Призначення, ТТХ та можливості розвідувально-ударних комплексів

В зв’язку з тим, що у сучасному бою обстановка змінюється дуже швидко, навіть невелике запізнення у видачі розвідінформації приводить до зниження ефективності бойових дій. Тому в останні роки велика увага приділяється розробці та застосуванні засобів, які використовують дані розвідки в реальному масштабі часу для нанесення удару. Такими засобами є розвідувально-ударні комплекси (РУК) «ПЛСС», «Ассолт Брейкер», «ДЖІСАК». Головним у цих комплексах є те, що дані різних видів повітряної розвідки обробляються з допомогою ЕОМ на борту літака або на наземному центрі з великою точністю і в автоматичному режимі передаються на різноманітні види зброї у реальному масштабі часу. При цьому літак, як правило, знаходиться за зоною поразки засобів ППО і ретранслює сигнали управління на зброю та наземні пункти управління.

РУК «ПЛСС» призначений для розвідки і вогневої поразки випромінюючих засобів противника. Особливою відзнакою цього комплексу є ведення радіо- і радіотехнічної розвідки та обробка розвідувальних даних по виявленню місцеположення і типів РЕЗ противника з практично одночасним нанесенням ударів по ним.

Система «ПЛСС» вирішує дві групи завдань:

ведення радіо- і радіотехнічної розвідки працюючих РЕЗ та включає виявлення, розпізнавання, класифікацію та визначення місцеположення комплексів ППО, вузлів радіозв’язку і других наземних об’єктів на площі 200…300 тис. км2;

управління зброєю, яке включає автоматичне радіокомандне наведення на виявленні цілі керованої зброї класу «поверхня–поверхня», «повітря–поверхня» і літаків ТА.

Система передбачає можливість автоматичного керування зброєю при нанесенні ударів по не випромінюючим цілям: аеродромам, складам, мостам та іншим об’єктам, що виявлені повітряною розвідкою.

До складу РУК «ПЛСС» входять:

10 літаків розвідки і ретрансляції типу TR-1 зі спеціальною апаратурою (одночасно в повітрі чергують 3 літака);

наземний центр обробки даних і управління системою;

12 пунктів радіонавігаційної системи;

500 бортових блоків радіокомандного наведення керованої зброї і 100 - ударною авіацією (ДМЄ).

Літак розвідки і ретрансляції здатний патрулювати на висоті 24000 м зі швидкістю 740 км/год на протязі 11…12 годин. В складі бортової апаратури є засоби Р і РТР та ретрансляції.

Наземний центр обробки і управління включає підсистему виявлення цілей, підсистему обробки і аналізу інформації, підсистему наведення ударних засобів.

Радіонавігаційна система забезпечує високоточне автоматичне безперервне визначення координат літаків розвідки і ретрансляції.

Бойові можливості РУК «ПЛСС»:

ведення розвідки випромінюючих РЕЗ різного призначення діапазон (0,02…18 ГГц) у смузі шириною 500 км:

максимальна дальність розвідки при висоті польоту 24 км – 640 км:

КІВ визначення координат РЕЗ на відстані 280 км – 15 -30 м;

може одночасно наводити 15 одиниць зброї, КІВ наведення – 9 м, КІВ бомбометання – 35…50 м.

РУК «ДЖІСАК» (“JSAK”) призначений для боротьби з мобільними бронетанковими та механізованими військами противника. До складу комплексу входять такі елементи:

- радіолокаційна система розвідки й наведення зброї “Jstars”;

- об’єднаний центр збору тактичної розвідувальної інформації “Jtek”;

- об’єднана система розподілу тактичної інформації “Jteds”;

- об’єднана тактична ракетна система “Jtakms”.

Система “JSTARS” (JSTARS – Joint Surviellance Target Attack Radar System), забезпечує виявлення, класифікацію й спостереження за бронетанковою технікою на всю глибину оперативної побудови військ противника в смузі одного – двох армійських корпусів незалежно від погодних умов і часу доби. При цьому визначаються координати об’єктів, що рухаються, та нерухомих об’єктів із точністю, достатньою для їхнього вогневого ураження на великих відстанях звичайною зброєю класів “повітря – поверхня”, “поверхня – поверхня”.

Система “JSTARS” містить у собі літак розвідки й наведення зброї Е-8, здатний виконувати задачі центра управління, і наземні мобільні пункти при органах управління ВПC, армійських корпусів і дивізій.

Основу системи “JSTARS” складають літак розвідки й управління Е-8 (модифікований варіант літака Boeing-707). та наземні мобільні пункти прийому радіолокаційних даних у реальному масштабі часу (рис.9).

Ключовим елементом “JSTARS” є літакова РЛС (OY-96/APY-3) з максимальною дальністю дії 250... 300 км. Вона працює в 3-см діапазоні хвиль, має плоску ФАР і являє собою цілком цифрову когерентну інтерферометричну станцію із синтезованою апертурою.

Така РЛС уперше дозволила з високою імовірністю виявляти тисячі точкових цілей на площі 50 000... 90 000 км², що рухаються з будь-якою швидкістю, визначати їхнє місце розташування, а також одержувати в межах цієї площі кадри видового зображення цікавлячих ділянок місцевості та об’єктів.

На борту Е-8 обробка вихідних даних РЛС та їхній аналіз ведеться за допомогою постів розвідки й управління (15 автоматизованих робочих місць операторів) із використанням потужностей трьох суперкомп’ютерів VAX Model 860 фірми “Reaton” (швидкодія 9 млн. операцій у секунду).

За допомогою посту розвідки й управління оператор також може видавати цілевказання по обраних цілях і наводити на них засоби ураження.

Крім зазначених постів операторів, на літаку Е-8 установлюються два автоматизованих пости управління радіозв’язком системи “JSTARS.

У відповідності зі сценаріями планованих повітряно-наземних операцій літаки Е-8 (не менш двох) будуть патрулювати приблизно в 100 км від лінії зіткнення військ у глибині свого повітряного простору за встановленим “квазістаціонарним” маршрутом довжиною 200 км на висоті 12 000 м.

 

Польоти Е-8 здійснюються під прикриттям винищувальної авіації і підтримуються літаками Е-ЗА системи “AWACS” для своєчасного виявлення погрози повітряної атаки противника. Час патрулювання літака Е-8 (з максимальною злітною вагою) складає від 8 до 11 годин без дозаправлення паливом і 20 годин із дозаправленням в повітрі (рис. 11).

До одного літака Е-8 може бути підключено до 15 мобільних пунктів AN/TSQ-132, що мають можливість запитувати дані розвідки визначених районів і об’єктів, які цікавлять командування з’єднань сухопутних військ, і здійснювати супровід групових цілей, що рухаються, для відпрацювання даних стрільби польової артилерії. Кількість пунктів, що працюють на пасивне приймання радіолокаційної інформації, не обмежується.

Бойові можливості комплексу “JSAK” визначаються наступними характеристиками:

дальність розвідки – до 200 км;

сектор розвідки – 90... 120°;

кількість одночасно супроводжуваних цілей (типу танкова рота) - до 6;

кількість одночасних ракет, що наводяться одним літаком - 2;

точність наведення ракет – 50 м;

час, необхідний для підготовки даних на ураження, – 15... 45 с;

час від моменту виявлення до ураження цілі - 12... 14 хв;

віддалення від лінії бойового зіткнення - 40... 50 км;

продуктивність комплексу з ураження цілей за 1 годину – 10... 15.

Розвідка рухомих цілей в обмеженій зоні виконується з обробкою радіолокаційних сигналів на борту літака Е-8А в реальному масштабі часу.

Станція надійно селектує цілі, що мають радіальну швидкість менше 10 км/год, і відрізняє вертольоти від автомобілів.

Імовірність виявлення й ідентифікації наземних цілей складає 0,85 … 0,98.

Програма ”JSTARS” оцінюється у 7 … 8 млрд. доларів