Валютні відносини та валютні системи.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Донецький юридичний інститут

Луганського державного університету внутрішніх справ

Кафедра економіко-правових дисциплін

 

 

" ЗАТВЕРДЖУЮ "

Начальник кафедри

економіко-правових дисциплін полковник міліції

Т.В. Філіпенко

____________________

ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ

з курсу "Економічна теорія"

 

ТЕМА № 19

МIЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ

 

 

Лекцію підготувала:

к.е.н., доцент кафедри

економіко-правових дисциплін

Новікова Н.І.

 

 

Донецьк, 2007

Вступ

На минулій лекції ми з Вами вивчали сутність міжнародної торгівлі Необхідним інструментом зовнішньоекономічної діяльності є валюта.

Валютний курс залежить від співвідношення між попитом і пропозицією на валютному ринку, на яке впливають три основних чинники: стан торговельних відносин країни з рештою світу, співвідношення між вітчизняною та світовою ставками процента, інфляція.

Сьогодні постараємося вияснити сутність валют і валютних курсів та валютної політики держави.

Мета цієї теми – зрозуміння сутності міжнародних валютних відносин, вивчення основних етапів розвитку світової валютної системи, засвоєння видів валют і валютних курсів, валютної політики держави та державного регулювання валютного курсу, ознайомлення з основними міжнародними та міждержавними кредитно-фінансовими структурами та їх функціями.

ТЕМА № 19

МIЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ

 

ПЛАН

ВСТУП

1.ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ.

2 ЕВОЛЮЦІЯ СВІТОВОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ

3 ВАЛЮТНИЙ КУРС, ЙОГО ВПЛИВ НА НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ

4 РЕЗУЛЬТАТИ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ ПРИ

ФІКСОВАНОМУ АБО ЗМІННОМУ ВАЛЮТНОМУ КУРСІ

5 МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД, ЙОГО РОЛЬ У РЕГУЛЮВАННІ ВАЛЮТНИХ ВІДНОСИН

6 УКРАЇНА В СИСТЕМІ ВАЛЮТНИХ ВІДНОСИН

ВИСНОВКИ

ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ.

Участь кожної країни в міжнародних економічних зв'язках вимагає грошових розрахунків. Виникають ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ, які являють собою сукупність економічних відносин, що відображають функціонування грошей у міжнародному обороті: при оплаті товарів і послуг, закордонних інвестиціях, виплаті заробітної плати іноземним робітником, наданні міжнародних позик та інше.

Суб'єктами таких валютних відносин можуть виступати:

- окремі підприємства;

- окремі особи, громадяни країн;

- держави;

- міжнародні фінансові й нефінансові організації.

Залучення всіх країн у міжнародні економічне співробітництво й розвиток валютних відносин привела до створення МІЖНАРОДНОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ, що містить у собі наступні елементи:

- по-перше, міжнародний грошовий еквівалент, тобто міжнародну валюту;

- по-друге, валютний курс, що виражає вартість національної грошової одиниці в грошових одиницях інших країн;

- по-третє, правові норми регулювання валютних відносин прийнятих на основі міжнародних угод;

- по-четверте, міжнародні валютно-фінансові організації, які полегшують і регулюють валютні відносини між країнами, такі як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Банк міжнародних розрахунків у Базелі й ін.;

- по-п'яте, міжнародні валютні ринки, де здійснюється купівля-продаж валюти.

ВАЛЮТА (від лат. valeo - коштую), у вузькому змісті, означає грошову одиницю окремих національних держав або колективну грошову одиницю (ЕКЮ, Євро). У широкому змісті вона містить у собі різні кошти обігу: готівка кошти, платіжні документи (чеки, акредитиви й ін.), кошти на рахунках у банках.

Національна валюта може бути:

- ОБОРОТНА (конвертабельная), що вільно обмінюється за певним курсом на інші національні валюти;

- НЕОБОРОТНА, котра має ходіння тільки усередині країни.

Міжнародна валюта містить у собі:

1) оборотну валюту національних держав, тобто вільноконвертовану валюту: долар США, Канади, марку ФРН, ієну Японії й ін.

2) спеціально створені міжнародні платіжні кошти: спеціальні права запозичення (СДР), використовуваних у рамках всієї капіталістичної валютної системи; колективна грошова одиниця Європейського економічного співтовариства - Євро; колективна грошова одиниця колишнього об'єднання соціалістичних країн СЭВ - переказний рубль;

3) золото, що використалося у вигляді злитків при міжнародних розрахунках до початку 70-х років.

Сукупність всіх платіжних інструментів, які можуть використатися в міжнародних розрахунках називається міжнародною ліквідністю (МЛ). Відношення величини МЛ до обсягу світового імпорту товарів і послуг називається коефіцієнтом міжнародної ліквідності, що характеризує ступінь достатності валютних активів для підтримки зовнішньої торгівлі й ін. операцій.

Оскільки світове співтовариство зіштовхувалося із проблемою недостачі міжнародної ліквідності, виникла ідея створювати своєрідну наднаціональну валюту на основі міжнародної угоди капіталістичних країн, надходження якої в міжнародний оборот не залежало б від стану платіжного балансу держав, а здійснювалося в міру виникнення потреби в міжнародних ліквідних коштах. Були створені міжнародні платіжні кошти - спеціальні права запозичення (СДР, від англійської абревіатури Special drawing rights).