Заняття 2. Населення і трудові ресурси суспільства

Мета заняття – освоїти теоретико-методологічні основи визначення сукупної пропозиції праці.

Завдання заняття – розкрити сутність процесу відтворення населення; з`ясувати роль категорій “трудові ресурси” та “економічно активне населення” у визначенні сукупної пропозиції праці; засвоїти методики аналізу демографічних процесів, кількісної характеристики трудових ресурсів, прогнозування потреби в них; здобути практичні навички проведення відповідних економічних розрахунків.

Питання для обговорення на практичному занятті:

1. Загальна характеристика населення і процесу його відтворення. Основні тенденції демографічних змін в Україні.

2. Кількісна оцінка процесу відтворення населення.

3. Поняття і склад трудових ресурсів та економічно активного населення.

3. Соціально – економічна характеристика трудових ресурсів.

4. Методи прогнозування чисельності і складу трудових ресурсів.

5. Основні етапи визначення потреби в трудових ресурсах на макро- та мікрорівнях.

6. Баланс трудових ресурсів та методика його розробки.

7. Схема балансу ринку праці.

 

Проблемні запитання:

1. Яким чином існуюча демографічна ситуація впливає на процес відтворення трудових ресурсів в країні?

2. Чому в більшості країн світу межі працездатного віку розширені?

3. Який поділ трудових ресурсів буде сприяти розробці ефективних заходів по задоволенню потреб населення в трудовій діяльності?

4. Поясніть практичне значення дослідження вікової, статевої і професійно – кваліфікаційної структур трудових ресурсів.

Практичні завдання з теоретичним аналізом проблеми:

Задача 1. Середньорічна чисельність населення регіону – 345 тис. осіб. Протягом року у регіоні народилося 8500 дітей, померло – 6600 осіб. Загальний приріст за рік склав 60 тис. осіб.

З а в д а н н я:

1) розрахувати усі можливі показники кількісної оцінки процесу відтворення регіону;

2) зробити висновки відносно демографічної ситуації в регіоні та порівняти її з наявними демографічними тенденціями в Україні.

Задача 2. Чисельність населення міста на початок року дорівнювала 870 тис. осіб. Чисельність чоловіків у середньому за рік склала 405 тис. осіб або 45 % до всього населення. У загальній середньорічній чисельності жінок 30% становлять жінки віком до 15 років, 36 % - віком 15-49 років, 34 % - віком 50 років і старше.

За рік коефіцієнт народжуваності склав 25 ⁰/₀₀, коефіцієнт смертності – 10 ⁰/₀₀. Протягом року вибуло з міста 30 тис. осіб.

З а в д а н н я:

1) обчислити показники: середньорічна чисельність населення, число народжених за рік, число померлих протягом року, абсолютна і відносна величина природного приросту населення, коефіцієнт фертильності (плідності), загальний приріст населення, механічний приріст населення, чисельність населення на кінець року, коефіцієнт життєвості населення;

2) визначити темпи приросту населення міста в розрізі причин і пояснити майбутній розвиток ринку праці при умові, що характер виявлених змін є стійким.

Задача 3. Середньорічна населення регіону дорівнювала 700 тис. осіб. Коефіцієнт природного приросту населення – (-) 12 ⁰/₀₀, сальдо міграції – (-) 6 тис. осіб.

З а в д а н н я:

1) обчислити, якою буде чисельність населення регіону через 3 роки за умов збереження існуючих демографічних і міграційних тенденцій;

2) визначити, як може зміниться ситуація на регіональному ринку праці в поточному і довгостроковому періодах, якщо в регіоні розроблена дійова програма щодо стимулювання народженості.

Задача 4. Чисельність населення міста на початок року становила 530 тис. осіб. Частка населення працездатного віку – 0,81; коефіцієнт працездатності населення працездатного віку - 0,95. У народному господарстві було зайнято 8 тисяч пенсіонерів та підлітків. Рух трудових ресурсів характеризуються такими коефіцієнтами:

- природного поповнення – 10 ⁰/₀₀;

- природного вибуття – 11 ⁰/₀₀;

- механічного поповнення – 7 ⁰/₀₀;

- механічного вибуття – 4 ⁰/₀₀.

З а в д а н н я:

1) обчислити фактичну чисельність трудових ресурсів міста на початок року;

2) розрахувати прогнозовану чисельність трудових ресурсів у місті через 5 років;

3) визначити співвідношення між окремими джерелами формування пропозиції на міському ринку праці. Назвати фактори зміни структури трудових ресурсів, якщо місто розташоване в регіоні інтенсивного освоєння і серед осіб, які прибувають переважають особи віку високої трудової активності.

Задача 5. Чисельність населення району на початок року становила 700 тис. осіб, з яких 400 тисяч – особи працездатного віку. Чисельність інвалідів I та ІІ груп у працездатному віці та осіб, що одержували пенсії на пільгових умовах дорівнювала 30 тис. осіб. У народному господарстві було зайнято 330 тисяч працездатних осіб працездатного віку та 50 тисяч пенсіонерів і підлітків.

Протягом року досягли працездатного віку 10 тис. осіб, пенсійного – 20 тис. осіб, з яких продовжили працювати 8 тис. осіб. За рік звільнилось 6 тис. пенсіонерів, які раніше працювали. За цей же період стали інвалідами або ж вмерли в працездатному віці 1400 осіб, на постійне мешкання приїхало 7 тис. осіб, а виїхало – 6 тис. осіб працездатного віку.

З а в д а н н я:

1) розрахувати чисельність трудових ресурсів на початок і кінець року;

2) обчислити коефіцієнти природного, механічного і загального приросту трудових ресурсів;

3) визначити прогнозовану середньорічну чисельність трудових ресурсів через 2 роки;

4) оцінити характер відтворення трудових ресурсів району.

Задача 6. Відомо, що в місті нині проживає 45 тис. дітей віком 14 років. Вірогідність залишитись живими для них при переході до 15-річного віку дорівнює 0,985, від 15 до 16-річного віку – 0,990. Середня норма охоплення осіб 16 років навчанням в попередні роки дорівнювала 0,83 при динаміці скорочення на 5 % щорічно.

З а в д а н н я:

1) визначити розмір поповнення реальних трудових ресурсів міста через 2 роки;

2) зробити висновки відносно перспектив розвитку у місті закладів навчання при умові незмінності інших впливових факторів.

Задача 7. Середньорічна чисельність населення міста дорівнює 500 тис. осіб, а частка населення працездатного віку – 85 %. Коефіцієнт працездатності населення працездатного віку дорівнює 0,97. У народному господарстві було зайнято 25 тисяч пенсіонерів та підлітків. Загальна чисельність зайнятих становила 230 тис. осіб, а незайнятих працездатного віку – 30 тис. осіб.

З а в д а н н я:

1) розрахувати середньорічну чисельність трудових ресурсів міста;

2) визначити сальдо маятникової міграції;

3) виділити групи осіб, частка яких є переважною у міграційних потоках трудових ресурсів. Пояснити вплив міграційних процесів на якісні параметри розвитку ринку праці.

Задача 8. У звітному році чисельність трудових ресурсів у місті становила 87 тис. осіб, з них 26 тисяч – це працюючі пенсіонери, з яких 3,2 тисячі становлять особи у першому п’ятиріччі пенсійного віку.

Попередньо визначено, що чисельність чоловіків і жінок у першому п’ятиріччі пенсійного віку на плановий період зросте на 750 осіб. Коефіцієнт трудової активності пенсіонерів у першому п’ятиріччі пенсійного віку становить 0, 57.

З а в д а н н я:

1) обчислити чисельність працюючих пенсіонерів на плановий період;

2) розрахувати відсоток збільшення трудових ресурсів міста за рахунок працюючих пенсіонерів, якщо поповнення за рахунок працюючих підлітків становить 200 осіб;

3) обґрунтувати фактори, які впливають на зростання кількості працюючих пенсіонерів і підлітків.

Задача 9. У регіоні працюють 3 підприємства виробничої сфери (табл. 1).

Таблиця 1

Перспективи розвитку місцевих підприємств і наявна на них робоча сила

Підприємства	Фактична чисельність, осіб	Планований % зростання обсягу продукції	Планований % зростання продуктивності праці
1. Цементний завод		6,5	3,0
2. Швейна фабрика		3,2	1,9
3. Молокозавод		4,0	2,3

З а в д а н н я:

1) розрахувати планову потребу кожного з місцевих підприємств в працівниках;

2) пояснити, як потрібно узгодити потребу підприємств в робочій сили з параметрами ринку праці.

Задача 10. На обліку в міському центрі зайнятості на початок року перебувало 30,7 тис. осіб. Протягом року з підприємств міста було звільнено 5,1 тис. осіб через скорочення штатів, 780 осіб – з причин плинності кадрів. З 3560 випускників денної форми навчання середніх та вищих навчальних закладів до центру зайнятості звернулося 1290 осіб. Крім того, виявили бажання працювати за наймом 462 особи з числа зайнятих у домашньому господарстві.

Роботодавці подали до центру зайнятості міста заявки на заповнення 1300 вакантних робочих місць.

З а в д а н н я:

1) дослідити структуру поточної пропозиції робочої сили;

2) визначити число трудоактивних осіб, для яких на кінець року не вирішене питання працевлаштування при умові, що професійні характеристики наявної на місцевому ринку праці незайнятої робочої сили відповідають вимогам роботодавців;

3) обчислити навантаження на одне вільне робоче місце і порівняти його з аналогічним показником у середньому по країні.

 

Заняття 3. Соціально-трудові відносини як система (семінар – дискусія “за круглим столом”)

Мета заняття – усвідомити важливість соціально-трудових відносин та особливості їх регулювання.

Завдання заняття - з'ясувати характеристики категорії «соціально-трудові відносини», класифікаційні та якісні ознаки соціально-трудових відносин, особливості їх системи в сучасному українському суспільстві.

Питання для обговорення на практичному занятті:

1. Характеристика соціально-трудових відносин.

2. Принципи та форми соціально-трудових відносин.

3. Фактори формування соціально-трудових відносин.

4. Якість трудового життя як критерій оцінки соціально-трудових відносин.

5. Формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні.

Запитання для дискусійного обговорення:

1. Охарактеризуйте поняття соціально-трудові відносини. В чому, по-вашому, полягає відмінність категорії соціально-трудові відносини від категорій «виробничі відносини» та «трудові відносини»?

2. В чому полягає відмінність між суб’єктами та сторонами соціально-трудових відносин?

3. Які складові входять до системи соціально-трудових відносин? Охарактеризуйте складові системи соціально-трудових відносин в Україні.

4. Чому соціально-трудовим відносинам останнім часом почали приділяти увагу на макрорівні?

5. В чому полягає особлива роль держави як суб’єкта в соціально-трудових відносинах?

6. В чому відмінність розвитку соціально-трудових відносин в Україні від їх розвитку у країнах із розвинутою ринковою економікою?

7. Яких прав і обов’язків набуває найманий працівник як суб’єкт соціально-трудових відносин?

8. Чим визначається кожна конкретна форма соціально-трудових відносин? Зазначте відмінності між формами соціально-трудових відносин, які існують в Україні та в розвинутих країнах світу.

9. Чим відрізняються між собою типи соціально-трудових відносин, що будуються на принципах солідарності та субсидіарності?

10. Яку роль відіграє система «державного патерналізму»?

11. Який тип соціально-трудових відносин є найпоширенішим в розвинених країнах і чому?

12. Чому якість трудового життя є критерієм оцінки соціально-трудових відносин?

13. Обґрунтуйте економічні і соціальні наслідки погіршення якості трудового життя.

14. Якими показниками оцінюється якість трудового життя? Охарак-теризуйте рівень якості трудового життя в Україні.

15. Поміркуйте, якими індикаторами можна було б доповнити систему показників оцінки якості трудового життя?

16. Чи може економіка бути ефективною при наявності низького рівня якості трудового життя?

17. Як відбувається формування і регулювання системи соціально-трудових відносин в Україні?

18. Проаналізуйте стан розвитку соціально-трудових відносин в Україні. До якого типу можна віднести їх на сучасному етапі?

19. Чим пояснюється відмінність системи соціально-трудових відносин в Україні від розвинутих країні світу?

20. В чому мають полягати основні завдання створення в Україні нової системи соціально-трудових відносин?