Результат діяльності тур підприємств у вигляді послуг, що призначені для продажу на ринку зазвичай називають тур продуктом.
Тур продукт, в залежності від специфіки діяльності тур підприємства може бути у вигляді різних послуг, а також бути представленими в певній формі, в залежності від задоволення тих чи інших потреб клієнта. Це можуть бути окремі послуги тур характеру (проживання в готелі), або комплекс послуг, що надається споживачу у вигляді тур подорожі з визначеними цілями і по заздалегідь запланованому маршруту. Такий комплекс послуг для споживача є єдиним тур продуктом.
Тур – це основний вид туристичного продукту, що представлений на туристському ринку, що виготовляється туристськими підприємствами і представляє собою комплекс послуг чи товарів туристського призначення, об’єднаних загальною метою подорожі.
Створення приватного тур продукту є першою і найважливішою задачею туроператора.
Тур продукт має містити в собі наступні основні споживчі властивості:
Ø ОБГРУНТОВАНІСТЬ – надання всіх послуг мусить бути обумовлено метою подорожі та відповідними послугами, що базуються на потребах туриста.
Ø НАДІЙНІСТЬ – досягнення найбільшого ефекту для туриста при найменших затратах з його боку.
Ø ЦІЛІСНІСТЬ – завершеність продукту, його здатність повністю задовольнити туристичні потреби.
Ø ЯСНІСТЬ – споживання продукту і його спрямованість мають бути зрозумілі туристу та обслуговуючому персоналу.
Ø ПРОСТОТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ.
Ø ГНУЧКІСТЬ – здатність продукту в системі обслуговування пристосуватись до іншого типу споживача.
Ø КОРИСНІСТЬ – здатність слугувати досягненню однієї чи декількох цілей (наприклад, відпочинку і пізнання), задовольнити ті чи інші потреби туриста.
Важливо відмітити таку важливу властивість тур продукту як ГОСТИННІСТЬ. Це професійне мистецтво дати людям зрозуміти, що їм тут раді. Складовими цього мистецтва є повага та культура персоналу.
Це поняття складається з багатьох складових факторів:
- якісна інформація як місцевих, так і регіональних ринків про можливості відпочинку, пізнання та розваг;
- складення позитивного образу тур місцевості, підприємств, що обслуговують туристів (реклама, участь в передачах, що присвячені туризму);
- уважне відношення тих, хто надає тур продукт, до прохань і бажань клієнта (за принципом: Що ми можемо ще запропонувати?).
При формуванні туру і його складових, можливі два варіанти роботи:
1. Підготовка індивідуальних турів
- формування програми та комплектування складу послуг створюється за бажанням та безпосередній участі туриста. Йому пропонують на вибір різні варіанти обслуговування по кожному з видів послуг в запропонованому місці відпочинку.
2. Підготовка пекідж-турів
- цей тур передбачає жорсткий, заздалегідь спланованого набору послуг, орієнтований на визначений вид туризму, а також на соціальний клас туристів та їх вік.
Основний комплекс послуг – це набір послуг, що складає програму обслуговування в рамках туру.
В залежності від цільового напрямку і призначення туру він включає в себе наступні послуги:
Ø транспортування;
Ø проживання;
Ø харчування;
Ø програмні послуги.
Послуги транспортування (перевезення, транспортне обслуговування в рамках туру) можна поділити на 3 основних типи:
І тип – доставка туристів від місця їх проживання до місця призначення і назад.
ІІ тип – трансфер.
ІІІ тип – транспортне забезпечення програмних послуг туру.
Включення в тур тих чи інших послуг по транспортуванню туристів, а також визначення класу і рівня надання цих послуг здійснюється у відповідності до цілей і програми туру.
Послуги проживання – це основний вид тур послуг, що є обов’язковими для надання в рамках будь якої організованої подорожі.
Послуги харчування – відносяться до основного комплексу тур послуг, що включаються в тур.
Програмні послуги – це комплекс екскурсійних, розважальних, пізнавальних, повчальних та інших послуг, що формуються відповідно до цільового призначення туру.
Основний комплекс туру є обов’язковим елементом кожного тур продукту, не залежно від того, для кого призначений цей тур.
Додаткові послуги – це важливий компонент туру, що включає в себе послуги, котрі можуть бути надані споживачу «за його бажанням», в відповідності до його інтересів за додаткову оплату.
Додаткові послуги можуть бути запропоновані споживачу в момент купівлі туру і бути включеними у вартість туру, а можуть бути запропоновані протягом туру і оплачуватись туристом самостійно.
Просування тур продукту – це комплекс заходів, спрямованих на його реалізацію, що включають рекламу, участь в спеціальних виставках, ярмарках, організацію інформаційних центрів, видавництво каталогів, рекламівок, брошур і т.д.
Концепція маркетингу передбачає, що рекламна діяльність доповнюється зусиллями інших засобів, що стимулюють продаж тур послуг, покликаних прискорити позитивну реакцію споживачів (туристів) на комерційні пропорції фірми.
В комплексі заходів по просуванню продукту значне місце займає реклама.
Реклама – це оплачена форма неособистого представлення тур продукту для формування попиту на нього, а також створення іміджу тур підприємства.
Мета реклами в туризмі:
- інформативна – надання інформації про тур, формування його іміджу та іміджу фірми, коректування уявлень про її діяльність;
- переконуюча – переконання в купівлі саме цього продукту, збільшення продажів, протидія конкуренції;
- нагадуюча – підтримання обізнаності і попиту, підтвердження іміджу.
Реклама туризму найчастіше використовує наступні засоби:
- пресу;
- телебачення;
- радіо;
- поштові розсилки;
- зовнішню рекламу;
- сувенірну рекламу, тощо.
4. Сегментація ринку
Сегментація ринку – це основний елемент системи маркетингу і повинна передувати виробництву та реалізації товару.
Тобто керівник тур підприємства повинен вміти чітко визначити той сегмент ринку, ті групи споживачів, для яких придбаний чи вироблений даний товар (послуга).
Розглянемо способи сегментації ринку:
Ø За соціально-економічними чинниками – це поділ споживачів на групи за ознаками статі, віку, кількості членів родини, родом занять, рівнем доходів, освітою, соц. групою.
Ø За ознакою культури – облік впливу культурних розбіжностей (стереотипу споживання, споживчої поведінки) покупців. Особливого значення ця ознака має в країні з великими культ. розбіжностями серед населення та при виході на міжнародні ринки.
Ø За географічними чинниками – диференціація стратегій маркетингу для міських і сільських жителів, для різних регіонів і районів країни.
Ø За ступенем адаптації споживачів до нового товару – поділ споживачів за розбіжностями щодо реагування нового товару (послуг) або нової збутової концепції.
Можна виокремити характерні риси груп споживачів, кількісне співвідношення яких слід визначити для того чи іншого ринку:
ü новатори – схильні до ризику і експерименту.
ü ті, що швидко звикають до нового товару – особи новатори, але менш схильні до ризику.
ü ті, що легко звикають до нового товару – групи, що уникають ризику.
ü ті, що повільно звикають до нового товару – групи людей, обережних у виборі товару, схильні наслідувати інших.
ü ретрогради – групи людей, що мають негативне ставлення до будь-яких змін.
Вивчивши співвідношення цих груп споживачів, можна прогнозувати зміни обсягу товару (послуги), що продається.
Ø За каналами одержання товарів (послуг) – поділ покупців з урахуванням їх схильності до певних типів контрагентів, з якими вони постійно співпрацюють. Враховують і місцезнаходження каналів одержання продуктів для різних покупців.
Ø За ступенем використання товару – поділ залежно від використання певного товару.
Ø За псифографічною ознакою – найефективніший метод, вивчають такі чинники, як стиль життя, особисті якості споживачів – вони точніше відображають ймовірну реакцію покупців на той чи інший товар.
Ø За первинністю покупки – поділ споживачів за місцем, де товар чи послуга купується вперше.
