Просте і розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається у безперервному процесі ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці, технічного переоснащення, реконструкції та розширення виробництва. Необхідною умовою нормального протікання процесів відтворення є постійний облік рівня зносу основних фондів.
Розрізняють два види зносу основних виробничих фондів підприємства: фізичний і моральний.
Фізичний знос (спрацювання) настає під впливом дії навколишнього середовища та експлуатаційних навантажень. При цьому деформуються деталі, метал корозує, зношуються тертьові поверхні. Фізичний знос зменшує вартість основних фондів і робить їх непридатними до експлуатації.
Фізичне спрацювання будь-якого засобу праці можна поділити умовно на дві частини: одну з них періодично ліквідують внаслідок проведення ремонтів; другу ж частину зносу в такий спосіб усунути неможливо. З часом цей знос поступово накопичується і зумовлює такий технічний стан того або іншого засобу праці, коли подальше використання його у виробництві стає неможливим, тобто настає момент повного фізичного спрацювання, яке вимагає заміни такого засобу праці новим аналогічного призначення. У зв'язку з цим розрізняють усувний (тимчасовий) і неусувний фізичний знос.
Ступінь фізичного зносу окремої одиниці основних фондів можна визначити трьома розрахунковими методами:
· за строком її експлуатації (порівнянням фактичної і нормативної величин з урахуванням ліквідаційної вартості), тобто визначенням наступного коефіцієнту фізичного зносу:
, (2.7)
де 
– фактичний термін експлуатації, років; 
– нормативний термін експлуатації, років;
· за даними обстеження технічного стану (обчисленням відносної величини економічного спрацювання, тобто відношення їх вартості, перенесеної на вартість готової продукції, до загальної балансової вартості на кінець року);
· на основі відношення вартості чергового капітального ремонту до початкової вартості основних фондів.
Моральний знос. Процес знецінення задіюваних засобів праці до настання їх повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Такий знос характеризується втратою засобами праці своєї споживної вартості внаслідок удосконалення застосовуваних та створення нових засобів виробництва, упровадження принципово нової технології, старіння вироблюваної продукції.
Моральне старіння властиве передусім знаряддям праці та транспортним засобам. Воно завдає реальних економічних збитків підприємствам. Існує два способи щодо оцінювання морального зносу основних виробничих фондів:
· за зміною у відтворенні основних виробничих фондів за умов наявного стану розвитку науково-технічного прогресу:
, (2.8)
де 
– первісна вартість основних фондів певної групи; 
– відновна вартість основних фондів;
· на основі врахування первісної вартості нових та старих основних виробничих фондів, їхньої продуктивності та терміну експлуатації:
, (2.9)
де 
– відповідно первісна вартість застарілого (старого) та нового устаткування, 
– річна продуктивність старого та нового устаткування; 
– термін експлуатації старого та нового устаткування.
Відшкодування зносу основних виробничих фондів здійснюється шляхом амортизації.
