Валютний курс, його вплив на національну економіку

В умовах золотого стандарту, як ми вже відзначали, валютний курс установлювався на основі золотого паритету й регулювався золотими крапками.

Допустимо на основі золотого паритету встановилася наступна ціна долара в німецьких марках: 1долар=1.5 DМ. Якщо в Німеччині не вистачає доларів, то їхня вартість підніметься, курс долара зросте, при цьому валютний курс відхилиться від золотого паритету на суму витрат по перевезенню, упакуванню, страхуванню золота. Допустимо, вони складуть 5%. Тому верхня золота крапка буде рівнятися 1.575 ДМ (1.5 DМ * 5% / 100%), а нижня 1.425 ДМ (1.5 DM * 95% / 100%).

Валютний курс буде коливатися в межах золотих крапок. Якщо ж він підніметься вище, те покупцям доларів вигідніше буде вивести в США золото й купити там долари.

Система золотого паритету Фактори, що впливають на зміну валютних курсів.

1. Зміна попиту на імпортні товари, що обумовлено:

- ростом або спадом в економіці. Економічний ріст збільшить попит на всі види товарів і послуг, у тому числі й імпортні; при спаді попит на іноземні товари зменшиться;

- змінами в смаках споживачів;

- ростом якості імпортних товарів, їхньої технічної переваги;

- зміною доходів населення даної країни, якщо вони зростуть, то попит на імпортні товари теж збільшиться;

- співвідношенням динаміки інфляційних процесів у даній країні й інших країнах. Якщо внутрішні ціни ростуть більше швидкими темпами, чим в інших країнах, то імпортні товари стають для вітчизняного споживача порівняно дешевше.

Таким чином, збільшення попиту на імпортні товари, обумовлене дією ряду факторів, веде до збільшення попиту на іноземну валюту й збільшенню пропозиції національної валюти, а отже до зниження курсу національної валюти й росту ВК іноземної.

2. Зміна реальних процентних ставок. Якщо вони в даній країні підвищуються, це викликає приплив іноземного капіталу в країну, збільшується пропозиція іноземної валюти. Це у свою чергу, приведе до подорожчання національних товарів на світових ринках, і як слідство до росту дефіциту платіжного балансу. Зниження реальних ставок викликає зворотну тенденцію.

3. Стадія промислового циклу економіки закордонних партнерів. Економічний ріст у них буде супроводжуватися збільшенням експорту із країни й підвищенням курсу національної валюти.

4. Зміна ефективності економіки. Якщо національні підприємства стануть більше прибутковими, то їхньої акції стануть більше привабливими для іноземців. Зростає попит на національну валюту.

5. Операції на валютних ринках. Валютний ринок являє собою кореспондентські зв'язки між національними й міжнародними банками, здійснювані шляхом телефонних і телетайпних контактів із приводу купівлі-продажу валюти. Щорічна торгівля валютою досягла величезних розмірів, набагато перевищуючи торговельний оборот. При цьому купівля-продаж найчастіше здійснюється не тільки з метою придбання необхідній країні валюти, але й з метою спекуляції й одержання доходу від різниці курсів, а також з метою страхування своїх резервів від валютного ризику. Великі угоди на валютному ринку можуть вплинути на курс будь-якої національної валюти.

Розрізняють номінальні й реальний валютні курси. Номінальний відображає співвідношення валют у поточних цінах. Реальний ВК ураховує зміни в цінах стосовно базового року в країнах, чиї валюти обмінюються. Співвідношення між номінальн і реальним ВК виражається формулою:

ВКр = ВКн * Цв/Цз (1)

де Вкр - реальний валютний курс;

Вкн - номінальний ВК;

Цв - ціни усередині країни;

Цз - ціни закордонні, тобто іншої країни.

У цей час існує безліч режимів валютних курсів як незалежних, так і зв'язаних:

а) незалежне плавання, коли курси складаються під впливом попиту та пропозиції на девізних ринках при помірних інтервенціях центральних банків (США, Японія, Великобританія, Венссузла й ін.);

б) кероване плавання при більшому втручанні центральних банків (Греція, Южн. Корея, Туреччина й ін.);

в) спільне плавання країн ЕЗС, що означає синхронне коливання валютних курсів. При цьому в ЄЕС є два валютних режими: для внутрішніх операцій і для відносин із третіми партнерами;

г) зв'язані валютні курси, тобто жорстко фіксовані стосовно однієї валюти або валютного кошика:

- ординарні ВК, прив'язані до долара (Гондурас, Ангола, Гаїті й ін.);

- ординарні ВК, прив'язані до французького франка (Західно-Африканські й Центрально-Африканські країни, що були колонії Франції) і ін. зв'язані ВК;

д) ковзний паритет, коли національні держави встановлюють твердий ВК стосовно базової валюти, але динаміка ВК визначається по спеціальній формулі, що враховує розходження в темпах росту й цін.