Які види правовідносин виникли?

Задача 1.

Новоукраїнська районна державна адміністрація Кіровоградської області прийняла рішення про звернення до облдержадміністрації з клопотанням про створення на території району природного заповідника. Отримавши відповідне розпорядження РДА, голова ОДА звернувся до Секретаріату Президента України з проханням підтримати ініціативу щодо створення заповідника.

За наслідками розгляду листа голови ОДА у його задоволенні було відмовлено. У відповіді за підписом голови Секретаріату Президента України зазначалось, що: 1) порушено процедуру ініціювання питання про створення природного заповіднику; -

2) не надано наукового обґрунтування доцільності створення заповідника; +

3) Державним бюджетом України на поточний рік не передбачено витрат на створення об’єктів об’єктів природно-заповідного фонду на території Кіровоградської області;

4) відповідне клопотання РДА повинно бути узгоджене із Мінприроди України. -/+

Визначте види правовідносин, що виникли.

Які особливості правового режиму природних заповідників?

Який порядок створення природних заповідників визначено чинним законодавством? Чи потребує такий порядок змін та доповнень з метою його удосконалення? Якщо потребує, то якого змісту мають бути такі зміни і доповнення?

Відносини:

 

Закон про ПЗФ

ГЛАВА 1. ПРИРОДНІ ЗАПОВІДНИКИ

Стаття 15. Статус та завдання природних заповідників

Природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні
установи загальнодержавного значення, що створюються з метою
збереження в природному стані типових або унікальних для даної
ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх
компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в
них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного
середовища, ефективного використання природних ресурсів та
екологічної безпеки.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними
ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і
надаються заповідникам у порядку, встановленому цим Законом та
іншими актами законодавства України.

Основними завданнями природних заповідників є збереження
природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення
наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього
природного середовища, розробка на їх основі природоохоронних
рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці
наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього
природного середовища та заповідної справи.

На природні заповідники покладається також координація і
проведення наукових досліджень на територіях заказників, пам'яток
природи, заповідних урочищ у регіоні.

Стаття 16. Вимоги щодо охорони природних комплексів
та об'єктів природних заповідників

На території природних заповідників забороняється будь-яка
господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому
призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та
явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні
комплекси та об'єкти, а саме: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів
транспорту і зв'язку, не пов'язаних з діяльністю природних
заповідників, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку
населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх
осіб, прогін свійських тварин, пересування механічних транспортних
засобів, за винятком шляхів загального користування, лісосплав,
проліт літаків та вертольотів нижче 2000 метрів над землею,
подолання літаками звукового бар'єру над територією заповідника
та інші види штучного шумового впливу, що перевищують установлені
нормативи; геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин,
порущення грунтового покриву та гідрологічного і гідрохімічного
режимів, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних
засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових
трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, очерету,
випасання худоби, вилов і знищення диких тварин, порушення умов
їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і
тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів; мисливство, рибальство, туризм, інтродукція нових видів
тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності
окремих видів тварин понад допустиму науково обгрунтовану ємкість
угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком
матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень. { Абзац
четвертий частини першої статті 16 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1826-VI (1826-17) від 21.01.2010 } { Частина перша статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1287-XIV (1287-14) від 14.12.99 }

Для збереження і відтворення корінних природних комплексів,
проведення науково-дослідних робіт та виконання інших завдань у
природному заповіднику відповідно до проекту організації його
території та охорони природних комплексів допускається: виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними
корінними природними комплексами, а також здійснення заходів щодо
запобігання змінам природних комплексів заповідника внаслідок
антропогенного впливу - відновлення гідрологічного режиму,
збереження та відновлення рослинних угруповань, що історично
склалися, видів рослин і тварин, які зникають, тощо; здійснення протипожежних і санітарних заходів, що не
порушують режиму заповідника; спорудження у встановленому порядку
будівель та інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених
перед заповідником завдань; збір колекційних та інших матеріалів,
виконання робіт, передбачених планами довгострокових стаціонарних
наукових досліджень, проведення екологічної освітньо-виховної
роботи.

Проектом організації території природного заповідника та
охорони його природних комплексів може бути передбачено виділення
земельних ділянок для задоволення господарських потреб
заповідника та його працівників у сінокосах, випасах, городах та
паливі відповідно до встановлених нормативів.

Проекти організації території природних заповідників та
охорони їх природних комплексів розробляються спеціалізованими
проектними організаціями і затверджуються центральним органом
виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного
середовища.

В разі термінової необхідності за клопотанням
науково-технічної ради природного заповідника з дозволу
центрального органу виконавчої влади в галузі охорони
навколишнього природного середовища на території природного
заповідника можуть проводитися заходи, спрямовані на охорону
природних комплексів, ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха
та в інших цілях, не передбачені Проектом організації території
природного заповідника та охорони його природних комплексів.

Для ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, в
результаті яких виникає пряма загроза життю людей чи знищення
заповідних природних комплексів, особливо термінові заходи
здійснюються за рішенням дирекції природного заповідника.

Розділ VII

 

ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ Й ОГОЛОШЕННЯ
ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ'ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

 

Стаття 51. Підготовка і подання клопотань про
організацію чи оголошення територій та
об'єктів природно-заповідного фонду

 

Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення
територій та об'єктів природно-заповідного фонду можуть
здійснюватися органами центрального органу виконавчої влади в
галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими
установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими
заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та
громадянами. Клопотання подаються до державних органів,
уповноважених проводити їх попередній розгляд.

 

Клопотання має містити обгрунтування необхідності створення
чи оголошення території або об'єкту природно-заповідного фонду
певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової,
естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що
пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження,
розміри, характер використання, власників та користувачів
природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

 

До клопотань додаються документи, що підтверджують та
доповнюють обгрунтування необхідності створення чи оголошення
територій або об'єктів природно-заповідного фонду.

 

Стаття 52. Попередній розгляд клопотань про
створення чи оголошення територій та
об'єктів природно-заповідного фонду

 

Клопотання про необхідність створення чи оголошення територій
та об'єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у
місячний строк:

щодо територій та об'єктів загальнодержавного значення -
центральним органом виконавчої влади в галузі охорони
навколишнього природного середовища;

щодо територій та об'єктів місцевого значення - органами
цього центрального органу виконавчої влади на місцях, а на
території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади
Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього
природного середовища. { Абзац третій частини першої статті 52 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3530-VI (3530-17) від
16.06.2011 }

{ Частина перша статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1287-XIV (1287-14) від 14.12.99 }

У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої
влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його
органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим -
органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань
охорони навколишнього природного середовища проводиться їх
погодження з власниками та первинними користувачами природних
ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

{ Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3530-VI (3530-17) від 16.06.2011 }

На підставі результатів погодження клопотань центральний
орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного
середовища забезпечує розробку спеціалізованими проектними та
науковими установами проектів створення природних заповідників,
біосферних заповідників, національних природних парків,
заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового
мистецтва загальнодержавного значення.

 

Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків,
заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та
парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення
забезпечується органами центрального органу виконавчої влади в
галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях, а на
території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади
Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього
природного середовища.

{ Частина четверта статті 52 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3530-VI (3530-17) від 16.06.2011 }

Забезпечення розробки проектів створення ботанічних садів,
дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручено
заінтересованим державним органам чи установам.

{ Частину шосту статті 52 виключено на підставі Закону
N 1287-XIV (1287-14) від 14.12.99 }

Проекти створення територій та об'єктів природно-заповідного
фонду передаються центральним органом виконавчої влади в галузі
охорони навколишнього природного середовища чи його органами на
місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом
виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони
навколишнього природного середовища у встановленому порядку
уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення
територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

{ Частина шоста статті 52 в редакції Закону N 1287-XIV (1287-14)
від 14.12.99; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3530-VI
(3530-17) від 16.06.2011 }

Стаття 53. Прийняття рішень про створення чи оголошення
територій, об'єктів природно-заповідного фонду
та їх охоронних зон

 

Рішення про створення природних заповідників, національних
природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів
природно-заповідного фонду загальнодержавного значення
приймаються Президентом України.

{ Частина перша статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3180-12 від 05.05.93 }

Рішення про створення біосферних заповідників приймається з
додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм,
учасником яких є Україна.

{ Частина друга статті 53 в редакції Закону N 1287-XIV (1287-14)
від 14.12.99 }

Рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів
природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення
охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду
приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними,
Київською та Севастопольською міськими радами.

{ Частина третя статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1287-XIV (1287-14) від 14.12.99, N 1826-VI (1826-17) від
21.01.2010 }

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам,
біосферним заповідникам, національним природним паркам,
регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам,
дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним
Кодексом України.

{ Частина четверта статті 53 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3180-12 від 05.05.93 }

Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх
частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних
ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам,
установам, організаціям і громадянам органами центрального органу
виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного
середовища з оформленням охоронного зобов'язання.

{ Частина п'ята статті 53 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1826-VI (1826-17) від 21.01.2010 }

Порядок створення об’єктів та територій природно-заповідного фонду, першочергово передбачає подання клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду до Міністерства екології та природних ресурсів України (для об’єктів загальнодержавного значення) або Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області (для об’єктів місцевого значення). У разі схвалення клопотань, проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

На підставі результатів погодження клопотань Міністерство екології та природних ресурсів України забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області

Забезпечення розробки проектів створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручено профільним державним органам чи установам.

Проекти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду передаються у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Рішення про створення біосферних заповідників приймається з додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм, учасником яких є Україна.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

На сьогоднішній день на території Київської області створено 193 об’єкти природно-заповідного фонду, з них 81 заказник місцевого значення. Саме ця категорія охоронних територій в Київській області є найпоширенішою.

Завдяки створенню цих заказників, збережено велику кількість цінних природних екосистем. Дані території являються справжнім скарбом української землі та є вільними для відвідування усіма громадянами без виключення.

Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення цінних природних комплексів, а на їх територіях обмежується чи забороняється мисливство та господарська діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про даний об’єкт.

Варто зазначити, що створення заказників проводиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших територій у їх власників або користувачів. А тому доступ людей до даних територій залишається вільним.

Природоохоронним режимом на їх території забороняється будь-яке будівництво, проведення рубок головного користування, добування корисних копалин, порушення умов оселення гніздування звірів і птахів та ін. А порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

На превеликий жаль, процедура надання територіям особливого охоронного статусу зачасту затягується. З метою провокування невдоволеності громади деякі депутати навмисно вводять жителів сіл в оману шляхом надання недостовірної інформації, стосовно створюваних об’єктів природно-заповідного фонду. У їх інтересах привласнити або роздати іншим «можновладцям» такі дорогоцінні території, адже після присвоєння земельній ділянці статусу природно-заповідного фонду, це здійснити неможливо.

Місцеві жителі прагнуть вберегти унікальні землі для майбутніх поколінь, але через велику кількість суперечливої інформації, яка їм подається, не можуть прийняти одностайне рішення стосовно довіри органам виконавчої влади.

 

Задача 9.

Під час аналізу чинного природоохоронного законодавства та приведення у відповідність із положеннями Конституції України робочою групою, створеною профільним комітетом Верховної Ради України, зокрема, встановлено, що ст. 13 Основного закону України природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Аналогічні положення містяться і в Законі України "Про економічну самостійність України" (ст. 4).

Водночас, норми Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України", зокрема, його ст. 4, у відповідній частині базуються на інших вихідних принципах, які випливають з положень Конвенції ООН з морського права 1982 р. (далі – Конвенція).

З огляду на викладені обставини члени робочої групи звернулись до народних депутатів України з метою спонукати їх звернутись до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність Конституції України положень Конвенції та офіційного тлумачення ст. 13 Основного закону у цій частині.

 

Які види правовідносин виникли?