План.
1. Поняття тваринного та рослинного світу.
2. Об’єкти тваринного та рослинного світу.
3. Правова охорона тваринного та рослинного світу.
Література.
1. Конституція України від 28.06.1996 р.
2. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від25 червня 1991 року.
3. Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 02.03.95 № 86
4. Про тваринний світ: Закон України від 21.05.02 № 474 Про курорти: Закон України від 05.10.2000 р. № 2026.
5. Про рослинний світ: Закон України від 09.04.99 № 591
6. Про Червону книгу України: Постанова Верховної Ради України від 29.10.92 №2750.
7. Про затвердження порядку справляти плати за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і нормативів оплати за їх спеціальне використання: Постанова Кабінету Міністрів України від 6.04.98 № 449 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 р. № 231).
8. Інструкція про порядок спеціального використання водних живих ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища т ядерної безпеки України, Державного комітету рибного господарства України від 10.02.2000р. №34/13.
9. Тищенко Г.В. Екологічне право: Навчальний посібник. - К.: ТП Пресе, 2003.
10. Балюк Г.І. Екологічне право України: конспект лекцій у схемах. Навчальний посібник (рек. МОН України) - К. Юрінком Інтер, 2006
11. Комарницький В.М., Шевченко В.І., Єлькін С.В. Екологічне право. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України). - К. ЦУЛ, 2006.
12. Кілічава Т.М Екологічне право. Навчальний посібник для дистанційного навчання. - К. Ун-т "Україна", 2005
13. Кобецька Н.Р. Екологічне право України. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України). - К.Юрінком Інтер 2007.
14. Природоресурсове право України. Навчальний посібник для ВНЗ (рек. МОН України). /За ред. Каракаша І.І. - К. Істина, 2005.
15. Микуло О.Я., Ступень М.Г., Пересоляк В.Ю. Кадастр природних ресурсів. Навчальний посібник (рек. МОН України). - Львів. Новий світ, 2006
Питання для самоконтролю.
1. Які об'єкти тваринного світу підлягають охороні?
2. Які форми та види використання тваринного світу визначені законодавством?
3. Вкажіть права та обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу.
4. Що таке полювання та рибальство за чинним законодавством?
5. Які особливості плати за використання об'єктів тваринного світу?
6. Які органи здійснюють управління і контроль в галузі використання і охорони тваринного світу?
7. Яка існує відповідальність за порушення законодавства про охорону тваринного світу?
8. Розкрийте поняття рослинного світу як об'єкта правового регулювання.
9. Назвіть основні джерела законодавства про рослинний світ.
10. Які основні форми та види використання та охорони рослинного світу?
11. Яка система органів, які здійснюють управління, контроль у галузі охорони та використання рослинного світу?
12. Які особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства про рослинний світ?
Поняття тваринного та рослинного світу. Об’єкти тваринного та рослинного світу.
Тваринний світ є важливою складовою природних багатств України. Він охоплює все різноманіття дикої фауни. Це один з основних компонентів навколишнього природного середовища, джерело духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єкт наукових досліджень. Тваринний світ є також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
До тваринного світу належать дикі тварини - ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби, а також молюски, комахи та інші, що перебувають у стані природної волі. Тваринний світ надзвичайно багатий. Тільки в Україні нараховується понад 100 видів наземних та багатоводних диких тварин, близько 400 видів птахів.
Не належать до тваринного світу сільськогосподарські та інші домашні тварини, а також ті, що утримуються в неволі або напіввільних умовах для господарських, культурних, наукових, естетичних цілей.
Отже, природоохоронне законодавство розповсюджується лише на диких тварин, що перебувають у стані природної волі. Тварини, які втратили цей стан по волі людини і знаходяться, наприклад, у зоопарках чи тваринницьких господарствах, охороняються правом не як об'єкти природи, а як майно, що належить певним власникам.
Охороні підлягають не тільки тварини, а й середовище їх перебування: нори, хатки, лігва, мурашники, гнізда птахів, боброві агатки та інше житло і споруди.
Тваринний світ має величезне значення для сільського і лісового господарства. Він відіграє важливу роль в утворенні і підвищенні родючості ґрунтів.
Тваринний світ має велике екологічне значення. Він істотно впливає на різні об'єкти природи: грунт, рослинність, біологічну властивість води, адже переважна більшість тварин є природними санітарами.
Використання об'єктів тваринного світу, які перебувають у стані неволі чи напіввільних умовах, може здійснюватися за плату без вилучення тварин із середовища їх перебування.
Вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища із значеною метою допускається тільки за спеціальними дозволами, які видаються згідно з правилами, що встановлюються Міністерством екології та природних ресурсів України.
Тваринний світ є також об'єктом мисливства і рибальства.
Мисливством вважається добування диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі в межах мисливських угідь, з метою задоволення матеріальних, рекреаційних та інших потреб громадян і народного господарства. Закон України "Про мисливське господарство та полювання" від 22 лютого 2000 р. визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у відносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, використання та відтворення тваринного світу.
Мисливство здійснюється шляхом промислового добування та аматорського і спортивного полювання на диких звірів і птахів. З метою організації та ведення мисливського господарства юридичним і фізичним особам надаються у користування (на строк не менше 15 років) спеціально визначені для цього мисливські угіддя.
Користування мисливськими угіддями є платним.
Право на полювання в межах визначених для цього мисливських,, угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного-віку, одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання та дозвіл органу внутрішніх справ на право користування мисливською зброєю.
Рибальством вважається промислове добування риби, водних безхребетних і морських ссавців, а також аматорське і спортивне рибальство та добування водних безхребетних у рибогосподарських водоймах.
У порядку спеціального використання об'єктів тваринного світу підприємствам, установам, організаціям і громадянам надається право ведення промислового рибальства та промислу водних безхребетних і морських ссавців на промислових ділянках рибогосподарських водойм, до яких належать усі поверхневі, територіальні та внутрішні морські води, які використовуються (можуть використовуватися) для промислового добування риби та інших об'єктів водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, а також у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України.
У порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам дозволяється безоплатне аматорське і спортивне рибальство та добування водних безхребетних для особистого споживання у визначених для цих цілей водоймах загального користування і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
Рослинний світ як природний об'єкт визначається як сукупність усіх видів рослин, а також грибів та утворених ними угруповань на певній території.
Для екологічного права більшою мірою має значення законодавство про рослинний світ, яке регулює суспільні відносини у сфері охорони, використання і відтворення таких об'єктів, якими є дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, їх угруповання і місце зростання.
Дикорослими рослинами є рослини, що природно зростають на певній території.
Об'єкти рослинного світу, що використовуються або можуть бути використані населенням для потреб виробництва та інших потреб, є природними рослинними ресурсами. Вони поділяються за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.
Законодавством України про рослинний світ до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення віднесено:
по-перше, об'єкти рослинного світу в межах:
• внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;
• поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані й використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх притоків усіх порядків;
• природних та біосферних заповідників, національних природних парків, а також заказників, пам'яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення;
по-друге, лісові ресурси державного значення;
по-третє, рідкісні і такі, що перебувають під загрозою знищення, судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких занесені до Червоної книги України;
по-четверте, рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні угруповання, занесені до Зеленої книги України.
До природних рослинних ресурсів місцевого значення законодавством України віднесені дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Використання природних рослинних ресурсів в Україні здійснюється в двох основних формах: у порядку загального використання і в порядку спеціального використання.
Загальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється громадянами з додержанням встановлених вимог без отримання відповідних дозволів. У порядку загального використання природних рослинних ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях.
Загальне використання природних рослинних ресурсів може бути обмежене в ряді випадків, зокрема у разі їх виснаження, різкого зменшення популяційної та ценотичної різноманітності тощо. Рішення про таке обмеження можуть приймати місцеві органи влади, а також спеціально уповноважені органи виконавчої влади.
У той же час забороняється збирання у порядку загального використання дикорослих рослин, віднесених до переліку наркотиковмісних рослин, їх плодів, насіння, післяжнивних залишків, відходів сировини тощо. Забороняється також торгівля лікарськими і декоративними видами рослин та їх частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку загального користування природних рослинних ресурсів.
Загальне використання природних рослинних ресурсів на всій території України здійснюється безоплатно.
Законодавством України передбачені умови і види спеціального використання природних рослинних ресурсів, яке здійснюється за дозволом фізичними та юридичними особами для задоволення їх потреб.
За умов дотримання встановлених вимог можуть здійснюватись такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори дуба, деревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби.
Не потребують дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів власники земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, крім тих, що занесені до Червоної книги України та Зеленої книги України, а також користувачі (зокрема орендарі) земельних ділянок, які їм надано для використання.
Особливість здійснення спеціального використання природних рослинних ресурсів полягає в тому, що воно є платним і здійснюється у межах встановлених у дозволах лімітів їх використання.
