Методичні вказівки до вивчення теми. Економічні результати діяльності будь-якого підприємства залежать від багатьох факторів

Економічні результати діяльності будь-якого підприємства залежать від багатьох факторів. Це призводить до того, що більшість підприємств проходять стадії підйому і спаду, а багато з них опиняються в кризовій ситуації і наближаються до банкрутства або стають банкрутами.

Кризова ситуація – це раптове (незаплановане) настання обмеженої чи припинення ефективної діяльності підприємства з важко прогнозованими наслідками його подальшого функціонування і розвитку.

Криза підприємства спричиняється нестачею власного капіталу, борговими зобов’язаннями, що зростають; некомпетентністю керівництва підприємства, яке не здатне своєчасно розпізнати і усунути причини кризи; зовнішніми причинами тощо.

Головною метою антикризового управління є забезпечення тривалого положення на ринку і стабільно стійкого фінансового стану підприємства при будь-якій економічній і політичній ситуації в країні;

Головне в антикризовому управлінні – прискорена реакція на суттєві зміни зовнішнього середовища за рахунок постійних і послідовних інновацій.

У сучасних умовах економічної і соціально-політичної нестабільності в Україні ймовірність банкрутств різко підвищується. Проте для подолання кризової ситуації підприємство може використовувати ряд способів фінансового оздоровлення, що апробовані на практиці. Ці способи мають бути використані в антикризовій програмі підприємства.

Антикризова стратегія визначає напрямки, масштаби, моделі та алгоритми дій підприємства, які забезпечують вихід із кризової ситуації та відновлення його стабільного та ефективного функціонування. При засвоєнні даного питання студентам слід знати, що розробка антикризової стратегії є багатоетапною процедурою (рис. 3).

Рис. 3 Процес розробки антикризової стратегії підприємства

Проектування механізму виходу підприємства з кризи передбачає розробку технології антикризового управління.

Технологія антикризового управління - це комплекс послі­довно здійснюваних заходів попередження, профілактики, подо­лання кризи, зниження рівня її негативних наслідків.

Технологічна схема антикризового управління складається з восьми етапів. Вони визначають оптимальний варіант виходу підприємства із кризи.

На першому етапі антикризового управління створюється спеціалізована робоча група (команда). Вона може складатися як із власних кадрів організації, так і з запрошених фахівців. Фахівці по­винні володіти такими знаннями в галузі теорії криз, прогнозування, конфліктології, розробки управлінських рішень, організаційного проектування, фінансів тощо.

На другому етапі оцінюється доцільність реалізації раніше сформульованих заходів антикризового управління. При недоцільності відбувається повернення до вихідної ситуа­ції — пошуку нових ідей, планування за ними спеціальних за­ходів. Якщо наявні заходи визнаються доцільними, відбувається перехід до на­ступного кроку.

На третьому етапі проводиться розробка управлінських рі­шень антикризового характеру. Основними з них є структурно-морфологічний аналіз ситуації, визначення шляхів виходу організації з кризової ситуації, визна­чення необхідних ресурсів, перевірка можливості досягнення по­ставлених цілей.

На четвертому етапі визначають­ся конкретні виконавці. Виконавець повинен мати у своєму розпорядженні необхідні і достатні ресурси для виконання анти­кризового управлінського рішення, а також за своєю кваліфіка­цією повинен відповідати рівню і складності поставлених пе­ред ним завдань.

На п'ятому етапі антикризового управління здійснюється ор­ганізація виконання управлінських рішень.

На наступному (шостому) етапі необхідні оцінка й аналіз якості виконання управлінських рішень за показниками діяль­ності організації.

У випадку, коли виконання рішення не призвело до яких-небудь змін (позитивних чи негативних), розглядають причини невиконання рішень або недосягнення запланованих результатів. Після визначення причин незадовільно­го виконання управлінського рішення готують нове рішен­ня.

Якщо виконання управлінського рішення дало свої позитивні результати, але малозначущі, то вносяться зміни в систему реалізації управ­лінських рішень.

На сьомому етапі оцінюється станвиконання антикризової програми.

Якщо фахівцями дається висновок про виконання антикризової програми, а ситуація не змі­нилася, визначаються заходи щодо зміни статусу організації, зокрема можливе визнання її банкрутом і проведення заходів, пов'язаних з реалізацією процедури банкрутства. У випадку ж, коли антикризова програма виконана, та її виконання дозволило змінити ситуацію, доцільно повернутися до звичайної управлінської діяльності.

На заключному, восьмому етапі розробляються заходи щодо про­гнозування майбутніх кризових ситуацій. Воно дозволяє якщо не уникнути кризової ситуації, то підготувати­ся до неї і мінімізувати її наслідки.

Питання для самоперевірки

1. В чому суть кризової ситуації і чим вона може бути викликана?

2. До яких негативних наслідків може призвести кризова ситуація?

3. Що таке антикризова стратегія і які стадії її розробки?

4. Назвіть основні етапи процесу виходу підприємства з кризи?

5. У чому полягає особливість прогнозування в антикризовому управлінні?