Методика розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств.

Підприємства різних галузей обчислюють виробничу по­тужність на основі відповідних галузевих інструкцій, де вра­ховано особливості їхнього функціонування. Однак існують спільні для більшості галузей методичні принципи розрахунку виробничих потужностей діючих підприємств, до яких нале­жать такі.

1. Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції, яку воно випускає і включає до своєї виробничої програми.

2. Виробнича потужність підприємства визначається за відповідними потужностями його провідних підрозділів (цехів, дільниць, груп устаткування) з урахуванням заходів щодо лік­відації "вузьких" місць.

До провідних відносять ті підрозділи, в яких виконуються основні технологічні операції з виготовлення продукції, де ви­трачається найбільша частка живої праці і зосереджена значна частина основних виробничих фондів. За наявності кількох провідних підрозділів потужність підприємства має визнача­тися за тими з них, які виконують найбільш трудомісткий об­сяг робіт.

Під "вузьким місцем" розуміють невідповідність потужнос­тей окремих цехів, дільниць та груп обладнання відповідним потужностям суміжних з ними підрозділів.

3. Під час обчислення виробничої потужності підприємства враховують усе діюче та недіюче через несправність, ремонт або модернізацію обладнання, а також таке, що перебуває на складі, але протягом поточного періоду має бути введене в експлуатацію в основному виробництві.

4. Виробнича потужність підприємства обчислюється за технічними (проектними) або досягнутими прогресивними нор­мами продуктивності обладнання, використання виробничих площ, трудомісткості виробів, нормами виходу продукції із сировини з урахуванням застосування прогресивної технології та організації праці.

5. Під час обчислення виробничої потужності виходять з максимально можливого фонду робочого часу обладнання, по­запланові простої не враховують. Не беруть до уваги простої обладнання або недовикористання площ, які спричинені недо­статністю робочої сили, сировини, палива, електроенергії, ор­ганізаційно-технічними неполадками, а також втратами робо­чого часу, пов'язаними з браком у виробництві. Враховуються тільки неминучі технологічні втрати, розмір яких встановлю­ється технологією та виробничими нормативами.

Максимально можливий фонд робочого часу для підпри­ємств з безперервним процесом виробництва обчислюють, ви­ходячи з кількості календарних днів у році та 24 робочих го­дин на добу, за винятком часу, необхідного на проведення ка­пітальних та планово-попереджувальних ремонтів і технологіч­них перерв обладнання та агрегатів.

Фонд часу роботи обладнання для підприємств з перерв­ним процесом виробництва визначають, виходячи з кількості робочих днів протягом року, змін роботи обладнання за добу, їх тривалості в годинах та часу, необхідного на проведення ка­пітального та планово-попереджувальних ремонтів.

6. У загальному вигляді величина виробничої потужності (ВІТ) може бути визначена за такими формулами:

де ВПі- виробнича потужність і-і групи обладнання;

- продуктивність і -го виду обладнання за годину у відповідних одиницях;

- кількість обладнання і -го виду;

- плановий або фактичний фонд робочого часу одиниці обладнання і -го виду, год;

- трудомісткість виготовлення одиниці виробу, н.-год.

7. Розрахунок потужності здійснюється за всіма виробни­чими цехами підприємства.

8. Протягом року виробнича потужність підприємства змі­нюється, що спричинює необхідність визначення вхідної (ста­ном на початок року) та вихідної (станом на кінець року) по­тужності.

Вхідна потужність показує виробничі можливості підпри­ємства на початок року; вихідна - на кінець звітного і початок наступного року.

Визначення виробничої потужності підприємства завершу­ється складанням балансу, в якому відображаються зміни її величини, що відбувались протягом року під впливом різних факторів. Баланс виробничої потужності підприємства склада­ється так:

ВП_вих = ВП_вх ± ВП_орг__техн + ВП_нбр ± ВП_ном.ас – ВП_виб, (3.54)

де ВП_вих- вихідна потужність підприємства на кінець року;

ВПвх- вхідна потужність на початок року;

ВП_орг._техн - зміна потужності за рахунок організаційно-технічних заходів;

ВП_нбр - підвищення потужності за рахунок введення в екс­плуатацію нових об'єктів основних фондів, нового будівни­цтва та реконструкції;

ВП_ном.ас - зміна виробничої потужності за рахунок зміни номенклатури та асортименту продукції;

ВПвиб - зниження виробничої потужності в результаті ви­буття з експлуатації основних фондів. 9. Через зміни виробничої потужності підприємства, що відбуваються протягом року, виникає необхідність обчислення її середньорічної величини. Вона обчислюється за формулою

де ВП_вводх - виробничі потужності, що вводяться у дію протя­гом року;

ВП_виб - виробничі потужності, що протягом року вибувають з експлуатації;

кількість повних місяців роботи введених протягом року потужностей;

- кількість повних місяців, коли виведені протягом року з експлуатації потужності не працювали.

10. Резервна потужність підприємства регулюється за до­помогою обчислення необхідної кількості резервних одиниць обладнання, агрегатів тощо. Як правило, величина резервних потужностей не перевищує 10-15% загальної потужності під­приємства.

Рівень використання виробничої потужності можна визна­чити за допомогою коефіцієнта використання поточної по­тужності (К_вп), який обчислюється за формулою:

де ВП_ф(пл.) - фактичний (плановий) річний випуск продукції у натуральному або вартісному вираженні;

ВП - середньорічна виробнича потужність підприємства у натуральному або вартісному вираженні. Плановий випуск продукції визначає виробничу програму підприємства.