Зміст та послідовність виконання роботи. 1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з методами визначення діаметру волокон та

 

1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з методами визначення діаметру волокон та ниток.

2. вказівки ознайомитись зі змістом лабораторної роботи.

3. Визначити фактичний текст одинарної бавовняної пряжі.

4. По результатам дослідів підрахувати середню товщину ниток.

5. Визначити розрахунковим шляхом діаметри досліджуваних ниток.

6. Визначити розважування бавовняних ниток.

7. Визначити діаметр бавовняних ниток.

8. Зрівняти отримані результати дослідів по товщині ниток, розважуванні ниток, з нормативами стандартів і дати висновок про якість досліджуваних ниток та їх товщину.

9. Скласти звіт про виконання роботи.

Матеріальне забезпечення

 

1. Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи.

2. Навчально-методична література.

3. ГОСТ 1078-64; ГОСТ 6309-59.

4. Плакат будови мотовила МПА-ІМ.

5. Ваговий квадрат (плакат).

6. Мікрометр.

7. Мікроскоп.

Зміст звіту

 

1. Назва та мета роботи.

2. Дати визначення товщини ниток.

3. Привести розрахунок середньої товщини ниток.

4. Привести розрахунок діаметру досліджуваних ниток.

5. Привести розрахунок фактичного текса бавовняних ниток.

6. Привести розрахунок розважування ниток.

7. Привести розрахунок діаметру бавовняних ниток.

8. Дати висновок про якість досліджуваних матеріалів.

Контрольні запитання

 

1. Дати визначення товщини ниток.

2. Що називають фактичним тексом, розрахунковим тексом, номінальним тексом, кондиційним тексом?

3. Розважування швейних ниток.

4. Характеристика методів визначення товщини волокон та ниток.

5. Для чого призначений прилад мотовило МПА?

6. Методика визначення діаметра швейних ниток за допомогою мікроскопа.

7. Що називають розважуванням бавовняних ниток?

Рекомендована література

1. Мальцева Е.П. Материаловедение текстильных и кожевенно-меховых материалов. – М.: Легпромиздат. – 1989.

2. Мальцева Е.П. Лабораторный практикум по материаловедению текстильных и кожевенно-меховых материалов. – М.: Легпромиздат. – 1989.

3. Изгородин А.К. Основы текстильного производства. – М.: Просвещение. – 1988.

4. Кукин Г.Н. Текстильное материаловедение. – М.: Легпромиздат. – 1985.

5. Бузов Б.А. Материаловедение швейного производства. – М.: Легпромиздат. – 1986.

Лабораторна робота ТМ-5

Визначення кручення, урівноваженості та кількості складань ниток та швейних ниток

Мета роботи. Ознайомитись з методикою визначеннякручення, урівноваженості та кількості складань ниток та швейних ниток.

 

Теоретичні відомості

 

Кручення ниток і швейних ниток характеризується: напрямом кручення, числом кручень на одиницю довжини (звичайно на 1 м), кутом кручення і коефіцієнтом кручення. Пряжа та нитки бувають правого та лівого кручення. У нитки правого кручення напрям витків кручення знизу верх і зліва направо, у нитки лівого кручення − справа наліво низу до верху.

 

 

 

Рисунок 5.1. Умовні позначення напряму кручення.

 

У шовкових ниток навпаки, праве кручення позначають буквою S, а ліву − Z.

Для визначення напряму кручення нитки короткий відрізок її затискають пальцями і, тримаючи вертикально, злегка розкручують. Якщо верхній кінець нитки розкручується по руху годинникової стрілки, розташованої в горизонтальній площині, вона має Z кручення (шовкові нитки − S кручення); при розкручуванні верхнього кінця проти руху годинникової стрілки нитка має S кручення (шовкові нитки − Z кручення).

Число кручень або кручення ниток визначають на крутомірах. В даний час найбільш поширений круткомір марки КУ 500.

Інтенсивність кручення нитки залежно від кручення К_ф і товщини ниток Тф характеризує коефіцієнт кручення б. При одному і тому ж числі кручень тонка нитка буде скручена більш інтенсивно, ніж товста. Коефіцієнт кручення розраховують по формулі:

 

де К_ф − коефіцієнт кручення ниток (число кручень на 1000 м);

Т_ф − фактична товщина ниток, текс.

 

При стандартних випробуваннях для визначення фактичного кручення застосовуються два методи: безпосереднього розкручування і подвоєного кручення.

Метод безпосереднього розкручування застосовують для визначення кручення однониткової льняної, шерстяної, шовкової пряжі і ниток хімічних і з натурального шовку, бавовняної і штапельної пряжі товщиною більше 84 текс, а також для визначення остаточного кручення кручених ниток і швейних ниток.

Визначення кручення ниток методом безпосереднього розкручування полягає в тому, що відрізок нитки певної довжини закріплюють в затисках круткоміра і розкручують до повної параллелизації волокон або ниток. Число кручень і затискна довжина ниток відрізняється на лічильнику приладу і перераховується на 1 м.

Метод подвоєного кручення застосовується для визначення кручення бавовняної і штапельної пряжі товщиною менше 84 текс. В основі методу подвоєного кручення використовується властивість ниток збільшувати свою довжину при розкручуванні і зменшувати довжину при закручуванні. Метод полягає в тому, що відрізок певної довжини під невеликим натягненням закріплюють в затисках круткоміра і спочатку розкручують, що приводять до збільшення довжини нитки, а потім продовжуючи обертати затиск круткоміра в первинному напрямі, нитку знов закручують, але убік, протилежну первинному крученню. При закручуванні нитки довжина її зменшується, і коли вона досягне первинних розмірів, випробування припиняють. У цей момент число кручень нитки буде рівне первинному, але із зворотним напрямом. При випробуванні нитка спочатку розкручується, а потім закручувалася з таким же числом кручень, тому загальне число кручень, що показується на лічильнику приладу, буде рівне подвоєній величині фактичного кручення, помноженого на затискну довжину. Зміна довжини нитки при випробуванні фіксується на спеціальному пристосуванні круткоміра.

Методика визначення укручування нитки. Під укручуванням розуміють зменшення або збільшення довжини нитки в процесі скручування.

Укручування характеризується різницею між первинною довжиною нитки L₁, і завдовжки її після скручування L₂, вираженої у відсотках від первинної довжини:

 

Укручування визначається на круткомірі.

Визначення урівноваженості кручених ниток. При скручуванні нитки унаслідок оборотної пружної і еластичної деформації виникає момент, направлений убік зворотній скручуванню. Це приводить до розкручування нитки і утворення петель сукрутин. Така нитка називається нерівноважною.

Неврівноваженість ниток визначається таким чином. Нитку завдовжки 1м складають пополам. Нитка вважається рівноважною, якщо на її частині, що звішується, утворюється не більше шести витків (рис. 5.2.).

а б

Рис. 5.2. Визначення урівноваженості ниток по крученню.

а) урівноважена нитка;

б) неврівноважена нитка.

 

Визначення кількості складань ниток. Число складань швейних ниток визначають по наступній стандартній методиці. Кожний відрізок ниток завдовжки 100 мм закріплюють в затиски круткоміра, де вона повністю розкручується. Потім швейну нитку препарировальною голкою розділяють на окремі стренги, які підраховують. Після цього відрізки окремих стренг завдовжки 50 мм закріплюють в затисках круткоміра, розкручують на 15-30 оборотів і препарировальною голкою розділяють на окремі нитки, які також підраховують. Загальне число складань визначають по кожному відрізку ниток сумою окремих ниток у всіх складових її стренгах; воно повинне відповідати числу складань, вказаному на етикетці упаковки. Середній результат виводять з п'яти випробувань відрізків ниток.