Як свідчить аналіз виробничо-господарської діяльності вітчизняних підприємств, існує певна неоднозначність в розумінні сутності конкретних дій щодо формування та розвитку логістичного менеджменту. У першу чергу це визначається невідповідністю існуючих, сформованих ще за часів командної економіки цілей діяльності підприємств цілям, що об’єктивно визначаються потребами сучасного ринку. Тому на практиці логістичний менеджмент трактується в самих різних аспектах – від простого узгодження планів формування окремих потокових процесів у постачанні, виробництві і збуті між декількома бізнес-партнерами до намагання організації і управління складними коопераційними міжвиробничими мережними структурами. Такі розбіжності у тлумаченні сутності і змісту логістичного менеджменту обумовлюються наступним.
Особливістю логістичного менеджменту є те, що він безперервно розширює, удосконалює свою сферу впливу, адекватно створенню і удо-сконаленню сучасних наукових досліджень, економіко-математичних методів моделювання і розрахунків, проектування та виробництва нових поколінь засобів електронного обчислювання та їх практичного впровадження.
Тому висококваліфікований менеджер-логіст має володіти широкою ерудицією у суміжних областях знань та орієнтуватися у функціональності загального менеджменту підприємства.
До основних, науково визначених проблем, які має вирішувати менеджер з логістики відносять:
формулювання та комплексне усвідомлення концептуального підходу до формування і прогресуючого розвитку логістичної системи на різних ієрархічних рівнях;
вибір конкретних цілей логістичної діяльності підприємства на стратегічну перспективу, поточний період і роботи у оперативному режимі часу та визначення шляхів їх досягнення з оптимальними витратами матеріального і нематеріального характеру;
пошук та реалізацію найбільш оптимальних рішень щодо реорганізації виробничо-господарської діяльності підприємства в умовах його обмежених матеріальних і фінансових можливостей, виходячи з ретельного аналізу всіх етапів свого життєвого циклу, досвіду взаємодії внутрішньо системних елементів і системи у цілому з зовнішнім середовищем;
розробку найбільш ефективних заходів щодо об’єднання зусиль, ресурсів і інших можливостей підприємства та його партнерів у конкретних часових і просторових параметрах середовища їх відносин з метою досягнення конкретних спільних проміжних і кінцевих цілей, виділення та вирішення відповідних конкретних проблем утримання конкурсних переваг і вигод у довгостроковій перспективі;
виділення відповідних встановленим цілям сукупності проблем і завдань логістичного управління потоковими процесами від "первинного джерела до кінцевого результату", встановлення умов інтеграції зусиль і можливостей для нівелювання існуючих чи можливих відхилень у функціонуванні такої системи, подолання загального характеру проблем ситуаційного характеру за рахунок досягнення синергічного ефекту стратегічної взаємодії;
інтеграцію та адаптацію оптимізаційних методологічних положень і інструментарію загальнотеоретичних, економічних і технічних наук у нове системне наукове знання, яке забезпечує прийняття і реалізацію актуальних, багатоваріантних і гнучких, але конкретних управлінських рішень з метою досягнення у динамічно змінюваному середовищі функціонування підприємства нових конкурентних переваг і вигод за умови стійкого утримання існуючих питомих витрат на виробничо-господарську діяльність, або їх зменшення; встановлення і утримання компромісного балансу "витрати – доходи".
Основними вихідними положеннями теорії логістичного менеджменту є певний набір принципів.
Принципи логістичного менеджменту складають вихідні положення теорії управління, основні правила менеджменту, що пов’язані з здійсненням логістичної діяльності на підприємстві.
Знання принципів логістичного менеджменту дозволяє менеджеру отримувати узагальнені практичні дані, що отримуються на підставі системних спостережень, і які у значній мірі невілюють невизначеність окре-мих факторів зовнішнього середовища. Використання принципів логістичного менеджменту відкриває перед підприємством нові можливості, що дозволяють:
найбільш оптимально реалізовувати свої цілі та завдання у обслуговуванні потреб і вимог споживача;
оптимізувати внутрішньо корпоративні зв’язки та взаємодію його структурних підрозділів з метою інтегрованого управління процесом створення споживчого попиту та його задоволенням.
Принципи логістичного менеджменту повинні відповідати загальним вимогам:
відображати загальні положення виробничо-господарської діяльності підприємства будь-яких типів та форм власності;
відповідати економічним законам і закономірностям розвитку суспільства та підприємницької діяльності, об’єктивно відображати сутність явищ та реальних процесів логістичного управління внутрішніми і зовнішніми потоковими процесами;
виступати у якості універсальних правил, яким має слідувати персонал та вище керівництво підприємства, яке функціонує у динамічно змінюваному конкурентному середовищі.
