На схемі зображено те, що кругообіг здійснюється між 3 суб’єктами командної ЕК-ки: Д, виробниками та спож при посередництві так званого псевдо ринку предметів споживання та „чорного” ринку.
На першому ринку представлені Д та споживачі. Єд-м власником усіх ресурсів є Д. Вона забезпеч виробників зас-ми вир-а шляхом їхнього прямого розподілу. Виробники створюють продукт, який є власністю Д. На цьому завершується перше (мале) коло кругообігу план ЕК-ки. Частину одерж від виробників продукту (предмети особистого споживання та деякі послуги) Д постачає на псевдо ринок. За командної ЕК-ки Д стає розпорядником ресурсу праці завдяки обмеженню громадян у пересуванні (с-ма паспортної прописки), відсутності альтер-х можливостей (крім Д підп-в та організацій), застосування праці, предметів споживання. Псевдо ринком він є тому, що обсяги та структуру в-ва тут визначають не покупці та продавці, Ц форм не під впливом s і d, а визнач-ся центральним плануючим органом. Товари та послуги отримують споживачі, які (в межах власної ЕК-ї свободи) віддають свою працю Д. Д відшкодовує споживачам витрати на відтвор роб сили у формі централізовано визначеної з/п та безоплатних послуг в освіті, ох зд, житлі. Г дох споживачів викорються на придбання предметів спож і привласнюються Д як дох від реалізації. Цим завершується друге коло кругообігу. Постійними супутниками ком ЕК-ки є дефіцит продуктів і невикористані ресурси через неможливість досягти раціональності при централіз-му розподілі. Саме ці чинники породжують так званий „чорний”, тобто нелегальний, не визнаний Д ринок. Продукція „чорного” ринку створюється працею робітників у роб або позароб час на устаткуванні Д-х підп-в із матеріалів, прихованих від Д обліку. Таке приховане в-во стає логічним наслідком незаінтер виробників у інтенсивній і ПП на офіційних засадах. У прихов в-ві створюються товари та послуги, які реалізуються на „чорному” ринку за кошти, що їх споживачі не могли „отоварити” в Д торгівлі. Виробники отримують додаткові, невраховані Д-ю дох, споживачі – потрібні їм товари. Цим завершується третє коло кругообігу. Особливості ком Е-ки 1. Виробники і споживачі, котрі беруть участь у кругообігу, цілком залежні від рішень центр-х план-х органів. 2. відносини виробників обмежуються зв’язками з Д на натур основі: ресурси – продукти. Це гарантує стабільність їхньої діяльності і виключає банкрутства. 3. кругообіг план ЕК-ки гарантує рівність розподілу дох і продуктів у межах, визначених Д-ю, але він не забезпечує еквівалентності обмінів, бо позбавлений механізмів об’єктивної оцінки. Виробники, котрі, одержуючи від Д ресурси, сповна реалізують свої можливості, опиняються у гіршому становищі, ніж ті, хто приховує. Централізоване визначення дох споживачів і безоплатність частини послуг потенційно містить у собі можливість безпідставної диференціації у споживанні. Нарешті, „чорний” ринок, хоч і допомагає суп-ву розв’язувати проблему задовол потреб, дає змогу збагачуватися тим прошаркам сус-ва, які мають доступ до Д ресурсів. Відносини споживачів з Д ґрунтуються на обміні: праця – з/п та безоплатні послуги. Цей безпосередній зв’язок міг би забезпечити ідеальний розподіл за двох умов: а) якби існував механізм безпосереднього виміру і зіставлення праці; б) якби отримані дох можна було вільно обміняти на товари та послуги. Однак ні першої, ні другої умови ком ЕК-ка не забезпечує. Функ-ня ком ЕК-и здійснюється за певними принципами: 1 – централізм. Централізм в організації ком ЕК-и реалізується через привласнення та розподіл нею вироб-х ресурсів, у визначенні цін і дох. Засобом централізму стало всеохоплююче планування. 2 – ієрархія. Всі відносини ЕК-и ґрунтувалися на субординації, підпорядкуванні інтересів нижчих ланок (окремих споживачів, виробників) інтересам вищих (галузевих міністерств, територіальних об’єднань, держави в цілому). 3 – зрівняльність. Ком ЕК-іка ґрунтується на обмеженні диференціації дох щодо більшості споживачів. Люди є лише неповними власниками своєї здатності до праці. Вони не отримують дох, як власники землі або К. Явище підприємництва взагалі розглядається, як нелегальне і може реаліз-ся тільки завдяки „чорному” ринку. Зворотнім боком зрівняльності є те, що вона гарантує певний невисокий рівень споживання для всіх, забезпечує інтереси тих, хто не може, не хоче або не вміє працювати краще. Зрівняльність – гарантованість споживання позбавляють заінтересованості у досягненні вищих результатів праці. Переваги. Ком ЕК-ка має унікальні можливості шв-го нагромадж вироб-х ресурсів і перерозподілу їх у деякі приоритетні сфери чи галузі. Завдяки плануванню та перерозподілу ресурсів існує можливість уникнути явного безроб і очевидних злиднів, забезпечити всім певний рівень освіти і мед обслуг. Гол недоліками є нездатність забезпечити техн прогрес і вик-ня рес, несвобода у в-ві та спож, ↓рівень задовол потреб, хронічний дефіцит рес-в і предметів спож. Саме через це практично всі країни з ком ЕК-ю відмовились від її принципів і намагаються надолуж втрачені можл розвитку шляхом перех до ринку.
