Классификация заимствований

Вопрос 1

Лексика як система та специфічний об'єкт з ставного вивчення.

Лексика це словниковий склад мови з фразеологією включно. Крім того, терміном "лексика" також позначають окремі шари (книжна, емоц йно забарвлена, нейтральна) або групи (побутова, профес йна, с льськогосподарська) лексики, словниковий склад окремих творів чи письменників (лексика "Лісової пісні " Лесі Українки). Наука, яка вивча словниковий склад, назива ться лексиколог ю. При пор внянн лексичних систем двох і більше мов відзначають наявн сть безекв.лексики. Безекв. лексика-лексичн одиниц, що не мають точних семант. відповідник в у інших мовах. До складу безекв.лексики належать слова-реалії, слова-символи, власн назви. Лексичне багатство мови свідчить про рівень розвитку суспільства. З розвитком знань про світ мова невпинно зростає. До реч більшість слів у мов становлять спец. слова, пов'язан з різними галузями знань, культури, виробництва тощо, лише приблизно десята частина це загальновживані слова. Словниковий склад мови явля собою не просто наб р сл в. Слова в мові існують у певн й систем та взаємовідношенні. Вони розр зняються за сферою й частотою вживання.

лексична система є найрухливішою, наймоб льн шою складовою частиною мови: у н й пост йно виникають нов слова, нов значення в снуючих словах, а окрем слова стають застарілими, рідковжив, а то й зовсім забуваються, залишаючись тільки в писемних пам'ятках. Лексика може вивчатися: з погляду словникового складу мови в ц лому, його кількісного обсягу, походження, системи (власне лексиколог я); з погляду значення слів, природи типів цих значень (семасіологі); з погляду походж. слів, змін у хньому значенні й звуковому оформленн, зв'язк в з іншими словами ці мови та нших, споріднених з нею (етимологія). Окремо розглядаються власні назви людей та місцевостей їхнє походження й первісне значення (ономастика), стійк сполучення сл в, іхній склад значення (фразеологі я). Це менш важливе значення для функціонування мови має теорія й практика укладання словник в (лексикографія). Основний предмет лексиколог чних досл джень слова та фразеолог чн одиниц.

 

Вопрос 2

Словотвір в англ. та укр.мовах

Укр.мова: Словотвір розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів і способи їх творення. Структура слова: усі слова нашої мови можна поділити на слова з непохідними основами (від яких утворюються інші слова) та слова з похідними основами. Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення. Непохідн основи мають у своєму складі лише корінь, похідн ще й хоча б один словотворчий афікс (преф ікс, суфікс, постфікс). До слів з непохідними основами належать, наприклад, ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю; до слів з похідними основами перелісок, садівник, заморський, польовий, літній. Нові слова утворюються на базі вже снуючих. Нові слова здеб льшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів. Префіксальний: заходити ходити, безвідповідально --- відповідально. Суфіксальний: холодненький --- холодний, молодість --- молодий. Префіксально-суфіксальний: безмежний межа, затишок тиша. Постфіксальний-шляхом при днання до твірно основи словотворчих постфіксів: битися --- бити, миритися мирити. Безаф іксний спосіб (відкидання значущих чатин) це спосіб творення сл в шляхом укорочення твірного слова: зелень зелений. Основоскладання спосіб творення слів шляхом поєднання твірних основ кожного з слів, що входять до базово сполуки підрядно чи сурядно. Наприклад: хмарочос хмари чесати, життєпис життя писати. Одним з різновид в складних слів є складноскорочені слова (абревіатури). Морфолого-синтаксичний спосіб це спосіб творення слів, при якому нове слово утворюється внаслідок переходу з одн частини мови в ншу. Наприклад: операційна (перехід прикметника в менник), завідуючий (перехід прикметника в іменник), Англ йська мова: телескопія з'єднання двох або більше слів у складне слово. Book + shop = bookshop.Сложние слова пишуться або разом: grandfather, або через дефіс: cigarette-box. Аффіксація: Суфікси- er,-or використ. для утвор. віддієслівних основ іменників, що позначають професію або властиві цій особі дії. to work працювати - worker робітник. Префікс re- використовується для утворення від дієслівних основ нових слів, що мають значення повторності дії або здійснення його заново .to read читати - to reread перечитати. Конверсія - один з найпоширеніших способів словотворення в англ. мові. це утворення нових слів від слів, що належать до іншої частини мови, без додавання афіксів. За допомогою конверсії головним чином утворюються іменники від дієслів, дієслова від іменників та дієслова від прикметників. to look дивитися - a look Вигляд, to sleep спати - sleep сон a hand рука - to hand вручати. За допомогою префікса un- Негативний префікс un- unpleasant неприємний, unlucky невдалий, 2. при з'єднанні з дієслівними основами утворюються дієслова зі значенням дії або протилежної вираженого основою: unmake руйнувати, знищувати (зроблене).

 

Вопрос 3

Запозич.зі східних, ром., герм. та слов'ян. мов в англ. та укр.мовах. Існує кілька способів запозичення: Калькування - це буквальний переклад іноземного слова або виразу. Транслітерація - це написання іноземного слова літерами рідної мови. Транскрипція - запозичене слово змінюється відповідно до вимовою рідної мови. Семантичне запозичення - це запозичення нового значення слова, на додаток до вже існуючого. Джерелом поповнення лексики сучасної української мо ви, зокрема її ділового мовлення, є іншомовні слова.У словн складі укр мови особл місце посідають грецизми. Це назви рослин, тварин: кедр, крокодил, назви побутових предметів: миска, ванна; поняття цер ковно-релігійні: вівтар, архангел, ангел; терміни науки, культури, мистецтва: апостроф, граматика, логіка. З грецької мови запозичено більшість українських імен людей, наприклад: Ірина, Софія, Андрій, Олександр та ін. слова латинського походження, (науки, техніки, мистецтва), політичних і суспільних відносин, медичної, юридичної термінології. Наприклад: індустрія, реакція, мотор, меридіан, аргумент, префікс, ангина. З фр мови запозичені слова, що стосу ються побуту, предметів одягу, науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичні, технічні та військові терміни: люстра, абажур, одеколон, пудра, кур'єр, пансіон. З німецької в українську прийшли деякі адміністративні, технічні, медичні, торговельні, військові, вироб ничі терміни, назви предметів побуту, рослин, птахів, ігор тощо: штат, масштаб, фельдшер,. Англійські запозичення вживаються в українській лексиці, що стосується техніки, політики, спорту, мореплавства, транспорту, одягу, їжі, напоїв: менеджер, шоу, бізнес, лідер, мітинг, З італійської прийшли до нас такі слова, як: опера, бемоль, бас, банк, вата. Англ. мова mint – menta (лат.) – мята, pear – pirum (лат.) – груша. В англ языке существуют также и скандинавские заимствования, которыми пользуются и сегодня: son, fellow, happy. Наиболее значимым событием для истории развития английского языка стало завоевание Британии норманнами в 1066 году. Как следствие в английский язык проникает множество слов из фр.языка: parliament, battle, crown.

Запозичення –процес надходження і засвоєння іншомовних слів внаслідок різних соціальних причин – війни, торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв’язків. Запозичуються, як правило, окремі слова, рідше словосполучення і граматичні структури.

Типи запозиченнь:

- перекладні (кальки): wall- newspaper - “стінна газета”;

- семантичні: apparatus (із латинським правописом);

- на рівні морфем: telegraph “телеграф”, lexicology “лексикологія”.

Джерела запозичення:

- класичні мови (латинська, грецька);

-європейські (скандинавські, норманські, романські, германські, слов’янські).

Шляхи надходження запозичених слів:

- прямі, безпосередні,

- опосередковано через третю мову (наприклад, через французьку в англійську надійшло чимало латинських, грецьких, скандинавських слів).

Особливості асиміляції запозичень:

1. Фoнeтичнa aдaптaцiя лeкcики iнoзeмнoгo пoxoджeння пoлягaє y пpиcтocyвaннi фoнeм i їх cпoлyчeнь до фoнeтичнoгo cтaндapтy мови-реципієнта. Haпpиклaд, фpaнцyзькi зaпoзичeння bouquet, buffet, communique, fiancee пepeдaють нeзвичнi зaкiнчeння за дoпoмoгoю дифтoнгa [ei].

2. Граматична асиміляція - втpaтa гpaмaтичних кaтeгopiй, зaкiнчeння, cиcтeми вiдмiнювaння i дiєвiдмiнювaння мови джерела та надбання гpaмaтичниx рис, влacтивиx мoвi-реципієнту.

Зaпoзичeння із клacичниx мов збepiгaють cвoю гpaмaтичнy фopмy мнoжини, ( datum— data, index — indices, phenomenon — phenomena), нaбyвають фopми мнoжини, влacтивoї aнглiйcькiй мoвi ( formula—formulas, formulae), або пoвнicтю пiдпopядкoвуються гpaмaтичним зaкoнaм мoви, якoю вoни зaпoзичeнi ( alibi — alibis, item — items).

3. Лексична асиміляція - змiна знaчeння. Haцioнaльні yяви пpo oднi i ті ж пoняття y piзниx нapoдiв чacтo piзнi, як piзними бyвaють i пpeдмeти щoдeннoгo пoбyтy, oдяг, їжа, збpoя. До тoгo ж, кopиcтyвaння зaпoзичeним cлoвoм в oтoчeннi iншoмoвниx cлiв y пoтоці мовлення впливає на його лексико-семантичне наповінення.

Наслідки запозичення:

- розвиток cлoвoтвоpу - використання латинських та французьких афіксів: anti-, re- pro-, counter-, de-, des-, -ism, -age, -able, -ous, -fy;

- poзвитoк знaчeння: defendere (лат.), defendre "зaбopoняти" (фр.), defend "зaxищaти" (англ.); restare (лат.), rester "зaлишaтиcя" (фр.), rest "вiдпoчивaти" (англ.).

- poзшиpиння cинoнiмiчних pядів aнглiйcькoї лeкcики,

- виникнeння інтернаціональних слів,

- yтвopeння eтимoлoгiчниx дyблeтiв: chanel-canal, shirt-skirt, shade-shadow.

У кiлькox мoвax, ocoбливo y лaтинcькiй і фpaнцyзькiй, невідомо, якa з мов є бeзпocepeднiм джepeлoм похoджeння cлoвa. Кoли paннє зaпoзичeння пiдcилювaлocь пiзнiшим, джерело пoxoджeння мoжe вкaзyвaтиcя як пoдвiйнe.

Особенность англ. словарного состава - в нем 70% слов, заимствованных из других языков. Беспокойство по поводу утраты англ.языком его своеобразия: совр.англ. язык сформировался в результате двух национальных катастроф — римского нашествия и нормандского завоевания и представ­ляет собой смесь языков завоевателей. Но язык сохраняет свое на­циональное своеобразие тогда, когда он развивает по своим законам фонет. и грамм. системы, подчиняя им развитие и фор­мирование системы лексической. Составляя значительную часть англ.словарной системы, заимствования по-разному приживаются в новом языке, то сохраняя в большей или меньшей степени своеобразие звуковой, графической и/или грамм. формы языка-источника, то полностью подчиняясь новой системе; варьируются вплоть до полного изменения смысловая сторона и стилист.принадлежность. Заим.слова можно классифицировать по источнику заимствования, по степени ассимилированности формы и содержания, а также по тематическим группам.

Источник заимствования - язык, из к-го слово взято в англ.вокабуляр. Происхождение слова может быть иным. Напр, источник заимствования слова paper — фр.язык (papier), а по происхождению это греч. слово papuros, papyrus.

Источники заимствования слов в англ.язык многочисленны в силу ист.причин. На протяжении веков Британия вступала в контакты со многими странами, подвергалась нашестви­ям и завоеваниям, а позднее стала «владычицей морей» и метрополией для большого числа колоний. Все это приводило к интенсивным яз.контактам, результатом - смешанный х-ер англ.лексического состава. Наиболее значительное влияние на английский вокабуляр оказали латинский, французский и скандинавские языки.

Приходя в язык, слово по-разному ассимилируется в новой системе. Часто легко узнать «чужака» по нехарактерной для англ.языка графике и/или фонетике. Слово со­храняет свою материальную оболочку, при этом частично переработан­ной оказывается и его морф.состав. Если при этом в слове сохраняется и семантика прототипа, то оно классифицируется как иност­ранное слово и относится к полным заимствованиям (domino, protege, tete-a-tete). Также к полным заимствованиям можно отнести и частично пере­работанные в фонет. и грамм. планах слова. Они ясно ощущаются как заимствованные, но подчинены произносительным и грам­м. нормам английского языка (reason, culture, exhibition).

Нередко изме­нение семантики заим.слова по сравнению с прототипом. Так, лат caseus (сыр), будучи заимствованным в англ. язык в этом значении, в дальнейшем приобрело и переносное, терминологическое значение «бо­бина». Старофр. глагол alouer, «сдавать в наем», трансформиро­вался в совр.англ allow, «позволять». Это относительные заимствования, их большинство в англ.вокабуляре.

Морфемные заимствования - слова, созданные из иноязычных морфем в пределах англ.языка: термины, напр, anion, cation (из греч. ana — «верх», cata — «вниз» и ion — «идущее»); telephone, phonograph, teletype.

По степени ассимилированности семан­тики слов:

1) варваризмы, или сло­ва местного колорита используются в языке-реципиенте только в связи со спецификой той местности, откуда они заимствованы. По форме это полные заимствования, т. е. сохраняющие форму про­тотипа. Напр, ciao (итальянское «привет»), wigwam (из языка индейцев, «хижина»). Сфера употребления их узка и степень ассимили­рованности очень мала.

2) слова, ассимилировавшиеся частично, но огра­ниченные сферой применения - термины и книжные сло­ва, поэтизмы (etymon, homonym, lexical; pensive, oration, gregarious, matron). Частично ассимилированные слова мо­гут сохранять формальные признаки прототипа, напр, некоторые грам­м. формы (genius — genii, geniuses), варианты произношения (garage- [gærid3/gæra:3]), графическое своеобразие (ballet, queue). Грани­цы этой группы размыты, типы пересекаются.

3) полностью асси­милированные слова (исконнообразные). Они с течением времени и под влиянием системы языка-реципиента измени­лись фонетически, грамматически и семантически настолько, что носители языка осознают их как исконные. Они - ядро вокабуляра наряду с исконными. Напр,—скан­д take, лат wall, фр table.

Классификация заимствований

Имеющиеся в словарном составе языка заимствованные слова можно классифицировать: по источнику заимствования, по тому, какой аспект слова заимствован и, по степени ассимиляции.

По источнику и эпохе заимствования в словарном составе английского языка различают:

1) Кельтские заимствования.

2) Латинские заимствования первых веков нашей эры, т. е., попавшие еще до прихода англов и саксов на Британские острова (так наз. 1-й слой латинских заимствований).

3) Латинские заимствования VI-VII вв., т. е. эпохи введения христианства в Англии (так наз. 2-й слой латинских заимствований).

4) Скандинавские заимствования эпохи скандинавских набегов (VIII-IX вв.) и особенно скандинавского завоевания (X в.).

5) Старые французские заимствования (XII-XV вв.), Обусловленные нормандским завоеванием.

6) Латинские заимствования XV-XVI' вв., т. е. связанные с эпохойВозрождения (так наз. 3-й слой латинских заимствований).

7) Новые французские заимствования после XVI в.

8) Заимствования из греческого, итальянского, голландского, испанского, русского, немецкого и др. языков, обусловленные экономическими, политическими, культурными и т. д. связями с соответствующими народами.

9) Советизмы, т. е. заимствования из русского языка послеоктябрьского периода, отражающие влияние передового общественного строя и передовой идеологии нашей страны.