1 Оптична розвідка є складовою частиною артилерійської розвідки. Вона ведеться взводами (відділеннями управління, розвідки, обслугами командирських машин)* артилерійських з’єднань і підрозділів з наземних командно-спостережних та спостережних пунктів, розгорнутих на місцевості, за допомогою оптичних та електронно-оптичних приладів.
2 Оптична розвідка ведеться з метою своєчасного одержання точних відомостей про противника, необхідних для його вогневого ураження.
Основними завданнями артилерійської розвідки є:
- виявлення та визначення координат наземних засобів високоточної зброї, артилерійських та мінометних підрозділів, танків, живої сили, протитанкових та інших вогневих засобів, пунктів управління і радіоелектронних засобів противника;
- спостереження за діями противника та своїх військ;
- обслуговування стрільби артилерії;
- вивчення прийомів та способів застосування противником артилерії, танків, протитанкових засобів та іншого озброєння, особливо його нових зразків.
3 Позитивними властивостями оптичної розвідки є:
- швидкість розгортання підрозділів у бойовий порядок та можливість їх застосування в усіх видах бою;
- швидкість та точність визначення координат цілей, орієнтирів та реперів;
- простота та надійність роботи приладів;
- довготривалість і безперервність ведення розвідки.
Негативною властивістю оптичної розвідки є залежність від характеру місцевості та умов видимості.
* У подальшому сказане про взвод також поширюється на відділення та обслугу.
4 Точність координат цілей (орієнтирів, реперів), визначених оптичною розвідкою, залежить:
- від дальності, величини кута засічки крім цілей (орієнтирів, реперів), що засічені ДАК;
- від точності топогеодезичної прив'язки місця розміщення засобів розвідки;
- від характеру цілі, що засікається, та її демаскувальних ознак (додаток А);
- від рівня підготовки особового складу взводу;
- від методу обробки даних засічки.
5 Для одержання координат цілей з точністю, необхідною для стрільби артилерії, під час засічки їх спряженим спостереженням за допомогою розвідувальних теодолітів (РТ) кут засічки повинен бути не менше 0-50, а під час засічки цілей, що виявляють себе короткочасно (блиском, димом, пилом) і розривів снарядів, а також при організації спряженого спостереження за допомогою бусолей або з командирських машин (ПРП) кут засічки повинен бути не менше 1-00.
При засічці цілей (розривів) далекоміром ДС-1 (ДС-1м-1) дальність засічки повинна бути не більше 3 км, ДС – 2 - 5км, а при засічці квантовим далекоміром – в межах його технічних можливостей.
6 Точність визначення координат цілей, засічених підрозділами оптичної розвідки при топогеодезичній прив'язці спостережних пунктів на геодезичній основі та обробці засічок аналітичним методом, характеризується величинами серединних помилок, які наведені в табл. 1.1.
7 Оптична розвідка визначає місця розміщення цілей (орієнтирів, реперів) в полярних або прямокутних координатах.
Полярні координати цілей (орієнтирів, реперів) визначаються відносно спостережного пункту (дальність в метрах, напрямок - у поділках кутоміра).
Таблиця 1.1 – Точність визначення координат цілей, засічених підрозділами оптичної розвідки
| Засоби засічки | Цілі, що спостерігаються довгий час, орієнтири і репери | Цілі, що виявляють себе короткочасно та розриви снарядів | ||
| Серединні похибки | ||||
| за напрямком, п.к. | за дальністю, % Д, м | за напрямком, п.к. | за дальністю, % Д, м | |
| РТ | 0-00,5 | 0,5 % | 0-01 | 0,8 % |
| ДС-2 | 0-01 | 0,9 % | 0-02 | 1,0 % |
| ДС-1 (ДС-1м-1) | 0-01 | 1,5(1) % | 0-02 | 2(1,2) % |
| Квант. далеком. | 0-01 | ±10м | 0-02 | ±10м |
Примітка. Серединні похибки при засічці цілей стереоскопічним далекоміром наведені для умов ст. 5.
8 На визначення полярних координат цілі (розриву) далекомірами з моменту виявлення цілі (розриву) необхідно до 25 секунд вдень і до 60 секунд вночі.
Середні норми часу визначення прямокутних координат цілі (репера, розриву) з моменту доповіді “ Ціль бачу ” наведені в табл. 1.2.
Таблиця 1.2 – Норми часу визначення прямокутних координат цілі (репера, розриву)
| Спосіб засічки | Метод обробки даних засічки | |||
| графічний (на ПУВ) | змішаний (на ПУВ і обчислювачі) | Аналітичний | ||
| на обчис. | на ЕОМ | |||
| Спряженим спостереженням | 1хв 40 с | 2 хв | 3 хв 50 с | 20-30 с |
| Далекоміром | 1 хв | - | 2 хв 30 с | 10-15 с |
9 На розгортання спостережного пункту на місцевості з топогеодезичною прив'язкою по карті (аерознімку) за допомогою приладів своїми силами потрібно до 20 - 25 хвилин, а при організації розвідки з командирської машини (ПРП), використовуючи дані апаратури топоприв'язки – 4 - 5 хвилин.
На розгортання спряженого спостереження на базі 200 - 500 м з топогеодезичною прив'язкою спостережних пунктів по карті (аерознімку) своїми силами за допомогою приладів необхідно до 30 хвилин, а на командирських машинах при користуванні радіозв'язком -10-15 хвилин.
На згортання спостережного пункту необхідно до 4 хвилин, а на згортання спряженого спостереження - до 15 хвилин.
В умовах ночі зазначені нормативи часу збільшуються в півтора разу.
10 Для виконання завдань розвідки і обслуговування стрільби артилерії підрозділи оптичної розвідки розгортаються в бойовий порядок (рис.1.1).
Бойовий порядок повинен забезпечувати швидке й надійне виконання поставлених завдань, безперервну взаємодію з артилерійськими підрозділами, можливість швидкого маневру в ході бою, а також найкраще використання захисних і маскувальних властивостей місцевості.
11 Бойовий порядок підрозділів оптичної розвідки складається з командно-спостережного пункту (КСП), передового (бокового) спостережного пункту (СП), які розгортаються за наявності сил і засобів артилерійської розвідки та пункту обробки даних.
Рисунок 1.1 – Бойовий порядок взводу управління батареї
Взвод може розгортатися на фронті 200 - 500м і більше, а вести розвідку в смузі шириною до 2 км.
12 Командно-спостережний пункт (КСП) призначений для ведення розвідки противника та місцевості, управління підлеглими силами і засобами розвідки, обслуговування стрільби артилерії, і для спостереження за діями загальновійськових підрозділів та підтримки взємодії з ними.
13 Передовий спостережний пункт (ПСП) призначений для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримки більш тісного зв'язку з ними і обслуговування стрільби по цілях, що не спостерігаються з командно-спостережного пункту.
14 Боковий спостережний пункт (БСП) призначений для ведення розвідки противника і місцевості, обслуговування стрільби, спостереження за діями загальновійськових підрозділів в районах, що не спостерігаються з КСП (ПСП); і для організації спряженого спостереження.
15 Командир взводу несе відповідальність за постійну бойову готовність взводу і успішне виконання ним завдань з розвідки противника і обслуговування стрільби артилерії. Він повинен завжди знати обстановку, стан і можливості свого підрозділу, де розташований особовий склад і яке завдання він виконує.
Командир взводу керує підрозділом шляхом віддавання усних розпоряджень, а також командами і сигналами.
16 Командир взводу отримує бойове завдання, як правило, на місцевості від командира підрозділу або начальника розвідки.
У окремих випадках завдання може ставитися по карті з подальшим уточненням її на місцевості.
17 Командир взводу при підготовці бойових дій і управлінні взводом у бою повинен:
- з'ясувати отримане завдання й оцінити обстановку;
- вибрати місця для спостережних пунктів;
- керувати розгортанням спостережних пунктів, їх топогеодезичною прив'язкою та інженерним обладнанням;
- встановити і безперервно підтримувати стійкий зв'язок між спостережними пунктами і старшим командиром;
- вказати особовому складу умовне найменування місцевих предметів, орієнтири і поставити завдання;
- особисто вести розвідку противника, ставити завдання на засічку цілей і обслуговування стрільби артилерії, обробляти результати розвідки й доповідати старшому командиру;
- вести спостереження за діями загальновійськових підрозділів і результатами вогню артилерії;
- управляти взводом при переміщенні спостережних пунктів;
- вести необхідну документацію;
- обмінюватися розвідувальними даними з іншими підрозділами розвідки.
18 У розпорядженні щодо організації розвідки командир взводу зазначає:
- орієнтири й умовне найменування місцевих предметів;
- наявні дані про противника;
- місця спостережних пунктів (позицію командирської машини) порядок їх зайняття;
- завдання розвідки (що, де і коли розвідати), смугу (сектор, напрямок) розвідки і райони особливої уваги;
- нумерацію цілей і порядок доповіді розвідувальних даних;
- порядок топогеодезичної прив'язки, способи орієнтування приладів і визначення координат спостережного пункту;
- послідовність інженерного обладнання та маскування;
- основний напрямок стрільби та розподіл особового складу і приладів на спостережних пунктах;
- порядок організації зв'язку, сигнали управління та дії за ними;
- час початку розвідки;
- порядок переміщення спостережних пунктів в ході бою та можливі рубежі їх розгортання;
- своє місце і заступника.
Крім того, командир взводу віддає вказівки щодо захисту від високоточної зброї і безпосередньої охорони спостережних пунктів.
19 Командир відділення управління (розвідки, обслуги КМУ) несе відповідальність за постійну бойову готовність свого відділення (обслуги), технічний стан приладів, успішне виконання отриманого завдання щодо розвідки і обслуговування стрільби артилерії.
Він повинен: управляти особовим складом під час розгортання спостережного пункту, проводити топогеодезичну прив'язку спостережного пункту; особисто вести розвідку противника і керувати роботою особового складу під час ведення розвідки, засічки цілей (орієнтирів, реперів) і обробки даних засічки; складати схему орієнтирів, схему полів невидимості (за необхідності) і вести журнал розвідки і обслуговування стрільби; перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; керувати підготовкою спостережного пункту та приладів до роботи вночі; організовувати роботи щодо інженерного обладнання та маскування спостережного пункту, доповідати про розвідані цілі командиру взводу; організовувати безпосередню охорону спостережного пункту і контролювати виконання заходів маскування.
20 Командир відділення управління (розвідки, обслуги КМУ) при поставленні завдання особовому складу визначає: орієнтири і умовну назву місцевості та місцевих предметів; дані про противника і завдання загальновійськового підрозділу; завдання і смугу (сектор, об'єкт, напрямок) розвідки; основний напрямок стрільби; місця встановлення приладів спостереження і способи їх орієнтування; порядок інженерного обладнання, сигнали і порядок дії за ними; спостерігача за сигналами і свого заступника.
21 Старший розвідник (розвідник-далекомірник) повинен: розставити прилади і підготувати їх до роботи; допомагати командиру відділення здійснювати топогеодезичну прив'язку спостережного пункту; з'ясувати орієнтири й умовне найменування місцевості та місцевих предметів, знати їх положення на місцевості; працювати на приладах спостереження; вести розвідку противника, знаходити цілі, проводити їх засічку і вести записи; негайно доповідати командиру відділення про кожну розвідану ціль; періодично перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; виконувати роботи щодо інженерного обладнання і маскування спостережного пункту; відпрацьовувати дані засічки цілей (орієнтирів, реперів) на обчислювальних приладах, знати сигнали оповіщення і порядок дій за ними, приймати та передавати команди та цілевказання.
Розділ 2
