Кредитна система - це система кредитних відносин, принципів і форм кредитування (функціональна структура) та сукупність кредитно-фінансових установ, які створюють, акумулюють і надають грошові засоби на засадах кредитування (інституціональна структура).
У загальному вигляді інституціональну структуру можна представити таким чином:
- центральний банк;
- комерційні банки;
- спеціалізовані банківські установи (іпотечні, зовнішньоторговельні, ощадні банки тощо);
- небанківські фінансово-кредитні установи (страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії і т. ін.).
Центральний банк - це державна установа, яка е головною ланкою кредитної системи.
Функції центрального банку:
- розробка та реалізація грошово-кредитної політики;
- емісія готівкових грошей - монопольне право центрального банку;
- емісія безготівкових грошей;
- зберігання золотовалютних резервів країни;
- акумуляція та зберігання касових резервів комерційних банків.
Крім того, резервування є і певним засобом забезпечення мінімальної ліквідності комерційних банків, своєрідною формою збереження депозитів:
- кредитування комерційних банків у період економічних труднощів;
- виконання кредитних та розрахункових операцій на потребу уряду.
Головне завдання центрального банку - управління емісійною, розрахунковою та кредитною діяльністю.
За допомогою норми резервування (г), норми відсоткової ставки на позички (І) та операцій на ринку цінних паперів (завдяки продажу центральним банком державних цінних паперів комерційним банкам зменшується кількість грошової маси, і, навпаки, з викупом їх у комерційних банків збільшується обсяг грошової маси) держава через центральний банк проводить грошово-кредитну політику.
Комерційні банки є основою кредитної системи.
За способом формування статутного капіталу розрізняють комерційні банки без участі держави, з участю держави, з участю іноземного капіталу тощо.
Залежно від обсягу операцій, які виконують комерційні банки, їх поділяють на: універсальні (здійснюють усі операції) та спеціалізовані (виконують менший обсяг операцій, обслуговують певну галузь чи сферу економічної діяльності або групу клієнтів).
Функції комерційних банків:
- ведення поточних рахунків (акумуляція безстрокових депозитів);
- акумуляція строкових депозитів вкладників;
- видача грошових засобів з рахунків;
- перерахування з одного рахунка на інший;
- розміщення акумульованих грошових засобів шляхом надання кредитів, купівлі-продажу цінних паперів;
- продукування кредитних грошей шляхом мультиплікації банківських депозитів та ін.
Банківські операції поділять на активні й пасивні.
Пасивні банківські операції пов'язані з акумуляцією ресурсів, необхідних для проведення кредитних та інших активних операцій.
Структура банківських ресурсів:
- власний капітал банку; - первинний акціонерний капітал;- нагромаджений капітал за рахунок капіталізації частини банківського прибутку;- резерви; депозити клієнтів:- строкові - вкладники можуть запитувати (знімати, використовувати) кошти тільки після закінчення певного строку;- до запиту (поточні рахунки) вкладник може використовувати їх у будь-який час;- заощаджувальні внески;- залучені засоби - кредити, отримані в інших банках (міжбанківський кредит);- засоби, отримані від емісії та розміщення цінних паперів банку.
Активні операції комерційних банків пов'язані з розміщенням ресурсів з метою одержання прибутку. Це кредитні операції та операції з розміщення цінних паперів.
За об'єктами активні операції можна подати таким чином.
Вексельні операції (купівля векселів у компанії та видача під них позик).
Підтоварні операції - надання кредиту під заставу товарів і товарних документів.
Фондові операції - операції з цінними паперами.
Лізингові операції, учасниками яких є три суб'єкти: лізингова компанія, функції якої виконує банк; орендар, що замовляє банку (лізинговій компанії) устаткування, яке він хоче взяти в оренду; підприємство, яке виробляє це устаткування.
Факторингові операції - придбання банком (факторинговою фірмою) права вимагати виплати за фінансовими зобов'язаннями, скупленими в різних осіб.
Трастові (довірчі) операції - операції банків щодо управління майном та виконання інших послуг в інтересах і за дорученням клієнтів.
Елементом кредитної системи є також спеціалізовані кредитно-фінансові інститути:
Ощадні банки-фінансові установи, що спеціалізуються на обслуговуванні населення, залученні грошових заощаджень громадян, наданні кредитів та інших банківських послуг.
Іпотечний банк - банк, що спеціалізується на наданні довгострокових кредитів під заставу нерухомого майна (землі, будівель тощо) та випуску заставних листів, забезпечених нерухомістю.
Інноваційний банк спеціалізується на фінансуванні й кредитуванні інноваційних проектів
Інвестиційний банк залучає довгостроковий позичковий капітал і надає його в розпорядження позичальникам (підприємцям, державі) через випуск облігацій та інших видів боргових зобов'язань.
Зовнішньоторговельний банк здійснює операції з кредитування експорту та імпорту.
До складу кредитної системи входять і небанківські фінансові інституцій:
Страхові компанії здійснюють акумуляцію грошових засобів у специфічній формі - шляхом продажу страхового захисту, який засвідчується страховим полісом (договором, свідоцтвом). Отримані страхові премії страхові компанії вкладають у цінні папери приватних підприємств та державні цінні папери.
Пенсійні фонди - акумулюють грошові засоби у формі пенсійних внесків та нарахувань.
Фондові біржі, брокерські фірми, фінансові компанії та інші.
Крім національних кредитних інститутів, існують і міждержавні.
- Міжнародний валютний фонд (МВФ)
- Світовий банк-міжнародний інвестиційний інститут.
- Банк міжнародних розрахунків (БМР).
