Комплексна криза та екологічні проблеми України

Тривалий час облік національного багатства України проводився за недосконалими методиками, що не враховували ряд як матеріальних, так і нематеріальних благ. Це, серед інших причин, призвело до трагічних наслідків для навколишнього середовища країни. В умовах структурних перетворень в економіці та переведення її на ринкові відносини довелося й в Україні перейти до комплексного обліку національного багатства – головного показника економічної могутності країни, джерела соціально-економічного прогресу. Відповідно до основ економічної теорії, у спрощеному вигляді, головні джерела національного багатства, за рахунок яких можуть жити нації, це праця, капітал, НТП і природні ресурси у вигляді землі та її надр. Людина – це головне джерело соціально-економічного процесу, основний елемент продуктивних сил і визначальна кінцева мета виробництва. Відомо, що продуктивні сили і виробничі відносини перебувають у постійному розвитку і змінюються відповідно до темпів науково-технічної революції. Ми є свідками постійного підвищення значення професійної підготовки людини, її здатності забезпечити експлуатацію складного технічного устаткування. Недооцінюючи розуміння того, що людина як складова частина суспільства і природи, повинна прагнути до створення гармонійної еколого-економічної системи, Україна може бути охоплена комплексом криз, подолання яких стане завданням нашого сторіччя.

Економічне співробітництво України та країн Центр. та Сх. Європи.

Своє місце у світовому інтеграційному процесі Україна намагається визначити через власну багатовекторну зовнішньоекномічну стратегію. Суть цієї стратегії - в поширенні національних економічних інтересів на всі континенти в поєднанні з активним розвитком зовнішньоекономічних зв'язків. Розвиток інтеграційних зв'язків з країнами Центральної і Східної Європи здійснюються через багатостороннє співробітництво в межах Центральноєвропейської ініціативи – ЦЕІ, а також субрегіональної інтеграційної структури як центральноєвропейська асоціація вільної торгівлі – СЕFТА. З метою інтегрування до світового та європейського економічного простору Україна активно співпрацює з країнами ЧЕС. Україна є членом Співдружності Придунайських країн, що вирішують проблеми екології та судноплавства на Дунаї. Значною проблемою є перспективи економічних відносин з країнами СНД і особливо з Росією. Досвід підказує, що тепер у взаємовідносинах з країнами СНД неможливо будувати будь-яку однорідну систему. Договір про створення Економічного союзу в СНД ставив за мету послідовне й погоджене економічне зближення колишніх радянських республік через створення системи вільного переміщення товарів, послуг, капіталів та робочої сили, а також погодження бюджетної, грошово-кредитної, зовнішньоекономічної, митної та податкової політики, було складено план інтеграційного розвитку. Для України її майбутнє насамперед пов’язане з відтворенням державності й оформлення загальнонаціональної ідеї. Молода держава ще має виробити стійку й динамічну модель власної економіки. Її політична система досить переконливо обумовлена специфікою, що випливає з географічного положення держави у межах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Без успішних реформ, без появи ознак економічного зростання держави і підвищення життєвого рівня громадян буде неможливою ні утвердження у світовому співтоваристві, ні інтеграція до європейських та євроатлантичних структур, ні субрегіональне самоутвердження в Ц-Сх Європі, ні повноцінна і тривала нормалізація відносин з СНД в цілому із РФ зокрема.