¨ за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків,
¨ перевищення своїх повноважень,
¨ порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України (догана, звільнення), можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
¨ попередження про неповну службову відповідність;
¨ затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Кримінальна відповідальність – це різновид юридичної відповідальності, суть якої полягає у застосуванні судом від імені держави до особи, яка вчинила злочин, державного примусу у формі покарання.
Цивільна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, який полягає у настанні передбачених цивільно-правовою нормою негативних майнових наслідків, які завжди є для правопорушника додатковим майновим обтяженням.
На державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції.
Державні службовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу. Інші обмеження, пов'язані з проходженням державної служби окремими категоріями державних службовців, встановлюються виключно законодавчими актами України.
Граничний вік перебування на державній службі становить 62 років для чоловіків і 60 років для жінок.
Прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.
Основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.
3. Процес проходження державної служби у сфері виконавчої влади багато в чому залежить від галузі діяльності державного службовця, повноважень та обов'язків окремих службовців. За цими ознаками всі службовці органів державного управління поділяються на види. В теорії адміністративного права та практиці державного управління найбільш» поширеною класифікація державних службовців на види за владними повноваженнями, які закріплюються як у законодавчих актах, так і в інших правових документах — положеннях, статутах, рішеннях.
За такою класифікацією виділяють: допоміжний (технічний) персонал, спеціалістів, посадових осіб та представників адміністративної влади.
Діяльність допоміжного персоналу пов'язана з виконанням матеріально-технічних дій(операцій), які не тягнуть за собою юридичних, наслідків, але мають велике значення в управлінській практиці, оскільки в процесі такої діяльності готуються умови для здійснення юридично значущих дій. До складу допоміжного персоналу входять: секретарі, діловоди, архіваріуси, лаборанти, стенографісти та ін.
До спеціалістів належать службовці, які мають професійні знання в окремих галузях та. здійснюють професійну діяльність. Це лікарі, вчені, агрономи, юрисконсульти та ін. Їх посади не пов’язані з керівною діяльністю і не породжують юридичних наслідків. Лише в окремих випадках їх дії можуть створювати юридичні наслідки, наприклад, викладач приймає іспит, лікар видає лікарняний листок.
До посадових осіб, як вже говорилося, належать ті службовці, на яких покладено здійснення організаційно-розпорядчих та контрольно-дорадчих функцій. Їх дії пов’язані з виконанням цих функцій, завжди тягнуть за собою юридичні наслідки. Вони своїми діями створюють юридичні акти, які здатні породжувати, змінювати, припиняти конкретні юридичні відносини.
До представників адміністративної влади належать службовці, чиї дії поширюються на осіб, що їм не підпорядковані (працівники міліції, державних інспекцій, державної контрольно-ревізійної служби та ін..) Вони наділені правом застосовувати адміністративний примус, а деякі з них – і адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення.
4. Інститут проходження державної служби складається з: організації підбору кадрів в управлінський апарат; здійснення переміщень працівників по службі; встановлення і реалізації засобів звільнення з державної служби.
Стадії проходження державної служби:
-прийняття на службу.
-просування по службі.
-припинення служби.
Прийняття на службу - процес зарахування на державну службу за результатами конкурсного відбору.
Основними процедурами на стадії прийняття на державну службу є:
· прийняття керівником органу рішення щодо проведення конкурсу на заміщення вакантної посади;
· проведення конкурсу зі складанням іспиту;
· видання наказу чи розпорядження про прийняття особи на посаду державного службовця;
· прийняття присяги державного службовця;
· присвоєння відповідного рангу державного службовця в межах відповідної категорії.
Слід зазначити, що лише на посади третьої - сьомої категорій прийняття на державну службу здійснюється на конкурсній основі. Рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця.
Просування по службі - процес зайняття державним службовцем більш високої посади або присвоєння більш високого ранту.Однією з основних процедур, що відбуваються під час просування по службі, є атестація Звичайно, атестація проводиться один раз на три роки Атестація - процес оцінювання результатів роботи, ділових і професійних якостей державного службовця, в результаті якого виявляється ступінь відповідності посаді, яку він обіймаєАтестації підлягають державні службовці всіх рівнів, в тому числі ті, які внаслідок організаційних змін обіймають посади менше ніж один рік, якщо їх посадові обов'язки не змінилися На підставі всебічного аналізу виконання основних обов'язків, складності виконуваної роботи та її результативності комісія ухвалює одне з таких рішень
· відповідає займаній посаді,
· відповідає займаній посаді за умови виконання рекомендацій щодо підвищення кваліфікації з певного фахового напряму, набуття навичок роботи на комп'ютері тощо,
· не відповідає займаній посаді
Атестованими вважаються державні службовці, визнані комісією такими, що відповідають займаній посаді, або відповідають займаній посаді за певних умов (постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р № 1922 «Про затверждення Положення про проведення атестації державних службовців»)
Припинення служби - процес завершення державної служби, що зумовлює втрату статусу державного службовця
Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється в разі
· порушення умов реалізації права на державну службу,
· недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог (корупційні дії, участь у страйках та ш),
· досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби,
· відставки державних службовців, які обіймають посади першої або другої категорії,
· виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (недієздатність, судимість, несумісна із зайняттям посади, наявність близьких родичів серед керівників),
· відмови державного службовця від прийняття або порушення присяги,
· неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів
