Кількісний облік зерна і насіння при зберіганні.

Правильно поставлений облік зерна і насіння сприяє збереженню якості і зменшенню втрат маси при очистці, сортуванні, калібруванні, затарюванні і зберіганні. Втрати при зберіганні визначаються як різниця між залишком зерна за даними бухгалтерського обліку та фактичним залишком за результатами інвентаризації. З загального розміру втрат, які утворилися під час зберігання зерна, виділяють втрати в межах норм природніх втрат.

Втрати зерна в результаті покращення якості (зниження вологи і домішок) втрати не виключаються. Норми природної втрати являються обмежувальними і застосовуються в тих випадках, коли при інвентаризації або перевірці фактичної наявності зерна і насіння, що зберігається в господарствах, встановлення, зменшення маси, яке не визвано зміненням якості.

В норми природної втрати зерна і насіння включають втрати їх маси внаслідок дихання, випаровування вологи інших фізіологічних та біохімічних процесів. Не входять в норми втрати, які утворилися внаслідок порушення технології зберігання, стихійних лих, пошкодження та знищення продукції гризунами, шкідниками, а також брак, відходи, які отримують під час зберігання та обробки зерна і насіння.

Розрахуємо природні втрати маси продовольчого зерна і насіння ячменю за 240 діб зберігання відповідно насипом і в мішках:

Розрахунок фактичного терміну зберігання:

в = 240: 30 = 8 міс.

Розрахунок норми втрат для продовольчого зерна за формулою:

де, х – норма природних втрат для фактичного терміну зберігання,%;

а - норма природних втрат для встановленого попереднього у порівнянні з фактичним терміном зберігання, %;

б - норма природних втрат для встановленого наступного після фактичного терміну зберігання, %;

в – фактичний термін зберігання, міс.;

д – відповідно попередній і наступний у порівнянні з фактичним терміном зберігання, для яких встановлені норми природних втрат, міс.

 

Розрахунок норми природних втрат для продовольчого зерна:

Розрахунок норми природних втрат для насіння:

Фактичні втрати продовольчого зерна становлять:

продовольчого зерна: 459,9т · 0,163% = 0,749т

насіння: 11,37т · 0,087% = 0,0098т

 

Висновки

На підставі опрацьованих літературних джерел і проведення розрахунків можно визначити наступні методи зменшення втрат маси і якості зерна при післязбиральній обробці та зберіганні:

1. Правильна організація зберігання зернових мас, тобто розміщення їх для зберігання в сучасних зерносховищах, обладнаних необхідними для контролю за станом зернової маси пристроями.

2. Дотримання режиму зберігання зерна і насіння.

3. Проведення відповідних заходів по захисту зерна від розвитку в них шкідників, а також знищення їх гризунами та птахами.

4. Обробка зернової маси в разі необхідності перед закладанням (очистка, сушка і охолодження).

5. Наявність засобів виробництва для ліквідації негативних явищ які можуть виникнути в зерновій масі при зберіганні.

6. Оптимальний строк зберігання зерна. Довгий строк зберігання призводить до погіршення споживчих властивостей.

7. Зберігання зерна повинно супроводжуватися застосуванням сучасних технологій які забезпечують відповідну підготовку зернової продукції перед зберіганням і перед віддачі споживачу.[4]