Історично першою формою МЕВ стала міжнародна торгівля – купівля і продаж товарів та послуг, що здійснюється між резидентами різних держав. Складається з двох зустрічних потоків: експорту (вивезення товарів та послуг за митний кордон держави) та імпорту (ввезення товарів та послуг на митну територію країни).
Міжнародний рух капіталу – однобічне переміщення капіталу між країнами з метою отримання доходу.
За функціональним призначенням розрізняють:
- підприємницький капітал або іноземні інвестиції, що, в свою чергу, поділяються на: а) прямі інвестиції – вкладення капіталу з метою отримання прибутку та контролю інвестора над об'єктом інвестування; б) портфельні інвестиції – вкладення капіталу, яке не надає реального контролю над об'єктом інвестування і метою якого є виключно отримання доходу;
- позичковий капітал або міжнародні кредити (international loans);
- міжнародна економічна допомога (foreign aid);
Міжнародна трудова міграція – переміщення працездатного населення з одних держав до інших з метою працевлаштування. Вона охоплює процеси еміграції (виїзд робочої сили з країни), імміграції (в’їзд робочої сили до країни) та рееміграції (повернення емігрантів на батьківщину) й набуває різних форм (постійної й тимчасової, легальної й нелегальної тощо).
Міжнародне виробництво – виробництво товарів і послуг за участю суб’єктів різних держав на основі прямих і портфельних інвестицій, ліцензійних угод, міжнародного субконтрактингу, угод про управління та ін. Основна частина міжнародного виробництва сьогодні має характер внутрішньофірмового виробництва, що здійснюється завдяки транснаціональним корпораціям, в межах їх виробничих та науково-технічних потужностей, розташованих в різних країнах світу.
Міжнародне співробітництво у науково-технічній сфері охоплює: міжнародний комерційний та некомерційний технологічний обмін; координацію та спільне проведення науково-технічних досліджень; виконання науково-технічних досліджень за замовленням; надання послуг науково-технічного характеру; навчання і стажування фахівців; створення спільних підприємств (з міжнародною передачею техніки чи технологій); реалізацію міжнародних цільових комплексних науково-технічних програм.
Міжнародні валютні відносини – сукупність економічних відносин між країнами, інтеграційними об’єднаннями держав, юридичними і фізичними особами різних країн, міжнародними організаціями з приводу функціонування національних валют у зовнішньоекономічному обороті.
Валюта – будь-який платіжний засіб, що може бути використаний у міжнародних розрахунках.
Ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн, називається валютним курсом.
Найвищою формою розвитку МЕВ є міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) – процес поглиблення міжнародних економічних відносин, який призводить до зближення господарських систем держав та поступового формування єдиного ринкового простору для товарів та факторів виробництва з єдиною валютно-фінансовою та правовою системами й найтіснішою координацією внутрішньої та зовнішньої економічної політики країн.
Стадії (форми) міжнародної економічної інтеграції:
1) Преференційна зона – об'єднує країни, у взаємній торгівлі яких знижені (відносно до стандартних) мита та (або) послаблені нетарифні обмеження.
2) Зона вільної торгівлі – передбачає скасування митних зборів та кількісних обмежень у торгівлі між країнами-учасницями із збереженням кожною з них власної торгово-економічної політики щодо третіх країн.
3) Митний союз – країни не тільки ліквідують митні тарифи й кількісні обмеження усередині союзу, але й запроваджують єдиний митний режим щодо третіх країн, формують спільну зовнішньоторговельну політику й передають її регулювання на наднаціональний рівень.
4) Спільний ринок – митний союз доповнюється вільним переміщенням капіталу та праці. Здійснюється погодження економічної політики країн-учасниць міждержавними або наднаціональними інститутами.
5) Економічний союз ґрунтується на створенні спільного економічного, валютно-фінансового, правового й інформаційного простору; проведенні єдиної економічної політики; уніфікації законодавства. Фактично створюється єдиний економічний простір з відповідною політичною надбудовою. На цьому етапі може вводитися до обігу спільна грошова одиниця.
6) Політичний союз ґрунтується на переході країн-учасниць до спільної зовнішньої політики й політики безпеки, на запровадженні єдиного громадянства, на посиленні співробітництва в судочинстві і у внутрішніх справах. Державні кордони всередині політичного союзу значною мірою стираються в економічному та в усіх інших аспектах. Такий рівень об’єднання країн можна віднести до федеративної держави.
Зразком міжнародної економічної інтеграції став Європейський союз, що зараз знаходиться на стадії економічного союзу, в якому сформовано валютний союз і чітко проявляються елементи політичного союзу.
На основі угоди про асоціацію України з ЄС формується лише перший рівень міжнародної економічної інтеграції – преференційна зона. Економічні умови цієї угоди не надто вигідні Україні, проте співробітництво з ЄС має довгострокові вигоди, бо здатне в перспективі сприяти соціально-економічній та суспільно-політичній модернізації нашої країни.
