Економічна суть, матеріальний склад і структура оборотних фондів та оборотних коштів промислового підприємства

Оборотні фонди підприємства. Частина виробничих фондів, яка повністю споживається в одному виробничому (технологічному) циклі і пере­носить повністю свою вартість на вартість новоствореної продукції. Оборотні фонди, як ма­теріальні ресурси виробництва, формують речові еле­менти продукції, що виготовляється (сировина, конструкційні мате­ріали), створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), а та­кож збереження і транспортування сировини і готових виробів (різні допоміжні матеріали — мастила, фарби, тара).

У практиці господарювання до оборотних фондів належать інстру­менти та інвентар з терміном експлуатації до одного року і вартістю до 100 одиниць національної валюти, а також усі спеціальні інструменти, пристрої, одяг та взуття незалежно від терміну використання і вартості.

За виробничим призначенням оборотні фонди підприємства поді­ляються на такі групи:

· виробничі запаси, тобто предмети праці, які ще не залучені до виробничого процесу і перебувають на складах підприємства у виг­ляді певних запасів;

· незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготов­лення, тобто продукція, яка не пройшла усі стадії оброблення;

· витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси є найбільшою частиною оборотних фондів. До них належать сировина, основні й допоміжні матеріали, покупні на­півфабрикати, паливо і пальне, тара, запасні частини для ремонту, ма­лоцінні інструменти і господарський інвентар, що швидко зношуються.

Незавершене виробництво. Предмети праці, оброблення чи пере­роблення яких не завершено підприємством і вони перебувають на різних стадіях виробничого процесу. До напівфабрикатів власного ви­робництва належать предмети праці, що їх повністю оброблено чи пе­рероблено у певному виробничому підрозділі підприємства, але вони потребують подальшого оброблення в інших його підрозділах.

Витрати майбутніх періодів. Грошові витрати за певний пері­од, які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг) у наступні періоди. Це витрати на проектування, підготовку виробництва та освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і ви­нахідництво тощо.

Процентне співвідношення між окремими групами і елементами оборотних фондів (виробничі запаси, незавершене виробництво, вит­рати майбутніх періодів) має назву виробничо-технологічної струк­тури оборотних фондів. На неї впливають такі чинники: тип вироб­ництва, особливості продукції та технології її виготовлення, умови забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів становлять: виробничі запаси на підприємствах легкої промисловості (85 – 90%); незавершене виробництво на підприємствах машинобудування (30 – 40% через велику тривалість виробничого циклу); витрати майбутніх переодів на підприємствах добувної промисловості (40 –50%).

У процесі безперервного руху вартість оборотних фондів певний час знаходиться не у сфері виробництва, а у сфері обігу, набуваючи при цьому товарної чи грошової форми. Таким чином, вони стають фондами обігу і використовуються для обслуговування процесу реа­лізації виробленої продукції (розрахункові документи в банках на інкасо; інші кошти в розрахунках; залишки товарної продукції на складах; інші кошти; дебіторська заборгованість; готівка в касі; готова продукція, яка знаходиться у дорозі).

Сукупність оборотних фондів і фондів обігу в грошовій формі є оборотними коштами підприємства.

Отже, оборотні кошти підприємства – це грошові кошти, що авансовані для формування виробничих запасів незавершеного виробництва, за­лишків готової продукції та інших предметів праці, необхідних для підтримування безперервності виробничої діяльності.

За джерелами формування оборотні кошти промислового підприємства поділяють на:

· власні оборотні кошти, тобто засоби, які придбані підприємством при його створенні для забезпечення нормального функціонування;

· залучені оборотні кошти, тобто фонди обігу, представлені кредитами, позиками від інших організацій.

За способами планування та нормування оборотні кошти промислового підприємства поділяють на:

· нормовані оборотні кошти – мінімальні кошти, які необхідні для забезпечення безперебійного функціонування підприємства;

· ненормовані оборотні кошти – додаткові засоби, які використовуються для розширення виробництва.