Життя – це дорога до неба, нашої справжньої вітчизни?

Життя … Таке просто слово, зрозуміле кожному з нас. Синонімами до його є існування, животіння, дорога.

Воно дається нам тільки раз, другого вже не буде. Наша дорога веде нас тернистими стежками, які часто так звужуються, що починаєш думати вже про неземне. Тоді ти ставиш собі запитання:» Чи справді життя є дорогою до

неба?»

 

Тема твору – речення описового характеру, в якому немає сформованої тези.

Якщо ж тема твору описового характеру, то теза може бути висловлена подібно до попередньої.

Наведемо приклад.

Книжка – німий учитель.

Наш вік – вік інформаційних технологій. Зараз про книгу мало хто говорить. Краще сісти за комп’ютер, відшукати реферат чи твір і просто його завантажити собі і роздрукувати. Потім віднести в школу, мати оцінку. «А для чого тоді книга? Яка її роль у нашому житті? - ось ті важливі питання, які висуває нам життя.

Тезу ми доводимо за допомогою арґументів.

Аргументи – це частина тексту, об’єднана мікротемою, окремим питанням, яке розглядатиметься; це думка, яку треба довести; це теоретичні положення, абстрактні міркування. Граматично вона втілюється в зв’язку між реченнями.

На ваш розсуд пропонуємо алгоритм для формування аргументів:

** Уважно декілька раз перечитай сформульовану тезу.

** Зясуй, які думки можуть довести правдивість твоєї тези.

** Запиши їх.

**Перечитай написане, чи докази аргументують твою точку зору.

** Якщо тобі важко висловитись, згадай про обов’язкові вирази -штампи, потрібні для аргументації.

Як приклад наведу аргументи до деяких запропонованих тез.

Ніхто не знає сили своїх здібностей, поки їх не випробує…

Свою думку я можу аргументувати так. По-перше, здібність – це здатність робити щось найкраще. По –друге, людина, яка не знає сили своїх здібностей, може багато працювати над собою і досягти визнання.

 

Книжка – німий учитель.

Які ж аргументи можуть бути запропоновані на користь мого погляду стосовно ролі книжки у житті людини?! Наведу декілька, як на мій погляд, найпереконливіших. По-перше, книга цінувала здавна. До нас дійшло досить багато цінних книг, які переписували у монастирях ченцями. Ці творіння несуть до нс подих віків. По-друге, книга мовчить, але її безмовність може дати надзвичайно багато знань. По- третє, той, хто читає він пізнає світ, себе.

Кожен аргумент потрібно ілюструвати конкретними прикладами.

Приклади – це реальна дійсність. Далі я пропоную знову алгоритм дій:

** Перечитай зосереджено і вдумливо тезу і аргументи.

** Вибери приклади з літератури, історії чи власного життя.

** Приклади подавай стисло, не переказуючи змісту твору, не аналізуючи образи.

** Перевір, обрані тобою приклади стосуються тези і аргументів.

** При потребі пригадай мовні конструкції.

Один із них має бути наведений із художньої літератури (української, світової чи Біблії) чи мистецтва (живопис, архітектура, скульптура, музика, кіно, театр); другий – з історії, суспільного чи особистого життя.

Учні повинні пам’ятати, що пишуть твір на вільну тему, а не літературну, тож повинні стежити, щоб висловлення не обернулося на детальний аналіз твору чи характеристику образу. Якщо це один приклад, то буде тільки абзац, а ні в якому разі не сторінка. Звичайно, треба назвати автора, твір, проблему, образи. Якщо наводите приклад із мистецтва. Не забудьте зазначити назву картини, архітектурної пам’ятки, музичного чи драматичного твору.

Приклади з історії, власного чи суспільного життя повинні бути життєвими і правдивими. Для цього слід розповідати про конкретну людину, ситуацію чи подію, факт, указати своє ставлення до них і дати їм свою оцінку.

Тут потрібно застерегти від сплутування аргументів із прикладами. Щоб цього не сталося варто пам’ятати, що аргументи - міркування, а приклади – реальна дійсність чи факти.

Наведемо зразки використання прикладів.

Життя – це гра, з якої людина ніколи не виходить переможцем…

Скарбниця нашої літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. У зв’язку з цим мені хочеться згадати твір Павла Загребельного «Я- Богдан». У ньому гетьман Війська Запорозького сповідується перед читачем. Звичайно. для нього життя було величезною грою і боротьбою, але і переможцем він не став, бо було Берестечко.

Факти з історії, що у більшості визначних діячів України життя було таким, з якого вони не виходили переможцями. Наприклад, для Роксолани життя було грою і боротьбою за виживання, та вона була переможеною, коли бачила, як її діти боролися за право керувати Османською імперією.