійсненні ЗЕД порядку, встановленого законодавством.
2.4. Інформаційні джерела
1. Зовнiшньоекономiчнi операцiї i контракти: Навч. посiбник / Коллект. автор, Козик, В.В., Панкова, Л.А., Карп'як, Я.С., Григор'єв, О.Ю., Босак, А.О.. - К., 2004. – С. 3-4.
2. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Навч. посiбник / А.П. Рум’янцев; Н.С. Рум’янцева. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 10-11, 20-28.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Нормативна база / Уклад. Ф. Федорченко. - Х.: Фактор, 2004. – С. 16-21.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємств: Навч. посiбник / За ред. Ю.Г. Козак; За ред. I.Ю. Сiваченко. - 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. – С. 10-15.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Навч. посiбник / М.I. Дiдкiвський. - К.: Знання, 2006. – С. 52-56.
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Опорний конспект лекцiй / О.В. Пазинiч. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – С. 4-7.
Зовнiшньоекономiчний контракт: поняття, форма, змiст / Пiгач, Я.М., Труфанова, Л.М. / / Господарське законодавство: Навч. посiбник / Пiгач, Я.М., Труфанова, Л.М.. - К., 2005. - С.168-173.
Органiзацiя зовнiшньоекономiчної дiяльностi вiтчизняних підприємств / Багрова, I.В., Гетьман, О.О., Власюк, В.Є. / / Мiжнародна економiчна дiяльнiсть України: Навч. посiбник / Багрова, I.В., Гетьман, О.О., Власюк, В.Є.. - К., 2004. - С.12-14.
Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / В.I. Саллi; О.В. Трифонова; В.Я. Швець. - К.: ВД "Професiонал", 2003. – С. 13-14.
Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Пiдручник / О.П. Гребельник. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 43-47.
Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / О.П. Гребельник; О.О. Романовський. - М.: Демiур, 2003. – С. 38-39.
Особливостi органiзацiї зовнiшньоекономiчної дiяльностi в Українi // Облiк зовнiшньоекономiчної дiяльностi на пiдприємствах України: теорiя, практика, рекомендацiї: Навч. посiбник / Кадурiна, Л.О.. - К., 2007. - С.5-19.
Правовi основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч.-метод. посiбник / В.Б. Марченко; Д.В. Шаповалов. - К.: КНЕУ, 2005. – С. 24-25.
Тема 3. Пошук та оцінка зарубіжних партнерів. Форми виходу підприємства на зовнішні ринки.
3.1. Методичні поради до вивчення теми
Процес підготовки до укладання та підписання контракту складається з трьох етапів: вибір ринку збуту; вибір контрагентів; проведення попередніх переговорів та підписання контракту.
Світова практика показує, що 85% контрактів на сьогоднішній день підписують фірми, а 15% - міністерства, відомства, союзи підприємців. У країнах з ринковою економікою відпрацьована чітка система класифікації фірм.
Знання класифікації саме за правовим статусом потрібне для того, щоб:
- мати уявлення хто і в якому розмірі несе відповідальність по зобов’язаннях фірми;
- хто оплачує її борги у випадку банкрутства;
- хто має право укладати контракти від імені фірми.
Класифікація фірм за правовим статусом
Для більшості країн Європи характерний наступний поділ підприємств:
- повні товариства;
- командитні товариства;
- товариства з обмеженою відповідальністю;
- акціонерні товариства.
Повне товариство – це об’єднання двох і більше осіб, для здійснення підприємницької діяльності на основі особистої участі. Кожен з них несе відповідальність не тільки вкладеним капіталом, але й своїм майном і може виступати від імені фірми. Прибуток та збитки розподіляють пропорційно вкладеної частки. Таке товариство є юридичною особою.
Командитне товариство – це об’єднання двох і більше осіб, в якому одні учасники (повні товариші) несуть відповідальність як своїм вкладом, так і своїм майном, інші вкладники (командисти) відповідають тільки своїм вкладом. Повні товариші беруть участь в діяльності як особисто, так і вкладом, а командисти тільки вкладом, а отже укладати угоди від такої фірми можуть тільки компліментарії. Таке товариство є юридичною особою і не зобов’язане публікувати свою звітність.
Товариство з обмеженою відповідальністю - це об’єднання двох і більше осіб, що несуть відповідальність тільки своїми вкладами, а не майном. Кожному учаснику товариства виділяється письмове свідоцтво про пай, яке не є цінним папером. Управління ведуть один, чи кілька осіб. Таке товариство не зобов’язане публікувати свою звітність, устав, баланси. Це дуже зручно, бо гласність мала, відповідальність обмежена. Угоди від імені товариства можуть вкладати одна, чи більше осіб, призначених загальними зборами (становлять 97% всіх об’єднань).
Акціонерне товариство – це об’єднання капіталів шляхом випуску акцій, які є цінними паперами. Відповідальність вкладника обмежена сумою акцій. По зобов’язанням акціонерного товариства своїм майном розпоряджається тільки саме товариство. Керівництво здійснюється одним, чи декількома директорами.
Товариства зобов’язані публікувати звіт про діяльність кожен рік. Устав товариства повинен бути узаконеним державними органами, де вказується гранична сума капіталу, на яку можуть бути випущені акції. Це дуже зручна форма концентрації капіталу, а акціонер позбавлений ризиків від господарської діяльності. Акціонерне товариство є юридичною особою, а особи, що мають право виступати від імені товариства, вказуються в статуті.
Індивідуальні (приватні) підприємці, тобто фізичні особи, що здійснюють господарські операції в різних сферах діяльності.
Що стосується Великої Британії, США, то там дещо інша класифікація. Тут розрізняють товариства (об’єднання осіб), компанії та корпорації (в США) - (об’єднання капіталів).
В Англії товариства є двох видів:
- з необмеженою відповідальністю. Відповідає повному товариству європейської класифікації, але за законами країни не є юридичною особою.
- з обмеженою відповідальністю. Відповідає командитному товариству, є юридичною особою, підлягає реєстрації.
Компанії є трьох видів:
-з необмеженою відповідальністю. Вони є юридичною особою.
-з обмеженою відповідальністю. Відрізняються від акціонерних товариств тим, що тут створюється пайовий капітал.
-з відповідальністю в межах певної суми.
В США товариства є повні та командитні. Вони не є за законом юридичними особами.
Корпорації – це акціонерне товариство, де капітал ділиться на акції, або паї.
Після того, як фірма вибрана, починають проводити переговори.
У випадку, коли ініціатива проведення переговорів належить експортеру, він може скористатися наступними способами:
- направити пропозицію (оферту) своєму потенційному партнеру, чи партнерам;
- прийняти і підтвердити замовлення покупця;
- направити покупцеві пропозицію у відповідь на запит з проформою контракту;
- направити проформу контракту уже відомому покупцеві;
- розмістити рекламу в каталогах, проспектах, засобах масової інформації;
- взяти участь у торгах.
Якщо ініціатива проведення переговорів належить покупцю, то він в свою чергу може використати такі способи встановлення контакту з потенційним контрагентом:
- направити вже відомому продавцеві замовлення;
- направити запит виробникові товарів, що цікавлять;
- направити можливому виробникові комерційний лист у відповідь на його пропозицію;
- оголосити торги.
Оферта – письмова пропозиція, в якій визначені всі основні умови майбутньої угоди, а саме: назва товару, його кількість, якість, термін постачання, ціна, умови поставки, умови платежу, характер тари, порядок здачі-прийому, умови постачання.
У світовій практиці існують наступні види оферт:
- тверда – це письмова пропозиція продавця про продаж певного товару, яка відправляється одному покупцеві, з визначенням терміну дії оферти. Як правило, такі оферти направляються традиційним покупцям і містить тільки загальні умови (назва товару, ціна, термін постачання), і робиться примітка, що решта умов такі ж як у попередніх контрактах.
Якщо покупець згоден з усіма умовами, то посилає у відповідь письмове підтвердження, що містить беззастережний акцепт, тобто згоду на всі умови оферти.
- вільна – це письмова пропозиція на одну і ту ж партію товару кільком контрагентам, де не встановлюється термін відповіді.
Згода покупця підтверджується твердою контрофертою, де подаються додаткові умови. Продавець акцептує ту контроферту, що прийшла першою, чи за своїм уподобанням.
- захисна – не має на меті фактичного продажу товару, а використовується для негласного розподілу ринку між монопольними об’єднаннями.
Замовлення – це комерційний документ, що містить прохання покупця відвантажити йому на певних умовах товар.
При необхідності замовлення доповнюється специфікацією з уточненнями умов постачання, інструкцією з пакування та маркування та ін. При згоді експортера з умовами і специфікацією, він направляє підтвердження замовлення.
Якщо ініціатива вступу в переговори виходить від покупця, то його звернення до продавця з проханням надіслати оферту прийнято називати запитом. У запиті вказуються найменування товару, його кількість, якість, умови платежу, термін поставки.
Ще один спосіб встановлення контакту – участь у торгово-промислових ярмарках і виставках, метою яких є не тільки демонстрація товару, але і підписання контрактів.
Наступним етапом організації зовнішньоторговельних угод є підписання контракту. Під час опрацювання запитів та пропозицій зазвичай готується тільки проект контракту, бо весь комплекс питань вирішити неможливо, тому зацікавлені сторони призначають час та місце для переговорів.
План практичного заняття
Питання для обговорення
- Сутність вибору зовнішньоекономічних партнерів.
- Правила міжнародного етикету під час проведення ділових переговорів.
- Національні особливості ведення переговорного процесу.
- Види тактик ведення переговорів при підписання зовнішньоекономічного контракту.
3.3. Тестові завдання
1. Оферта – це:
А) запит;
Б) підтвердження;
В) відмова;
Г) пропозиція.
2. Що таке тверда оферта?
А) письмова пропозиція на продаж певної партії товару декільком покупцям;
Б) письмова пропозиція на продаж певної партії товару лише одному покупцеві з визначенням терміну її дії;
В) письмова пропозиція на продаж певної партії товару з визначенням терміну відповіді;
Г) пропозиція на продаж певної партії товару.
3.Які обов’язкові умови повинна мати оферта?
А) умови поставки та умови платежу;
Б) назву товару, кількість, якість, ціну, умови поставки, умови платежу та ін. основні умови угоди;
В) назву товару та його основні характеристики;
Г) Назву товару, кількість, якість, ціна.
4. Оферту подає:
А) продавець;
Б) покупець;
В) дилер;
Г) Брокер.
5. Відповідь імпортера на оферту, в якій змінюються одна або декілька умов – це:
А) замовлення;
Б) контроферта;
В) запит;
Г) вільна оферта.
6. Пропозиція імпортера закупити партію товару, яка направляється, як правило, декільком потенціальним експортерам - це:
А) оферта;
Б) контроферта;
В) вільна оферта;
Г) запит;
Д) замовлення.
7. Запит– це:
А) звернення;
Б) підтвердження;
В) відмова;
Г) пропозиція.
8. Повне товариство – це
А) це об’єднання двох і більше осіб, в якому одні учасники несуть відповідальність як своїм вкладом, так і своїм майном, інші вкладники відповідають тільки своїм вкладом.
Б) об’єднання капіталів шляхом випуску цінних паперів
В) об’єднання двох і більше осіб, для здійснення підприємницької діяльності на основі особистої участі
9. Командитне товариство – це
А) об’єднання двох і більше осіб, для здійснення підприємницької діяльності на основі особистої участі.
Б) об’єднання капіталів шляхом випуску цінних паперів
В) це об’єднання двох і більше осіб, в якому одні учасники несуть відповідальність як своїм вкладом, так і своїм майном, інші вкладники відповідають тільки своїм вкладом.
10.Товариство з обмеженою відповідальністю - це
А) це об’єднання двох і більше осіб, в якому одні учасники несуть відповідальність як своїм вкладом, так і своїм майном, інші вкладники відповідають тільки своїм вкладом.
Б) об’єднання двох і більше осіб, що несуть відповідальність тільки своїми вкладами, але не майном.
В) об’єднання двох і більше осіб, для здійснення підприємницької діяльності на основі особистої участі.
11. Акціонерне товариство – це
А) об’єднання двох і більше осіб, для здійснення підприємницької діяльності на основі особистої участі.
Б) об’єднання капіталів шляхом випуску цінних паперів
В) це об’єднання двох і більше осіб, в якому одні учасники несуть відповідальність як своїм вкладом, так і своїм майном, інші вкладники відповідають тільки своїм вкладом.
12. Формальна різниця вільної і твердої оферти полягає в тому, що вона:
А) не має терміну дії;
Б) не містить ціни товару;
В) не включає терміну поставок;
Г) не включає базових умов поставок.
3.4. Інформаційні джерела
1. Зовнiшньоекономiчнi операцiї i контракти: Навч. посiбник / Коллект. автор, Козик, В.В., Панкова, Л.А., Карп'як, Я.С., Григор'єв, О.Ю., Босак, А.О.. - К., 2004. – С. 78-85, 110-118.
2. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть: Навч. посiбник / А.П. Рум’янцев; Н.С. Рум’янцева. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 52-60.
3. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Навч. посiбник / М.I. Дiдкiвський. - К.: Знання, 2006. – С. 220-256.
4. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть пiдприємства: Опорний конспект лекцiй / О.В. Пазинiч. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – С. 35-40, 76-77.
5. Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / В.I. Саллi; О.В. Трифонова; В.Я. Швець. - К.: ВД "Професiонал", 2003. – С. 32-43.
6. Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Пiдручник / О.П. Гребельник. - К.: Центр навчальної лiтератури, 2004. – С. 208-217, 227-231.
7. Основи зовнiшньоекономiчної дiяльностi: Навч. посiбник / О.П. Гребельник; О.О. Романовський. - М.: Демiур, 2003. – С. 195-204, 209-213.