укупність всіх дій людей і знарядь праці, необхідних на даному підприємстві для виготовлення і ремонту продукції, називається виробничим процесом.

Таким чином, під виробничим процесом КР слід розуміти сукупність основних і допоміжних робіт, виконуваних в умовах конкретного АРП в цілях перетворення непрацездатної автомобільної техніки, що досягла граничного стану, в працездатні об'єкти з необхідним ресурсом.

Частина виробничого процесу, що містить цілеспрямовані дії по зміні і (або) визначенню стану предмету праці, називається технологічним процесом, який може бути віднесений до виробу, його складової частини або до методів обробки, формоутворення і збірки.

До предметів праці відносяться заготівки і вироби. Відповідно до цього на АРП разом з поняттями технологічного процесу КР автомобілів (агрегатів) розробляються і здійснюються окремі технологічні процеси по основних видах робіт, тобто технологічні процеси розбирання,

• миття-очищення;
• дефектації;
• відновлення;
• і виготовлення деталей;
• збірки;
• випробувань;
• забарвлення;

 

Технологічний процес складається з технологічних операцій, кожна з яких представляє закінчену частину технологічного процесу, виконувану на одному робочому місці.

У свою чергу, технологічна операція включає ряд елементів. Технологічним переходом називають закінчену частину технологічної операції, виконувану одними і тими ж засобами технологічного оснащення (устаткування, оснащення і пристосування) при постійних технологічних режимі і установці.

Разом з технологічним переходом є допоміжний п ерехід як закінчена частина технологічної операції, що складається з дій людини і (або) устаткування, які не супроводжуються зміною властивостей предметів праці, але необхідні для виконання технологічного переходу (наприклад, закріплення заготівок, зміна інструменту).

Установ —частина технологічної операції, виконувана при незмінному закріпленні оброблюваних заготівок або збираної складальної одиниці.

Позицією називається фіксоване положення, займане незмінно закріпленою заготівкою або збираною складальною одиницею сумісно з пристосуванням щодо інструменту або нерухомої частини обладнання при виконанні певної частини операції.

Переміщення інструменту щодо заготівки супроводжується зміною форми, розмірів, якості поверхні і властивостей заготівки.

Допоміжний хід — закінчена частина технологічного переходу, що складається з одноразового переміщення інструменту щодо заготівки, необхідного для підготовки робочого ходу. До елементів технологічної операції відноситься прийом як закінчена сукупність дій людини, вживаних при виконанні переходу або його частини і об'єднаних одним цільовим призначенням (наприклад, установка виробу в пристосування, включення устаткування).

Розглянемо технологічний процес КР вантажного автомобіля. (Мал. 2.)

З прийнятого в ремонт автомобіля знімають акумуляторні батареї, прилади живлення і електроустаткуванню і направляють його на майданчик зберігання ремонтного фонду. Після цього автомобіль буксиром переводять на транспортуючий конвейєр поста миття. Після зовнішнього миття автомобіль подають на пост попереднього розбирання, де з нього знімають платформу, колеса, спинки і сидіння, стекла, оббивку і арматуру кабіни і саму кабіну, а також паливні баки. Зняті частини направляють на відповідні пости для ремонту. Наступний комплекс робіт виконується у порядку підготовки автомобіля до повного розбирання і включає його повторне миття, злив масла з картерів двигуна, коробки передач, заднього моста, механізму управління і випаровування картерів за допомогою водяної пари.

Переміщуваний транспортером автомобіль надалі поступає на пости повного розбирання. Тут з нього знімають механізм управління, силовий агрегат, карданні вали, передній і задній мости, вузли підвіски і привід гальмівної системи. Всі зняті агрегати і вузли направляють на спеціалізовані ділянки, (цехи) і пости для подальшого ремонту. Раму автомобіля, що залишилася в кінці розбирання, піддають миттю і відправляють в ремонт.

Розглянуті групи робіт складають:

· Перший етап КР автомобіля — його розбирання і миття.

Другий етап — це ремонт агрегатів і вузлів. На цьому етапі виконуються:

• розбирання агрегату (вузла),
• миття і очищення деталей,
• дефектація їх,
• відновлення деталей,
• збірка агрегату (вузла),
• його випробування,
• обкатка
• і забарвлення.

Проте, як видно з схеми, цей перелік робіт виконується не по всіх агрегатах і вузлах, що пояснюється особливостями призначення і пристрою вузла або агрегату.

Розбирання вузлів і агрегатів є дуже важливим і відповідальним процесом, оскільки від якості його виконання залежить збереження деталей, а отже, і об'єм робіт по їх відновленню.

Після розбирання агрегатів і вузлів деталі піддають миттю і очищенню від таких забруднень, як нагар, накип, стара фарба, продукти корозії, коксівні і смолянисті відкладення.

В результаті дефектації і сортування деталей з'ясовується можливість їх подальшого використовування в агрегаті або вузлі, визначаються об'єм і характер відновних робіт і кількість потрібних нових деталей.

Відновлення деталей є основним видом робіт на АРП. Від прийнятих на заводі організації і технології відновлення деталей залежать якість і економічна ефективність ремонту. В даний час саме роботи по відновленню деталей в найбільшій мірі потребують реалізації новітніх досягнень науки, в прискоренні науково-технічного прогресу. Збірка вузлів і агрегатів разом з відновленням деталей є найважливішою умовою

забезпечення необхідної якості ремонту при оптимальних виробничих витратах.

Складність якісної збірки при ремонті, як це наголошувалося раніше, обумовлюється використовуванням на збірці деталей різних категорій. На збірку деталі подаються комплектами. Комплектування деталей виконують відділення комплектацій. Збірку двигунів виробляють на потокових лініях, інших агрегатів — на спеціалізованих постах.

Випробування агрегатів і вузлів проводяться з метою перевірки якості їх збірки і відповідності вихідних характеристик вимогам технічних умов на ремонт, а також для забезпечення попереднього прироблення рухомо зв'язаних деталей.

Забарвлення відремонтованих агрегатів і вузлів виробляється, як правило, після випробування і усунення дефектів перед обший збіркою автомобіля. Забарвлення платформи і кабіни виконують відразу після відновлення. Колеса фарбують до збірки (шиномонтажних робіт). Після випробувань і забарвлення агрегати і вузли пред'являють представнику відділу технічного контролю. Відремонтовані агрегати і вузли в подальшому направляють на загальну збірку автомобіля через проміжні цехові комори або минувши їх.

Третім етапом технологічного процесу КР автомобіля є його загальна збірка, яка непарний з відремонтованих агрегатів до вузлів на спеціалізованих постах або на потокових лініях.

Після загальної збірки автомобіль заправляють паливом і подають на випробування, що є четвертим етапом технологічного процесу КР.

Випробування проводяться пробігом або на випробувальних стендах з біговими барабанами. Під час випробувань виробляються необхідні регулювання і усуваються знайдені несправності.

 

3.ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ

 

У підвищенні якості і ефективності КР автотранспортних засобів вирішальну роль виконує вдосконалення технології всіх видів ремонтних робіт.

Вдосконалення технологічного процесу розбирання повинне йти у напрямі підвищення продуктивності і якості розбирання різьбових, заклепувальних і пресових з'єднань. Для цього доцільно перед розбиранням вводити в різьбові з'єднання поверхнево-активні речовини або розділяючі середовища, що полегшують розбирання і оберігаючі деталі від зриву різьблення.

Поліпшення розбирання заклепувальних з'єднань можливе за рахунок розробки і застосування механізованих пристроїв для висвердлювання заклепок або зрізають їх головок. При розбиранні пресових з'єднань необхідно ширше застосовувати пристосування, а також пневматичні і гідравлічні преси.

У поліпшенні розбірних робіт важливе значення має застосування досконалих гайковертів і зручних розбірних стендів і кантувачів. Особлива увага при вдосконаленні розбірних робіт повинна бути надане застосуванню робото-технічних комплексів.

Якість мийно-очисних робіт може бути значно поліпшене за рахунок використовування нових ефективних миючих розчинів і високопродуктивних пристроїв. Нові миючі розчини повинні володіти високою миючою здатністю по відношенню до різних видів забруднень, забезпечувати їх швидке видалення, не надавати шкідливої дії на деталі і бути безпечними для працюючих. У нових мийних пристроях повинні використовуватися інтенсифікуючі чинники — вібрації, ультразвукові коливання, тверді очищаючі компоненти в миючих складах і ін.

На користь охорони природного середовища і економії води моєчно-очистні системи рекомендується створювати по замкнутому типу з регенерацією і багатократним використовуванням миючих складів. Прогресивним слід вважати застосування зовнішнього миття автомобіля методом занурення в гарячі миючі склади, при якому поєднується зовнішнє миття автомобіля з миттям агрегатів, виварюванням рам і кабін.

Вдосконалення процесу дефектациї припускає, з одного боку, упровадження нових, досконаліших засобів виявлення дефектів, а з іншою — розробку і використовування раціонального порядку контролю, що забезпечує надійну оцінку стану деталей при якнайменшій кількості перевірок. Необхідно розробляти і упроваджувати автоматизовані системи дефектациї.

Вирішальною умовою подальшого поліпшення технології КР слід рахувати вдосконалення технологічних процесів відновлення деталей і в першу чергу базових і основних деталей автомобіля і його агрегатів.

У справі вдосконалення технології відновлення важливе значення має підвищення ремонтопригодності виробів в процесі розробки і виготовлення базових і основних деталей за рахунок упровадження у виробництво таких конструкцій, які позволили б широко використовувати при ремонті методи заміни зношеної частини і механічної обробки деталей під ремонтні розміри.

Нові технологічні процеси відновлення деталей разом із забезпеченням високої якості ремонту повинні задовольняти вимозі економії всіх видів ресурсів.

Вдосконалення процесів збірки вимагає:

· поліпшення мийно-очисних операцій, вироблюваних безпосередньо перед збіркою деталей;

· підвищення технічних вимог на комплектування деталей, ширшого застосування методу групової взаємозамінності;

· встановлення оптимальних режимів виконання всіх видів з'єднання деталей.

В процесі збірки необхідно ширше упроваджувати засоби механізації і автоматизації. В умовах великосерійного і масового виробництв повинні одержати застосування роботи і маніпулятори.

Основні заходи щодо вдосконалення випробувань автомобілів і агрегатів після КР повинні бути направлені на розробку і упровадження технологічних процесів автоматизованих випробувань, а також на прискорення і підвищення якості прироблення.

Перспективним напрямом у вдосконаленні системи випробувань автомобілів і агрегатів в процесі ремонту є створення на АРП діагностичних станцій для комплексної перевірки автомобілів або агрегатів до і після ремонту. Використовування таких станцій дозволить достовірніше оцінювати стан ремонтного фонду і необхідний об'єм ремонтних робіт і об'єктивно судити про якість проведеного ремонту.

Технологічний процес забарвлення об'єктів після ремонту повинен бути досконалим на всіх стадіях (грунтовка, загальна і місцева шпаклювання, фарбування і сушка) на користь поліпшення якості покриття і підвищення продуктивності робіт.

З цією метою рекомендується для деталей, до зовнішнього вигляду яких не пред'являється високих вимог (рама, ресори і т. п.), застосовувати забарвлення зануренням. При покритті фарбою інших частин автомобіля як прогрессивних способів рекомендується застосовувати замість пневматичного безповітряне розпилювання під великим тиском, забарвлення розпилюванням в електростатичному полі і у ваннах з електрофорезом. Перспективними способами сушки є терморадіаційна сушка з використанням інфрачервоного проміння і терморадіаційно - конвективна.