Особливості контролю надходжень та використання цільового фінансування підприємства

До цільового фінансування та цільових надходжень відносять кошти, що отримуються підприємством на визначені цілі: утримання дитячих закладів, підготовку (перепідготовку) кадрів, науково-дослідні роботи тощо. Таке фінансування здійснюється за рахунок субсидій, асигнувань з бюджету, внесків батьків, плати за навчання, одержання гуманітарної допомоги, коштів, отриманих від інших підприємств тощо.

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень мають витрачатися відповідно до встановлених кошторисів. Забороняється використання цільових коштів не за призначенням та направлення інших коштів на потреби, фінансування яких повинно здійснюватись тільки за рахунок цільових джерел. У випадку нецільового використання таких коштів певні посадові особи несуть відповідальність, і в такому разі кошти підлягають поверненню тим, хто їх вносив.

Бухгалтерський облік цільового фінансування регулюється П(С)БО 15 «Дохід», згідно з яким отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, у яких були понесені витрати, пов’язані з виконанням його умов. Кошти, отримані на цільове фінансування, визнаються доходом протягом періоду корисного використання об'єктів інвестування пропорційно до суми нарахованої амортизації цих об’єктів.

Основні напрями і послідовність контролю:

1) оцінка обґрунтованості і доцільності отримання коштів цільового фінансування і цільових надходжень. Вивчаючи зміст договорів, з’ясовують, з яких джерел та на які цілі заплановано цільове фінансування, а також чи складені кошториси щодо їх витрачання.

2) контроль своєчасності і повноти зарахування коштів цільового фінансування. Застосовують методи зустрічної перевірки, якими встановлюють відповідність даних первинних документів, що підтверджують отримання підприємством таких коштів (розрахунково-платіжних документів по касі та рахунках у банках), даним договорів і кошторисів цільового фінансування. Це можуть бути кошти, отримані як субсидії та асигнування з бюджетів та державних цільових фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб (на фінансування капітальних інвестицій і науково-дослідних робіт, підготовку кадрів і соціальний захист населення, на утримання дитячих закладів та ін.);

3) перевірка використання коштів цільового фінансування за призначенням. У розрізі видів цільових надходжень встановлюють характер здійснених цільових витрат в планових і фактичних обсягах, їх обґрунтованість та відшкодування за рахунок відповідних джерел цільових надходжень. Реальність облікових даних про фактичні витрати визначається методами нормативно-правової, зустрічної і арифметичної перевірки первинних документів і облікових записів про виконані роботи і отримані на їх фінансування кошти, контрольні заміри виконаних робіт і опитування окремих посадових осіб.

4) контроль правильності відображення операцій з коштами цільового фінансування в обліку. Аналізують кореспонденції рахунків у Журналі 7 за кредитом рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Методами порівняння і арифметичних розрахунків перевіряється відповідність підсумкових даних облікових регістрів, Головної книги і балансу (рядок 420).

Основні типові порушення, які можуть бути виявлені при перевірці надходжень і використання коштів цільового фінансування: відсутність чи укладання з порушеннями чинного законодавства договорів і програм цільового фінансування, кошторисів щодо використання цільових коштів; використання коштів не за призначенням; недотримання норм витрат, затверджених кошторисами щодо використання цільових коштів; використання коштів, що надійшли як гуманітарна допомога, для здійснення фінансово-господарської діяльності з метою отримання прибутку; неправильне відображення в обліку операцій з цільовим фінансуванням.