Поняття підприємства, місія й різноманітні цілі. Головні напрямки діяльності підприємства.
Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
Кожне підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку з власною назвою, та ідентифікаційним кодом. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Головну мету підприємства називають місією. Здебільшого місією підприємства вважають виробництво продукції для задоволення потреб ринку та отримання максимально можливого прибутку.
На основі загальної місії підприємства формулюються і встановлюються загально - фірмові цілі, які мають відповідати певним вимогам:
бути конкретними і піддаватися вимірюванню
орієнтованими у часі
досяжними
взаємно підтримуючими
чітко сформульованими для кожного виду діяльності
розроблено систему стимулювання і інформовано весь персонал.
У практиці господарювання підприємства здійснюють багато конкретних видів діяльності, котрі можна об'єднати в окремі головні напрямки:
МаркетинговаІнноваційнаВиробничаЕкономічнаСоціальна.
Правові основи функціонування підприємства.
Основними правовими актами, які регулюють діяльність підприємств, є: Господарський кодекс України та Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців".
Господарський кодекс України регламентує порядок створення, реєстрації, ліквідації і реорганізації підприємств та ін..
Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу (ліцензії). Підприємство діє на основі статуту.
Статут підприємства — це зібрання обов'язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність. Статут затверджується власником майна, а для державних підприємств — власником майна за участю трудового колективу.
У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборчих органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.
У найменуванні підприємства визначаються його назва і вид.
До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства та ін
У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу.
Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору.
Трудовий колектив підприємства з правом наймання робочої сили:
— розглядає і затверджує проект колективного договору;
— розглядає і вирішує згідно зі статутом підприємства питання самоврядування трудового колективу;
— визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг;
— приймає рішення про оренду майна підприємства, створення на основі трудового колективу органу для переходу на оренду і викупу підприємства.
Після повного викупу підприємства трудовий колектив набуває прав колективного власника.
Керівник підприємства наймається (призначається) власником або обирається власниками майна.
При наймі власником або уповноваженим ним органом керівника підприємства на посаду з ним укладається контракт, в якому визначаються права, строки найму, обов'язки і відповідальність керівника підприємства перед власником та трудовим колективом. Власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства. Керівника підприємства може бути звільнено з посади до закінчення строку контракту на підставах, передбачених контрактом або законодавством України.
Заступники керівника підприємства, керівники та спеціалісти підрозділів апарату управління і структурних підрозділів а також майстри і старші майстри призначаються на посаду і звільняються з посади керівником підприємства.
Колективний договір — це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини.
Підприємство самостійно встановлює форми, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників згідно з законодавством.
Підприємства можуть використовувати тарифні сітки і шкали співвідношень посадових окладів, що визначаються галузевими або генеральними угодами як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності та умов виконуваних ними робіт.
Підприємства мають діяти і господарювати в межах законодавства, що регулює усі напрями їхньої діяльності.
