Тема 8
Контроль стану обліку, внутрішнього контролю і достоверності звітності
Завдання, основні напрями, нормативно-правова база і джерела інформації для контролю
Метою контролю стану обліку, внутрішнього контролю і достовірності звітності є встановлення відповідності порядку збору і формування облікових та звітних показників чинним законодавчо-нормативним актам, засновницьким і відповідним розпорядчим документам підприємства, а також ефективності організації й функціонування внутрішнього контролю.
Завдання контролю:
− встановити наявність внутрішніх регламентів, що визначають питання організації і ведення бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю на підприємстві;
− визначити відповідність прийнятої облікової політики вимогам чинного законодавства з бухгалтерського обліку, а також характеру і масштабу діяльності підприємства;
− здійснити загальну оцінку організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві;
− визначити, чи забезпечує система внутрішнього контролю формування якісної інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства, збереження майна, дотримання розрахунково-платіжної дисципліни;
− надати оцінку фінансової законності, та її достовірності, своєчасності подання звітності підприємства;
− установити наявні порушення в обліку і звітності підприємства та розробити заходи щодо реалізації матеріалів контролю.
Основними напрямами контролю є:
1) перевірка організації облікової і контрольної роботи на підприємстві;
2) контроль стану бухгалтерського обліку й обліку з метою оподаткування;
3) контроль стану внутрішнього контролю;
4) контроль стану звітної дисципліни і достовірності звітності.
Джерела інформації для контролю:
1) установчі та організаційні документи: засновницький договір, статут, реєстри акціонерів для акціонерних товариств, свідоцтво про державну реєстрацію, про реєстрацію в органах статистики, митних, податкових органах, протоколи зборів акціонерів (засновників), документи про приватизацію, ліцензії, договір(ори) на банківське обслуговування, накази і розпорядження дирекції підприємства, договори і контракти з іншими підприємствами і організаціями;
2) Наказ про облікову політику та інші внутрішні регламенти підприємства про порядок ведення обліку і контролю (положення про бухгалтерську службу, про відділ внутрішнього контролю/ревізійну комісію/відділ внутрішнього аудиту тощо (далі – відділ контролю), посадові інструкції працівників вказаних відділів, плани роботи і матеріали з їх виконання, методичні розробки бухгалтерії і відділів контролю та інші документи);
3) первинні документи, графіки документообігу, графіки проведення інвентаризацій, тематичних перевірок на підприємстві;
4) регістри оперативного, аналітичного і синтетичного обліку та обліку з метою оподаткування;
5) звітність (фінансова, статистична, податкова);
6) інші джерела: листування з акціонерами, клієнтами, штатний розклад, колективний договір, акти та довідки про проведення попередніх перевірок органами державного фінансового контролю, робочі документи працівників відділу контролю тощо.
Перевірка організації облікової і контрольної роботи на підприємстві
Напрями і послідовність контролю:
1) перевірка правомірності формування і фактичного застосування положень облікової політики підприємства. Починається вона з встановлення наявності наказу (положення) про облікову політику та оцінки відповідності його змісту чинним вимогам законодавства і П(С)БО, а також особливостям діяльності і масштабам підприємства. Застосовують методи обстеження, нормативно-правової перевірки і порівняння документів. У ході перевірки контролер:
− досліджує повноту розкриття в обліковій політиці способів ведення бухгалтерського обліку, що істотно впливають на оцінку показників фінансової звітностіі прийняття рішень її користувачами;
− оцінює обґрунтованість внесення змін в облікову політику і правильності відображення її впливу на події та операції минулих періодів у звітності;
− перевіряє наявність затверджених графіків документообігу та проведення інвентаризацій майна та зобов'язань;
− оцінює обґрунтованість вибору форми ведення бухгалтерського обліку та формування робочого плану рахунків (включаючи аналітичні рахунки);
− виявляє системність організації внутрішнього контролю і обліку з метою оподаткування;
− аналізує загальні і конкретні елементи облікової політики та ефективність їх застосування;
2) оцінка ефективності організації роботи бухгалтерської служби, яка передбачає встановлення наявності наступних умов:
− відповідний розподіл службових обов’язків між працівниками бухгалтерії;
− забезпечення бухгалтерії необхідною нормативно-інструктивною інформацією з обліку, бланками первинних документів, регістрами і звітами, а також необхідною організаційною технікою;
− наявності графіку здачі необхідних бухгалтерських документів, звітів і регістрів матеріально-відповідальними особами інших підрозділів;
− належного документального оформлення процедури приймання-передачі справ при зміні бухгалтера;
− відповідного забезпечення збереження архіву бухгалтерських документів поточного та попередніх років;
− перевірка обґрунтованості і стану виконання планів роботи бухгалтерії.;
3) перевірка планування та організації праці працівників бухгалтерії та відділу контролю (якщо такий створено у структурі підприємства).
4) контроль організації архівування і збереження облікової інформації.
Основні типові порушення, які можуть бути виявлені при перевірці організації облікової і контрольної роботи, це: відсутність на підприємстві наказу (положення) про облікову політику та положень про відділи (служби); не визначення в обліковій політиці окремих положень, які мають важливе місце для організації облікової і контрольної роботи на підприємстві; необґрунтовані зміни облікової політики або відсутність визначення її впливу на події та операції минулих періодів у звітності; відсутність на підприємстві посадових інструкцій; недотримання термінів зберігання бухгалтерських документів; використання не типових бланків первинних документів тощо.
