Теза сформована у темі твору.

Як на мене, то це просто, бо учень має погодитися чи не погодитися з тим. що йому пропонують. Саме тут можна почати свою роботу, використовуючи мовні конструкції на кшталт:

** Я підтримую думку, висловлену у назві твору…..

** Важко не погодитися з тезою, яку нам пропонують для обговорення….

** Не можу погодитися із думкою, яка звучить у темі твору. Я висловлю своє бачення цієї проблеми….

** Мені здається, що теза, яка нам запропонована для роздуму, помилкова. Я хотіла довести протилежне твердження….

Тепер розглянемо приклади, які пропонують готову тезу.

Ніхто не знає сили своїх здібностей, поки їх не випробує…

Багато розмов точиться про здібності людські. Ось і нам треба висловити свої міркування, які стосуються проблеми людина і талант.

Я повністю згоджуюся з думкою, висловленою у назві твору. Вважаю, що людина не може сама збагнути силу свого талану. Просто нам не дано право вихваляти себе, коли ти ще неоцінений іншими.

 

Усяка справжня освіта досягається шляхом самоосвіти…

Колись для мене слово «самоосвіта» було незрозумілим. Та пройшов час, це слово стало для мене важливим.

Я вважаю, що недарма і тема нашого твору звернена до двох ключових слів:»освіта», «самоосвіта».

Важко не погодитися з тезою, що нам пропонують для обговорення. Наш світ вимагає людини освіченої, бо постійно йде оновлення науки. Важливо, щоб людина працювала над удосконаленням свого інтелектуального рівня.

Слід зауважити, коли тему твору сформовано у вигляді афоризму, учневі потрібно просто зрозуміти його. Коли ж виникає невпевненість щодо правильності розуміння, то, формулюючи тезу, треба зазначити:»Запропоновану для роздуму думку я розумію так…» і довести своє твердження.

Для ілюстрації цього прикладу розглянемо дві теми.

Будь-яке добро сховане у вдячності, як вогонь і світло в камінці.

Цей афоризм належить Григорію Сковороді. Звичайно, я не знаю, за яких обставин він сказав ці слова. Можливо,неправильно і трактую їх. Цей афоризм я розумію так.

Добро завжди сховане десь далеко. Людина,яка здатна та такі вчинки, само того не відає. Вона заслуговує вдячності, якої важко відшукати. Мабуть. Моя думка не досить оригінальна. Мало хто на добро відповідає вдячністю чи не так?!

 

Життя – це гра, з якої людина ніколи не виходить переможцем…

Д.Лондон

Афористично сформовану тему твору, як на мене, слід розуміти так: кожен із нас розуміє, що життя - це гра з самим собою, з світом, друзями. Хіба можна з такої гри вийти переможцем. Безперечно, що ні! Особисто я вважаю,що переможець просто на певний час дістає бонус від долі, який треба віддати іншому.

 

Тема твору – дилема (вибір двох варіантів).

Щоб сформулювати таку тезу є кілька можливих способів:

** стати на бік однієї з частин дилеми;

** обєднати дві точки зору;

** запропонувати третій варіант (свій).

Тепер ми це розглянемо на прикладі.

Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий зорі. Що кому?

О. Довженко

Перший варіант.

На мою думку, людина - митець – це не просто людина, а носій Добра і Духовності. Я згоджуюся з думкою про те, що коли кожен із нас, який несе великий духовний потенціал, подивиться на щось, то побачить щось прекрасне. Яке забажає донести до всіх.

Другий варіант.

Що для мене калюжа? Просто якась багнюка. Як я можу в ній щось побачити, крім брудної води і жаб?! Я не згоджуюся з думкою автора про те, що калюжа серед шляху – це щось поетичне чи обожнюване. Більшість людей не ті, хто живе ілюзіями.

Третій варіант.

Ми всі земні люди. Нічого страшного, що хтось бачить у простому величне, а хтось – ні. Сама природа людини така. Не варто протиставляти ці дві точки зору. Вони обидві заслуговують на увагу.

3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформувати самому.

Тут потрібно виявити справжню самостійність мислення і сформувати власну.

Спочатку ми пишемо про складність запропонованого для судження поняття або про різне сприйняття людьми або про його загальновизнане значення, а в другому – про своє власне розуміння.