Класифікація текстильних матеріалів

Мета роботи. Ознайомитись з основними видами текстильних матеріалів, їх класифікацією та використанням.

Теоретичні відомості

Ознаками для класифікації текстильних матеріалів є особливості будови, походження матеріалів або спосіб їх отримання, хімічний склад, а іноді і області їх використання.

Текстильні матеріали суттєво відрізняються один від одного насамперед за своєю будовою, тому ця ознака найбільш значна для побудови загальної класифікації основних текстильних матеріалів (схема 1.1).

Загальна класифікація текстильних матеріалів охоплює три основні розділи:

- волокна та елементарні нитки;

- первинні та вторинні нитки;

- різноманітні вироби.

Між виробами розташовані різні напівфабрикати.

Напівфабрикати − проміжний стан матеріалів, в якому вони знаходяться короткочасно між процесами обробки. Так, для того щоб отримати пряжу з волокон, їх послідовно перетворюють в слідуючи напівфабрикати: настил, прочіс, стрічку та в рівницю, з якої виробляється пряжа. При цьому матеріали очищуються від домішок та сміття, волокна в них розпрямляються, паралелізуються, а самі напівфабрикати вирівнюються вздовж своєї довжини, зменшуються по товщині та ширині, поступово наближуючись до пряжі. Слід також враховувати, що деякі етапи технологічного процесу виготовлення текстильних матеріалів можуть бути відсутні.Так, зіткана неоздоблена тканина називається суворою, а та, що пройшла операції хімічної обробки, фарбування та інших обробок − пофарбованою та обробленою.

Загальна класифікація показує, що текстильні матеріали послідовно ускладнюються за своєю структурою. У перший розділ класифікації входять вихідні текстильні матеріали: волокна, елементарні нитки, полотна. Вони складаються з волокноутворюючих полімерних речовин.

Волокна поділяються два класи: натуральні та хімічні.

Натуральні волокна − рослини, волосяний покрив тварин (вовна), виділення залози комах (шовк), мінерали − використовуються такими, якими вони формуються в природі.

Більшість видів натуральних вихідних матеріалів відносяться до елементарних (одиничних) волокон. Тільки декотрі рослинні (льон, пенька та ін.) та азбестові волокна являють собою комплексні, тобто тими, які складаються з склеєних міжмолекулярними силами багатьох елементарних волокон (технічні волокна).

Хімічні волокна − отримують шляхом формування їх з природних чи синтетичних полімерів (штучні або синтетичні волокна).

До другого розділу класифікації входять нитки усіх видів: первинні –пряжа, комплексні та розрізні нитки, та вторинні − кручені, фасоні, текстуровані та інші нитки, які отримуються при подальшій обробці первинних ниток.

Пряжа є основним родом ниток. У світовому виробництві для одержання пряжі використовується до 90% усіх волокон. Інші безпосередньо використовуються для виробництва різноманітних виробів. Волокна у пряжі розташовуються за її довжиною в більш-менш розпрямленому вигляді та з’єднуються між собою частіше крученням, а іноді склеюванням.

Комплексні нитки являються другим по своєму значенню родом ниток. Окрім натурального шовку усі вони відносяться до хімічних ниток. Під час виробництва комплексної нитки елементарні нитки скручуються або переплутуються повітряним струменем (пневмокомпактирування).

Розрізні нитки отримують крученням смужок (вузької паперові або плівкові стрічки).

З первинних ниток простої або складної будови виготовляють вироби багатьох видів, однак для збільшення різноманітностей текстильних виробів первинні нитки переробляють у вторинні. Так, однакові або різновидні нитки складаються вздовж в декілька кінців та скручують разом, отримуючи кручені нитки.

Третій розділ загальної класифікації охоплює різноманітні вироби. Основна їх частина виробляється з ниток у вигляді полотен. Це тканини, трикотаж, тканинотрикотажні полотна, неткані матеріали, галантерейні вироби.

Тканина − гнучкий, міцний текстильний виріб відносно малої товщини, порівняно великої ширини (більше 0,4 м) та різної довжини, який утворений шляхом переплетення двох або більше взаємноперпендикулярних систем ниток.

Трикотаж − гнучкі, міцні текстильні вироби малої товщини, але різноманітної форми, що отримуються з однієї або багатьох паралельних ниток шляхом утворення петель та їх взаємного переплетення.

Неткані вироби − полотна, для отримання яких волокна розташовуються паралельно та орієнтуються по довжині, утворюючи тонкий шар − настил, який скріплюється різними способами − механічним (пров’язуванням та ін.) або хімічним (проклеюванням, зварюванням та ін.).