Антимонопольне законодавство та антимонопольна практика

Суспільство, оцінивши шкідливість монополій, змушене боротися з ними. Ця боротьба носить законодавчих характер. Перші законодавчі акти з явилися наприкінці 19 ст.. Перший антимонопольний акт був прийнятий в Канаді 1889 р., потім в 1890 р. в США. Сьогодні всі розвинені країни світу мають антимонопольне законодавство, має його і Україна.

Розрізняють два види антимонопольного законодавства:

Американське (носить заборонний характер) Європейсько-Японське (носить обмежувальний характер)

Та обидва законодавства спрямовані на попередження появи нових монополій.

Основна проблема антимонопольного регулювання полягає у визначенні монопольного становища. Здебільшого для цього використовується частка фірм на ринку товару. В США вона становить 60 %, в Японії – 50 %, В Німеччині – 30 %.

В Україні прийняті такі антимонопольні закони:

1) Про захист економічної конкуренції (2001 р).;

2) Про захист від недобросовісної конкуренції (1996 р.);

3) Про антимонопольний комітет України (1993 р.)

Наші закони вважаються добрими, оскільки базуються на кращих світових взірцях. За українським законодавством монопольне становище встановлюється тоді, коли фірма має на ринку 35% і більше продажу.

Антимонопольний комітет наглядає за:

Застосуванням недобросовісної конкуренції; Зловживанням монопольною владою; Контролює прибутки і ціни монополістів; Має право застосовувати штрафи і розкрупнювати підприємства (ділити на декілька фірм).

 

43.Негативні соціально-економічні наслідки монополізації економіки.

Монополізм, навіть, якщо він природній, руйнівно впливає на ринковий механізм, а через нього і на економіку в цілому. Монополія породжує тенденцію до гальмування науково-техн прогресу. Для того, щоб отримати високий прибуток, їй не обов’язково засвоювати нові технології, знижувати затрати і розширяти збут. Достатньо встановити монопольно високі ціни і нав’язати споживачам. Там, де панують монополії, ціни втрачають ринкову гнучкість, недостатньо реагують на коливання попиту і пропозиції, характеризуються невисокою еластичністю. Монополія глушить імпульси, які йдуть від попиту до в-ва, що змінює інвестиційні потоки, а потреби споживачів лишаються незмінними. Самуельсон зробив висновок, що монополізм це є зло.

 

44. Економічні цикли. Графічне зображення економічного циклу.

Економічний цикл — це послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом кількох років, тобто це рух суспільного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється. Кожний цикл являє собою певну послідовність, яка складається з альтернативних фаз, які повторюються одна за одною. Це означає, що кожна з його попередніх фаз повинна мати здатність до відтворення наступних. У підсумку економічний цикл набуває здатності до самовідтворення. Крім цього, кожному економічному циклу притаманна регулярність його проходження. Все це дає змогу відзначити принципову спільність структури еконо­мічних циклів у ринковій економіці, а також більш-менш чітко виражену послідовність фаз.

В літературі виділяють 2 графіки економ. циклу. Оск. в 20 ст. набуло розвитку держ. регул. економікою, то між фазами немає різкого порядку і графік змінюється.

 

Цей графік показує, що в світовій економ. відбув. екроном. цикл і він скл. з 4 фаз: 1. Економ. криза 2. Економ. депресія 3.Пожвавлення в економ. 4.Економ. зростання.

48. Зовнішня торгівля в системі мультиплікатора.

Світові економічні зв'язки характеризуються тим, що країни експортують і імпортують різні товари та послуги, тому міжнародний діловий цикл справляє могутній вплив на кожну країну. В зв'язку з тим непотрібно ігнорувати міжнародну торгівлю. Чистий експорт теж має мультиплікуючий вплив па ВНП. Чистий експорт визначається, як різниця між експортом та імпортом товарів і послуг. Національні видатки можуть відрізнятись від національного виробництва. Причина така: 1. певна частина внутрішніх видатків направляється на товари, які вироблені за кордоном. Ці видатки будутьскладати величину імпорту - m. 2. частина продуктів буде продаватися за кордон через експорт – n. n-m=x

Коли розраховується попит на товари і послуги в окремій країні, то необхідно додати і внутрішній попит і попит іноземців в цій країні.

 

 

45.Поняття монополістичної ринкової системи, причини її виникнення. Монополія - виключне право на щось(виробництво, торгівлю, промисел і т.д), яке належить 1-й особі, певній групі людей або державі. Конкуренція за своєю природою передбачає монополію тому, що вона споконвічно спирається на приватну власність, а власність - це монополія володіння, користування і розпорядження чимось. Для чистої монополії є характерним наявність на ринку 1-го продавця і багато покупців. На монополістичному ринку ціна і к-сть продукції, які максимізують прибуток відрізняються від тих, що відрізняються на ринку досконалої конкуренції. В цілому к-сть товару, що пропонується монополістом буде меншою, а ціна, що назначається монополістом буде вищою, ніж на ринку досконалої конкуренції. Тому суспільство буде мати додаткові витрати, к -сть споживачів, яка купує товар буде меншою, бо не всі бажаючі можуть придбати товар за встановленою ціною. Монополіст повністю контролює ту к-сть продукції, яка пропонується на ринку. Монополіст є саме цілим ринком. Разом з тим він не може назначати таку високу ціну, яку бажає.

46циклічний х-р розв.ви-ва. Фази ек.циклу.

Світова економіка розв. за умов нестабільності, це озн., що розвиток відбув. через виникнення і зникнення різних суперечностей вклю­чаючи економічні супе­речності. Однак наявність цих супереч. не приводить до хаотичного розвитку - відбуваються економ. цикли, тобто послідовно змінюються періоди швид­кого розвитку з економічними спадами Світова ек.функціонує через послідовну зміну ділових циклів. Світовій ек.властиві закономірності за своєю за свою внутр.х-кою, вони однакові, але в часі відрізняються кількісними значеннями. На ці закономірності вплив. Короткострок.і довгостр.умови. їх особл.має вплив на цей цикл.Ек.цикл скл.з 4 фаз:1. ек криза,2 депресія в ек.,3.ек.пожвавлення,4. ек.піднесення. Ек.криза:ек.цикл періодично повторюється, тому ек.властивим є не хаотичний розв.. а послідовний. Х-ся спадом в ек., починають падати темпи ек зростання. Депресія: являє собою такий період, коли не відбувається зростання темпів, але створ. умови для пожвавлення в ек. Ек. Пожвавлення: відбувається перехід до більш стійкого розширеного відтворення. Вперше після ек.кризи створ.попит елементи основного кап,і на роб.силу. Ек.піднесення:продовжує зростати з/п, зростає платоспроможний попит, зростає приб.

47.Поняття та принципи функціонування конкурентної ринкової системи. Конкуренція(від лат. конкуро - зіткнення) - це форма ек. відносин між суб’єктами ринкового господарства, в яких виражається суперництво за найбільш вигідні умови в-ва, продажу й купівлі товару. Конкурентність ринку визначається тими межами, в рамках яких окремі фірми здатні впливати на ринок, тобто на умови реалізації своєї продукції, насамперед на ціни. Чим менше окремі фірми впливають на ринок, де вони реалізують свою продукцію, тим більш конкурентним вважається ринок. Найвищий ступінь конкурентності ринку досягається тоді, коли окрема фірма на нього не впливає зовсім. Це можливо лише в разі, коли на ринку товарів діє так багато фірм, коли кожна з них не зможе вплинути на ціну товару, й сприймає її як таку, що визначається ринковим попитом і пропозицією. Такий ринок назив. цілком конкурентним. А фірми, що діють в умовах цілком конкурентного ринку, не ведуть між собою конкурентної боротьби. Якщо ж окремі фірми мають можливість впливати на умови реалізації своєї продукції(в першу чергу на ціни), то вони ведуть між собою конкурентну боротьбу, але ринок, де ця можливість реалізується, цілком конкурентним уже не вважається. Конкуренція £ важливим інструментом регулювання пропорція суспільного в-ва в умовах ринку

48. Зовнішня торгівля в системі мультиплікатора.

Світові економічні зв'язки характеризуються тим, що країни експортують і імпортують різні товари та послуги, тому міжнародний діловий цикл справляє могутній вплив на кожну країну. В зв'язку з тим непотрібно ігнорувати міжнародну торгівлю. Чистий експорт теж має мультиплікуючий вплив па ВНП. Чистий експорт визначається, як різниця між експортом та імпортом товарів і послуг. Національні видатки можуть відрізнятись від національного виробництва. Причина така: 1. певна частина внутрішніх видатків направляється на товари, які вироблені за кордоном. Ці видатки будутьскладати величину імпорту - m. 2. частина продуктів буде продаватися за кордон через експорт – n. n-m=x

Коли розраховується попит на товари і послуги в окремій країні, то необхідно додати і внутрішній попит і попит іноземців в цій країні.

 

49.Економічне зростання та його типи.

Економічне зростання - це збільшення кількості товарів і послуг, які виробляє національна економіка. Постійне зростання обсягів в-ва, яке здійснюється на основі розширеного відтворення, складає зміст економічного зростання. Розрізняють 2 типи ек. зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний - коли нарощування обсягів виробництва відбувається в основному за рахунок залучення до в-ва все нових і нових ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових) при незмінній продуктивній силі праці. Характерною і найбільш специфічною рисою екстенсивного типу є те, що в його умовах коеф. еластичності результатів в-ва від затрат в-ва приблизно = 1, тобто для додаткового виробництва одиниці певного результати потрібно збільшити затрати всіх ресурсів в-ва також на одиницю. Інтенсивний - коли нарощування обсягів в-ва здійснюється за рахунок більш раціонального використання всіх видів ресурсів, що пов‘язано із зростанням продуктивної сили праці. Коеф. Еластичності більший тобто для в-ва додаткової одиниці певного результату потрібно збільшити затрати ресурсів менше, як на одиницю. Аналіз проблем ек. зростання і розвитку дає підстави виділити 3-й тип ек. розвитку детенсивний. В умовах детенсивного ек. розвитку для в-ва додаткової одиниці продукції необхідно обсяги ресурсів додатково збільшити більше, як на 1. Тобто, коеф. Еластичності результатів в-ва від затрат тут уже менший 1.

 

51. Виробнича функція — це економетрична модель, яка кількісно описує зв’язок основних результативних показників виробничо-господарської діяльності з факторами, що визначають ці показники. До основних показників можна віднести дохід, прибуток, рентабельність, продуктивність праці, собівартість.Перше поняття виробничої функції пов’язане з математичним моделюванням технологічної залежності між обсягом продукції, що випускається, і кількісними характеристиками витрат ресурсів. Звідси і назва функції «виробнича». Уперше така функція була побудована американськими дослідниками Коббом і Дугласом ще в 30-ті роки ХХ ст. за даними про функціонування обробної промисловості США протягом двадцяти років і є класичним прикладом економетричного моделювання.Функція Кобба — Дугласа належить до найвідоміших виробничих функцій, що набули широкого застосування в економічних дослідженнях, особливо на макрорівні. Класична виробнича функція Кобба — Дугласа має вигляд:Y = aFaL1–a, де Y — обсяг продукції; F — основний капітал; L — робоча сила.У цій функції параметри a, a і 1 — a є невід’ємними.

 

 

50. Приріст реального ВВП визначається за формулою: ,де — це мультиплікатор фіскальної політики.

Отже, маємо два мультиплікатори. Перший — мультиплікатор видатків (me), який визначає ступінь впливу фіскальних засобів на ВВП без урахування змін на грошовому ринку. Другий — мультиплікатор фіскальної політики (mf), який визначає ступінь впливу фіскальних засобів на ВВП з урахуванням змін на грошовому ринку, на якому зростання відсоткової ставки викликає ефект витіснення інвестицій і скорочення ВВП. Оскільки мультиплікатор фіскальної політики враховує ефект витіснення інвестицій, то завдяки цьому він нижчий від мультиплікатора видатків. Про це свідчить також і візуальний аналіз формули мультиплікатора фіскальної політики.Слід звернути увагу на те, що ефект витіснення не є фатальною неминучістю. Його можна зменшити або уникнути, якщо фіскальна експансія буде доповнена монетарною експансією, яка обмежить зростання відсоткової ставки або заблокує її. Ефект витіснення є наслідком фіскальної експансії, яка супроводжується зростанням відсоткової ставки. Якщо ж фіскальна політика супроводжується зниженням відсоткової ставки (реальної), то виникає ефект наповнення, тобто збільшення приватних інвестицій. За цих умов мультиплікатор фіскальної політики перевищує мультиплікатор видатків.

52. Між об'ємом накопичується капіталу (заощадженнями) і обсягом капіталу, що використовується в інвестиційному процесі (інвестиціями) існує економічний взаємозв'язок. Ці обсяги рівні тільки в умовах рівноваги економічної системи країни, що визначається відповідним їм рівнем національного доходу.При рівні національного доходу, відповідному точці "А", можливий обсяг інвестування перевищує обсяги заощадження. У цьому випадку зростає обсяг попиту і рівень цін на капітальні товари, що породжує інфляційні процеси в економіці Для того, щоб досягти точки рівноваги, обсяги інвестування повинні забезпечити розширення обсягу виробництва, що несе за собою зростання рівня доходів і сберегаемой його частини. При рівні національного доходу, відповідному точці "В", обсяг заощадження перевищує обсяг можливих інвестицій. У цьому випадку буде істотно зростати розмір невживаних запасів капітальних товарів, супроводжуваний зниженням рівня цін на них Викликаного цими процесами зниження темпів зростання виробництва призводить до відповідного зниження рівня національного доходу, тобто його зсуву вліво до точки"Б".

 

 

53. Крива виробничих можливостей (КВМ) відбиває максимальні кількості товарів або послуг, які можуть одночасно вироблятися за даних ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю використовуються.

Припустимо, що повинні вироблятися лише два економічних блага (A i B)Країна може вибрати одну з можливих комбінацій виробництва альтернативних благ. Наочно ці варіанти виробництва можна показати за допомогою графіка КВМ, де на горизонтальній осі відкладена кількість А, а на вертикальній - кількість В.Кожна нанесена точка є точним графічним виразом кількісних комбінацій А і В.. Кожен рівень виробництва А порівнюється з певною кількістю В, які можуть вироблятися за той самий час. Можна побачити, що коли кількість А зростає, випуск В падає. Тобто збільшення виробництва одного товару неминуче вимагає пожертвування іншими.Отже, КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто вона має вибирати між виробництвом різних товарів шляхом перерозподілу ресурсів. Із точок, розташованих на цій кривій, що показують різні можливі поєднання випуску альтернативних товарів, ми маємо вибрати найбажанішу для нас у даний час.

 

 

70.Інфляція,її види та вимір.

Інфляція є х-ктерним явищем ринкової економ. с-ми. Інфляція означає загльне зростання цін.Але при цьму можуть бути випадки,коли ціни на деякі товари стабільні або дещо зменшуються.Показники вимірювання інфляц.:1)індекс цін(ІЦ)-виділяється базовий рік,який приймається за 100%;2)темп інфляції (ТІ)=ІЦ2-ІЦ1/ІЦ1.Види інфляц.:1)інфляція попиту-виникає коли всі ресурси використані,а населення хоче збільшувати своє споживання,тоді в обіг надходить велика к-сть грошей і не всі вони можуть бути забезпечені товарами,тоді виникає підвищення цін;2)інфляція затрат(пропозиції)-виникає коли піднімається ціна на сировину або енергію,при цьому ще відбувається збільшення зарплати і виникає конкуренція між споживачами,тобто підвищення цін.

57. Економічні потреби та економічні блага. Закон зростання потреб.

Економічна потреба – це бажання споживачів придбати і використовувати різні товари і послуги. Корисність – це суб’єктивна індивідуальна цінність, яку споживач надає певному товару або послугам. Товари та послуги задовольняють людські потреби і відповідно набувають ознак економічних благ. Товари поділяються: 1) за способом використання на суспільні блага; товари громадського вжитку; товари індивідуального вжитку 2) за напрямом використання: споживчі товари; інвестиційні товари 3) за ступенем задоволення потреб: предмети першої необхідності; предмети розкоші 4) за строками використання: товари короткострокового вжитку; товари тривалого вжитку.

За своїм ха-ром людські потреби є безмежними. Відомий економіст Х. Гессен у у Законі визначення потреб говорить, що величина корисності при споживанні кожної додаткової одиниці товару зменшується, доти поки не досягне нуля в точці повно насичення. За таких умов бажання споживати певний товар перетворюється у відразу.

 

59. Суть ЕС ви-ва, її основні ха-ки.

Виробнича система – це сукупність певних механізмів способів і методів перетворення ек ресурсів в ек блага. Ви-во – це д-сть людей, спрямована на створення ек благ. Ек блага спроможні задовольняти якусь потребу і можуть бути в розпорядженні людей цієї метою.

Для виникнення ек. Блага мають існувати певні передумови: 1) існування певної потреби і встановлення зв’язку між потребою і предметом, який може задовольняти цю потребу; 2) можливість для людей застосовувати цей предмет для задоволення власних потреб; 3) обмеженість наявної к-сті предметів порівняно з потребою людини.

Функціональною структурою вир систем є сполучення елементів, які ха-ся певною системою зв’язків в процесі ви-ва.

Макроекономічна виробнича система ділиться на національну виробничу систему і основні галузеві виробничі системі (транспорт, промисловість).

Мезовиробничі системи діляться на міжобласні виробничі системи і виробничі системи адміністративних областей.

Мікроекономічна виробнича система ділиться на виробничу систему адміністративних пунктів і дрібних поселень.

64.Споживання,функція споживання.

Споживання-це індивідуальне і спільне виконання споживчих благ,направлене на задоволення матеріальних і духовних потреб людей.Ф-ція спо-ння дозволяє зрозуміти як спо-ння впливає на нац. обсяг в-ва.Вона показує скільки додаткових грош. одиниць створюється однією одиницею доходу і у спо-нні,і у заощадженні.Графічно ф-ція спо-ння розкриває взаємозв’язок між тією величиною видатків,які ідуть на спо-ння і тим обсягом доходів,який витрачається.Поняття ф-ції спо-ння було вперше використано Кейнсом.Він зробив припущення,що між спо-нням і доходом існує стабільний зв'язок.