Інноваційні процеси: сутність, види і вплив на виробництво.

інноваційний процес — це перетворення наукового знання, наукових ідей, винаходів у фізичну реальність (нововведення), яка змінює суспільство. В основі інноваційного процесу лежить створення, упровадження і поширення інновацій, необхідними властивостями яких є науково-технічна новизна, практичне їх застосування і комерційна реалізованість з метою задоволення нових суспільних потреб.

Інноваційний процес — це не тільки складний, але і взаємопов'язаний процес створення інновацій з використанням сукупності системи знань, наукової і маркетингової діяльності; сукупності засобів праці, що полегшують людську працю і роблять її продуктивнішою (техніка, прилади, устаткування, організація виробництва).
Інноваційний процес — це комплекс різних послідовних видів діяльності на основі поділу і кооперації праці — від одержання нового теоретичного знання до використання створеного на його основі товару споживачем.
Сутність кооперації в науці, як і в матеріальному виробництві, полягає в одночасності зусиль, без яких необхідний результат не може бути досягнутим.

· Інновація − прорив». В узагальненому вигляді даний тип передбачає: генерацію кардинально нових знань; визначення можливостей трансформації одержаних фундаментальних знань в ідеї, які мають прикладний характер; визначення потреб споживачів в інновації даного типу; оцінку ефекту й ефективності інновацій.

· «Інновація – удосконалення». В узагальненому вигляді даний тип передбачає: вибір якостей (процесів), що потребують удосконалення на основі аудиту будь-якого об’єкта та визначення проблем, які необхідно вирішити; вибір базової ідеї вдосконалення; формування технічного завдання з удосконалення.

· Тип 3. «Інновація – модифікація». В узагальненому вигляді даний тип передбачає: з’ясування потреби у модифікації; вибір і конкретизацію параметру, який необхідно модифікувати.

Усі локальні і особливо глобальні, нововведення різної спрямованості можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови, якщо вони використовуються підприємствами постійно, комплексно і гармонійно. Найбільший за наслідками безпосередній вплив на результативність (ефективність) діяльності підприємства справляють технічні і організаційні нововведення. Інші нововведення впливають на виробництво опосередковано (через ефективність нових технічних і організаційних рішень). Про ступінь впливу окремих організаційно-технічних та інших нововведень на відповідні економічні показники діяльності підприємств свідчать такі приклади. Досвід експлуатації гнучких автоматизованих виробництв показує істотні переваги порівняно з ^технологічним устаткуванням традиційного виконання: питома вага оплати праці (у розрахунку на одну деталь) зменшується на 25-30%, накладні витрати - більш як на.80%, виробнича площа - на 60%, атривалість виробничого циклу скорочується у 5-6 разів. Серед глобальних технічних нововведень за ступенем впливу на економіку підприємства відрізняються роторні та роторно-конвейерні лінії, які у порівнянні з традиційними знаряддями праці залежно від складності виготовлюваних деталей забезпечують: підвищення продуктивності праці - у 4-10 разів; зменшення обсягу необхідної виробничої площі - 2-2,5 раза; скорочення тривалості циклу виготовлення - 15-20, а обсягу транспортування виробів - 25-30 разів.

22. Науково-технічний прогрес, його напрямки та оцінка ефективності,

Науково-технічний прогрес - це закономірний процес підвищення технічного рівня суспільного виробництва шляхом розвитку і вдосконалення засобів праці, технології та організації виробництва на основі використання досягнень науки і техніки.

Найважливішими напрямками науково-технічного прогресу в економіці є: вдосконалення техніки, технології та організації виробництва; впровадження механізації та автоматизації; повна електрифікація народного господарства; освоєння нових видів енергії і матеріалів, застосування хімії у виробництві,

Основні напрямки технічного прогресу в кооперативній торгівлі визначаються виходячи із загальних тенденцій науково-технічного прогресу в народному господарстві, єдиної державної технічної політики. У торгівлі вони зводяться до наступного: механізації та автоматизації трудомістких робіт на основі впровадження та ефективного використання нової техніки, що працює на електричній енергії; вдосконалення торгового оборудования, техники, технологии и организации торговых процессов на основе внедрения достижений науки и передового опыта.

Під ефективністю НТП розуміють співвідношення ефекту і викликали його витрат. Ефективність - відносна величина, яка вимірюється у частках одиниці або відсотках і характеризує результативність витрат. Критерій ефективності - максимізація ефекту при заданих витратах або (частіше) мінімізація витрат на досягнення заданого ефекту.

Ефект НТП - результат науково-технічної діяльності, який в теорії ефективності ототожнюється з фізичним обсягом чистого продукту (в масштабі національної економіки він у вартісній формі відповідає національному доходу). На рівні галузей і підприємств ефектом вважають або чисту продукцію (цей показник все більше поширюється в практиці господарювання), або частину чистої продукції - прибуток. Природно, що ефектом є і зниження витрат живої праці, оборотних коштів, що приводить до зростання чистого продукту (накопичень, національного доходу, прибутку).

Госпрозрахункова ефективність НТП характеризує результативність витрат у масштабах галузі, об'єднання, підприємства і розраховується на базі показників, прийнятих для оцінки діяльності цих ланок народно-господарської системи; під ефектом розуміють прибуток або чисту продукцію, а під витратами - вартість виробничих фондів або собівартість. Найбільш поширеним показником госпрозрахункової ефективності є рентабельність виробництва.

Повна ефективність НТП (як народно-господарська, так і госпрозрахункова) відображає ставлення повного ефекту господарської та соціальної діяльності, наприклад, повний обсяг національного доходу або прибутку до всіх витрат, що викликало цей ефект (як минулим, так і в розрахунковому періоді).

Приростная ефективність НТП характеризується відношенням приросту ефекту за розрахунковий період до приросту викликав його витрат.

Порівняльна ефективність НТП представляє окремий випадок приростном ефективності, коли базою для розрахунку ефекту і витрат є не показники минулої діяльності, а один з порівнюваних варіантів. Як ефекту тут найчастіше виступає зростання прибутку в результаті зниження собівартості при реалізації одного варіанта порівняно з іншим (або просто різниця собівартості), а в якості витрат - додаткові капітальні вкладення, що забезпечують зниження собівартості за кращого варіанта.

Порівняльна ефективність відображає лише ефективність удосконалення (реконструкція, розвитку, поліпшення і т.п.) варіанту, але не ефективність функціонування вдосконаленого варіанту, остання може виявитися і нижче нормативної. Крім того, порівняльна ефективність завжди визначається в умовах повної порівнянності варіантів, тобто являє собою чисто розрахункову, умовну величину. Порівняльна ефективність дозволяє судити про переваги окремих варіантів вдосконалення виробництва і відібрати найкращий з них, не зумовлюючи кінцевого рішення про доцільність його реалізації. Це рішення може бути ухвалене тільки на основі розрахунку абсолютної ефективності та зіставлення її з нормативною.

Абсолютна ефективність НТП характеризує відношення кінцевого народно-господарського чи госпрозрахункового ефекту до витрат на реалізацію варіанту, відібраного за критеріями максимальної порівняльної ефективності або мінімуму наведених витрат. Розрахунок абсолютної ефективності завершує цикл вибору найбільш ефективного варіанту господарського розвитку.

Абсолютна ефективність, на відміну від порівняльної, завжди розраховуються за фактичним або очікуваним показниками реалізації варіанту без приведення їх в умовний порівнянний вид.