Класифікація підприємств за різними ознаками. Сьогодні налічується значна кількість класифікаційних ознак підприємств, основними із яких є такі:

Сьогодні налічується значна кількість класифікаційних ознак підприємств, основними із яких є такі:

1. Форма власності:

· приватні підприємства, які діють на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

· колективні підприємства, які діють на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

· комунальні підприємства, які діють на основі комунальної власності територіяльної громади;

· державні підприємства, які діють на основі державної власності. Характерною особливістю таких підприємств є отримання державних (бюджетних) коштів на організацію, управ­ління та виробничу діяльність при самостійному виборі методів здій­снення виробництва і суворому контролі та регулюванні з боку дер­жави;

· змішані підприємства, які засновані на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

 

2. Обсяги діяльності та кількість працюючих:

· великими визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п’яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні;

· малими визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п’ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п’ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Вони є найпоширенішими в економічно розвинутих країнах світу: у США, Канаді, Німеччині, Великобританії, Японії, де їхня частка у загальному обсязі зареєстрованих підприємств становить понад 80%. В Україні такими підприємствами вироблено у 2007 році майже 12% ВВП, і з них 51% – це підприємства громадського харчування та торгівлі; 15% – підприємства, які займаються виробництвом продукції; 5% – підприємства побутового обслуговування, а 29% – інші підприємства. Зазвичай у промисловості та будівництві чисельність працюючих на підприємстві є до 200 осіб, у інших галузях виробничої сфери – до 50 осіб; у науці і науковому обслуговуванні – до 100 осіб; у галузях невиробничої сфери – до 25 осіб; у роздрібній торгівлі – до 15 осіб.

· середні усі решта.

 

3. Спосіб утворення та формування статутного фонду:

· унітарні підприємства, які створюються одним засновником, що виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні та комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника;

· корпоративні підприємства, які утворюються, як правило, двома або більше засновниками за їх спільною згодою, затвердженою договором, і діють на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у т. ч. через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

 

4. Технологічна (територіяльна) цілісність та ступінь підпорядкування:

· головне підприємство. Підприємство, яке контролює інші фірми;

· дочірнє підприємство. Юридично самостійне організаційне утворення, що здійснює комерційні операції і складає звітний баланс. Материнська компанія (головне підприємство) контролює діяльність усіх дочірніх компаній, володіє контрольним пакетом їх акцій;

· асоційоване підприємство. Формально самостійне підприємство, але з різних причин залежне від головного підприємства і мусить підпорядковуватися його стратегічним цілям;

· філія. Підприємство, яке не є юридично чи господарсько самостійніним, не має власного статуту та балансу, діє від імені і за дорученням головного підприємства, має однакову з ним назву.

 

5. Цілі функціонування та характер діяльності:

· комерційні підприємства. Підприємства, метою яких є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку;

· некомерційні підприємства. Підприємства, діяльність яких спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

 

6. Приналежність капіталу:

· національні підприємства. Підприємства, капітал яких належить підприємцям своєї країни;

· іноземні підприємства. Унітарні або корпоративні підприємства, створені за законодавством України, які діють виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або підприємства, придбані повністю у власність цих осіб;

· спільні підприємства. Створені відповідно до вимог законодавства підприємства, в статутному фонді яких не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

 

7. Правовий статус та форма господарювання:

· приватні підприємства. Підприємства, які діють на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватними є також підприємства, що діють на основі приватної власності суб’єкта господарювання – юридичної особи;

· кооперативні підприємства. Корпоративні або унітарні підприємства, що діють на основі колективної власності засновника (засновників);

· орендні підприємства. Підприємства, які створені орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності;

· господарські товариства. Підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами внаслідок об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених Господарським кодексом України, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

 

Водночас підприємства різних галузей господарства мають свої особливос­ті, тому їх можна класифікувати за певними ознаками. Так, підпри­ємства промисловості поділяються:

· за видом сировини, що використовується, – на підприємства видобувної та переробної промисловості;

· за призначенням готової продукції підприємства на такі, що ви­робляють засоби виробництва, і такі, що виробляють предмети спо­живання;

· за особливостями функціонування виробничого процесу в часі, – на підпри­ємства з перервним і безперервним виробництвом;

· за часом роботи впродовж року, – на підприємства сезонного та річного циклів;

· залежно від обсягів виробництва однотипної продукції і широти номенклатури, – на підприємства масового, серійного, одиничного і дос­лідницького виробництва;

· за ступенем механізації й автоматизації виробництва, – на підприємства з автоматизованим, комплексно-механізованим, ручним виробництвом.