Первинна очистка зерна і насіння.

Це операція виконується після попередньої очистки і сушки зернового вороху. В районах обробіток починають з первинної очистки. Операція полягає в тому щоб виділити як найбільшу кількість великих, мілких і легких домішок при мінімальних втратах основного зерна. Зернову масу сепарують за шириною, товщиною і аеродинамічним властивостями в повітряно-ришетових машинах.

Зерно після обробки повинно відповідати по чистоті нормам заготівельних базисних кондицій. Зернова маса, яка іде на первинну очистку, повинна мати вологість не вище 18%, а вміст домішок не більше 8%.

В машинах первинної очистки виділяють не тільки домішки, але й розділяють зерно на основне та фуражне. Для цього в машини вмонтоване ще одне сортувальне решито, яке виділяє мілкі і зморщені зерна основної культури.

Початковий матеріал ділиться при первинній очистці на чотири фракції: очищене зерно, фуражне зерно, великі і легкі домішки, і мілкі відходи. Первинну очистку зерна проводять в стаціонарних машинах ЗАВ – 10, ЗВС– 20, ЗВС – 20А, К 527А. Але навіть при самому ліпшому регулюванні робочих органів агрегатів не вдається уникнути втрат зерна основної культури. Допустимі сумарні втраит основного зерна у всій фракції відходу не повинні перевищувати 1,5% від маси зерна основної культури в початковому матеріалі.

 

 

Вторинна очистка зерна та насіння

Машини вторинної очистки застосовують в основному для обробітку зерна насіннєвого призначення після проведення первинної очистки.

Вторинну очистку проводять в складних повітряно-решітних агрегатах з розподілом вихідного матеріалу на чотири фракції:

1. насіння;

2. аспіраційні відходи і великі домішки;

3. зерно 2-го сорту;

4. мілкі домішки.

Для вторинної очистки використовують машини СВУ – 5, СВУ – 10, К – 547А. Їх встановлюють в складі насіннєочисних приставок СП – 10, СП – 10А, а також в поточних лініях насіннєобробних підприємств. Насіннєлчисна машина СВУ – 5А може працювати за декількома технологічними схемами при зміненні положенні перекидної заслінки встановленої в місцях зходу зерна з рушеного стану. Якщо після обробки в складних зерноочисних машинах не досягнуті необхідні вимоги по чистоті матеріалу із-за наявності важковідокремлюваних компонентів (дика редька в ячмені) зерно або насіння ще раз очищають в трієрних блоках або спеціальних машинах, головним чином пневмосортувальних столах. Для насіння льону, кормових трав використовують також магнітні сепаратори і інші агрегати.

В процесі трієрного обробітку виділяють 3 фракції: очищене зерно короткі і довгі домішки. Вміст повноцінних зерен в відходах не повинен перевищувати 0,5% при продовольчого зерна і 3% при очистці насіння.[4]

 

 

Сушка зерна і насіння

Теплове сушіння зерна і насіння зерносушарках є основним і продуктивнішим способом. У колгоспах і радгоспах на державних хлібоприймальних пунктах, елеваторах та інших підприємствах щороку піддають такому сушінню десятки, міліони тонн зерна і насіння.

На створення зерносушильної техніки і експлуатацію її затрачаються величезні кошти. Тому сушіння повинно проводитися з найбільшим технологічним ефектом і найменшими затратами.

При організації найраціонального сушіння зерна і насіння треба:

1. Точно визначити температуру нагріву даної партії зерна або насіння, тобто знати гранично допустиму температуру нагріву. Перерив завжди призводить до погіршення або навіть повної втрати технологічних і посівних якостей зерна, недостатнє нагрівання зменшує ефект сушіння і затримує його.

2. Визначити температуру агента сушіння що вводиться в камеру зерносушарки. При зниженій протибажаній температурі теплоносія зерно не нагрівається до потрібної температури або для досягнення цього буде потрібно збільшувати строк перебування зерна в сушільній камері.

3. Потрібно спостерігати за особливостями сушіння зерна і насіння в зерносушарках різних конструкцій, тому що ці особливості часто спричинюють зміну інших параметрів і насамперед температури агента сушіння.

Зерно і насіння різних рослин мають різну термостійкість. Одні з них при інших рівних умовах витримують більш високі температури нагріву, інші при низьких температурах змінюють свої фізичні властивості.

Цільове призначення партій зерна, насіння, також обов’язково враховують при сушінні. В загалі всі партії зерна і насіння, в яких треба зберегти життєдіяльність, нагрівають до більш низьких температур.

Гранично допустима температура нагріву зерна і насіння залежить від початкової їх вологості. Відомо що чим більше в цих об’єктах вільної води, тим вони менш термостійкі. Тому вмісті в них вологи понад 20 і особливо 25% помітно знижується температура теплоносія і нагріву зерна або насіння.

При тепловому сушінні в зерносушарках, треба пам’ятати здатність зерна і насіння різних культур віддавати вологу.[5]

Cлід мати на увазі також, що в результаті певної здатності зерна і насіння віддавати вологу, всі сушарки які застосовують у сільському господарстві, забезпечують випаровування вологи за одне пропускання зернової маси тільки до 6% при решетах для зерна продовольчого і до 4-5% для посівного матеріалу. У зв’язку з цим зернові маси з підвищеною вологістю доводиться пропускати через сушарки 2-3, а то й 4 рази (табл. 5).

Таблиця 5