Заняття 9. Управління продуктивністю

Мета заняття – усвідомити практичну значущість планування та аналізу продуктивності праці для ефективного функціонування підприємства.

Завдання заняття – зрозуміти дію основних факторів зростання продуктивності праці; набути практичні навички з планування продуктивності праці за факторами її зростання та діагностики резервів.

Питання для обговорення на практичному занятті:

1. Класифікація резервів зростання продуктивності праці.

2. Методика планування продуктивності праці за факторами її зростання.

 

Проблемні запитання:

1. Доведіть, що мінімальним періодом розробки програм підвищення продуктивності є 2-3 роки.

2. Яким чином зниження продуктивності впливає на капітал, матеріали, персонал?

Практичні завдання з теоретичним аналізом проблеми:

Задача 1. На підприємстві працює 2500 основних робітників. В одному з цехів підприємства з 1 липня буде модернізовано 40 верстатів. Підвищення продуктивності на модернізованих верстатах становить 35%. На кожному верстаті зайнято по одному робітнику.

З а в д а н н я:

1) визначити резерв зростання продуктивності праці на підприємстві;

2) встановити, до якої групи відноситься даний резерв. Ідентифікацію резерву виконати в розрізі всіх відомих ознак класифікації резервів зростання продуктивності праці.

Задача 2. В результаті впровадження на підприємстві нової техніки трудомісткість продукції знижена на 4%. Впровадження заходів з НОП і поліпшення умов праці забезпечило збільшення числа робочих днів на рік з 228 до 230 і тривалості зміни з 7,7 до 7,9 год. За рахунок передових методів праці і впровадження системи оплати праці за кінцевими результатами виробництва продуктивність праці зросла на 1,2%.

З а в д а н н я:

1) розрахувати підвищення продуктивності праці за сукупністю всіх названих факторів;

2) віднести зазначені фактори до відомих типових груп їхньої класифікації. Показати відмінність у визначенні економії чисельності працівників за кожною групою.

Задача 3. Відомо, що у минулому році на підприємстві було виготовлено продукції на суму 2210 тис. грн. Планом на наступний рік передбачено її випуск збільшити на 5%. Чисельність працюючих на підприємстві у попередньому періоді становила 2500 осіб. Внаслідок реалізації запланованих організаційно-технічних заходів чисельність персоналу основної діяльності буде скорочено на 70 осіб.

З а в д а н н я:

1) обрахувати планове зростання продуктивності праці на підприємстві;

2) визначити частку приросту обсягу продукції за рахунок підвищення продуктивності праці та зазначити економічну значущість розроблених на підприємстві заходів для досягнення запланованого випуску.

Задача 4. За звітними даними останніх трьох років середній відсоток браку склав 6,8. Відомо, що кожний відсоток браку приносить підприємству збитки в сумі 59 тис. грн. Використання технічних (ремонт устаткування) та організаційних (підвищення кваліфікації робітників) резервів дозволило скоротити відсоток браку до 2,5. Чисельність основних робітників у базовому періоді становила 1547 осіб.

З а в д а н н я:

1) розрахувати економію чисельності робітників за рахунок скорочення втрат від браку у виробництві;

2) визначити суму, на яку зменшаться збитки від браку;

3) назвати групи резервів зростання продуктивності праці, до яких відноситься скорочення виробничого браку.

Задача 5. В цеху впроваджено нове технічне обладнання, у зв’язку з чим вивільнено для організації другої зміни 12 робітників. Робота у дві зміни позволила провести відносне скорочення 6 допоміжних робітників. В результаті підвищення кваліфікації та суміщення професій було також вивільнено 4 робітника. Базова чисельність робітників в цеху становила 320 чол., обсяг виробництва у плановому році збільшиться на 18 %.

З а в д а н н я:

1) визначити приріст продуктивності праці по кожному фактору та їх сукупності: а) на основі економії робочої сили; б) індексним методом.

Задача 6. Трудомісткість продукції на підприємстві зменшиться на 3%, кількість відпрацьованих на одного робітника годин в рік підвищиться з 1800 до 1820, обсяг сукупних поставок зменшиться з 25 до 20 %, брак продукції зменшиться з 1,5 до 0,8 %, а питома вага основних робітників підвищиться з 50 до 51 %.

З а в д а н н я:

1) визначити приріст продуктивності праці по факторам;

2) назвати групи факторів зростання продуктивності праці, за якими проводилися розрахунки.

Задача 7. Зі збільшенням глибини розробки зростає міцність гірничих порід, збільшуються витрати робочої сили на обслуговування ствола шахти, що збільшує трудомісткість видобутку тонни руди на 2,1% на кожні 50 м глибини шахти. Щорічно глибина шахти збільшується на 100 м, а продуктивність праці повинна зростати на 4,5%.

З а в д а н н я:

1) розрахувати, який приріст продуктивності праці повинні забезпечити в цих умовах матеріально-технічні і інші фактори.

Задача 8. У розрахунку на одного робітника втрати робочих днів у зв’язку з захворюваністю та травматизмом складають 9,7 днів, порушенням дисципліни праці - 0,4, за рахунок адміністративних відпусток – 1,2, додаткових відпусток за роботу в шкідливих умовах праці – 4, відволікання на інші тимчасові роботи - 0,6 дня. За звітним балансом один робітник відпрацьовує 1810 годин (226,25 дня) в рік.

З а в д а н н я:

1) визначити резерв втрат продуктивності праці;

2) ідентифікувати резерви зростання продуктивності праці.

Заняття 10. Нормування праці

Мета заняття – усвідомити практичну значущість нормування праці для управління виробничими і соціальними процесами на підприємстві.

Завдання заняття – зрозуміти сутність нормування праці, його головні елементи; з’ясувати складові робочого часу, методи дослідження ефективності його використання; засвоїти методику розрахунку норм праці і здобути навички проведення відповідних економічних розрахунків.

Питання для обговорення на практичному занятті:

1. Сутність і зміст процесу нормування праці.

2. Робочий час, його склад і структура.

3. Види норм праці, порядок їх розрахунку і галузі практичного використання.

4. Порівняльна характеристика методів нормування праці.

5. Методи вивчення ефективності використання робочого часу.

6. Перегляд норм праці.

 

Проблемні запитання:

1. Яким чином технічні, психологічні, соціальні та економічні фактори повинні враховуватись у нормуванні праці?

2. Визначте переваги фотографії робочого часу, яка проводиться методом моментних спостережень перед іншими методами вивчення використання робочого часу.

3. Яку роль виконують різні функціональні служби підприємства у розробці та впровадженні обґрунтованих норм?

4. Обґрунтуйте основні напрямки скорочення втрат робочого часу.

Практичні завдання з теоретичним аналізом проблеми:

Задача 1. На підставі проведення трьох безперервних спостережень за виконанням операції, розділеної на 5 елементів, були зроблені наступні записи поточного часу:

- перше спостереження: 10 сек., 14 сек., 2 хв. 01 сек., 2 хв. 04 сек., 2 хв. 10 сек.;

- друге спостереження: 2 хв. 21 сек., 2 хв. 24 сек., 4 хв. 08 сек., 4 хв. 12 сек., 4 хв. 17 сек.;

- третє спостереження: 4 хв. 25 сек., 4 хв. 29 сек., 6 хв. 27 сек., 6 хв. 31 сек., 6 хв. 38 сек.

З а в д а н н я:

1) визначити тривалість виконання окремих елементів операції та середній оперативний час на всю операцію;

2) пояснити, чи можна розрахований попередньо середній оперативний час прийняти за норму?

Задача 2. Після проведення та первинної обробки хронометражних спостережень за обробкою деталі на стругальному верстаті отримані наступні хроноряди (у хв.):

Ø установка заготовок вручну – 0,7; 1,2; 0,9; 2,5; 0,8; 1,6;

Ø управління верстатом (пуск) – 0,2; 0,3; 0,4; 0,25; 0,7; 0,3;

Ø стругальна обробка – 3,5; 4,1; 3,8; 3,6; 4,4; 3,7;

Ø зупинка верстата і зняття заготовки – 0,5; 0,6; 0,4; 0,5; 0,7; 0,4.

Нормативні коефіцієнти стійкості хронорядів: для першого – 3,0; для другого – 2,0; для третього – 2,5; для четвертого – 2,0.

З а в д а н н я:

1) розрахувати коефіцієнти стійкості хронорядів, при необхідності виключивши екстремальні значення;

2) визначити норму оперативного часу на всю операцію в цілому.

Задача 3. За матеріалами індивідуальної фотографії робочого часу було складено відповідний баланс (табл. 7). Норматив часу на відпочинок і власні потреби робітника встановлено на рівні 40 хв. на зміну.

Таблиця 7